Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами

Завдання і джерела інформації аналізу

Витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, енергії займають найбільшу питому вагу в собівартості продукції більшості галузей економіки. Від того, як на підприємстві здійснюється процес матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) і контроль за режимом економії ресурсів, в значній мірі залежать найважливіші економічні показники діяльності підприємства – об'єм виробництва, виробничі витрати, прибуток, рентабельність, фінансовий стан.

Завдання аналізу матеріальних ресурсів:

1. оцінка потреби в матеріальних ресурсах виходячи із закладеної в бізнес-плані виробничої програми і запланованих норм витрати матеріалів;

2. аналіз якості планування і фактичної роботи служб МТЗ;

3. аналіз показників ефективності використання матеріальних ресурсів і чинників, що вплинули на їх рівень;

4. оцінка якості системи нормування витрати матеріальних ресурсів на підприємстві;

5. пошук і розрахунок резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів: бізнес-план, документація по нормуванню витрати матеріальних ресурсів, статистична звітність (серед обов'язкових форм статистичної звітності немає таких, які б давали можливість розрахунку хоч би узагальнюючих показників; ця звітність стосується тільки окремих груп матеріальних ресурсів: чорних і кольорових металів, хімікатів, будматеріалів, ПММ, тепло- і електроенергії), дані бухгалтерського обліку про витрачання матеріалів, дані управлінського обліку, калькуляції собівартості продукції, матеріали служб, що мають відношення до організації МТЗ (договори, замовлення).

Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами має велике значення, оскільки невчасне постачання необхідних ресурсів приводить до зростання витрат (заміна матеріалу дорожчим, доопрацювання, доплати за наднормову роботу), зриву графіка виробництва і реалізації продукції, зменшення виручки від реалізації і прибутку, сплаті штрафів і неустойок.

З іншого боку, надмірне (наднормативне) накопичення виробничих запасів веде до зростання витрат на зберігання, уповільненню оборотності оборотного капіталу, тобто погіршенню фінансового стану підприємства. Крім цього система оподаткування прибутку, що діє, матеріально карає збільшення протягом періоду оподаткування балансової вартості запасів. Приріст вкладень в запаси на кінець кварталу в порівнянні з початком вилучається з складу валових витрат підприємства, тобто збільшує об'єкт оподаткування і, отже, суму податку на прибуток.

Джерела забезпечення підприємства матеріальними ресурсами:

– зовнішні – надходження від постачальників;

– внутрішні – власне виробництво, використання вторинної сировини, скорочення відходів, впровадження ресурсозберігаючих технологій і устаткування.

Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами починається з перевірки якості плану МТЗ. Спочатку проводиться перевірка розрахунків потреби в матеріальних ресурсах на виробництво і реалізацію продукції і на інші цілі: ремонтно-експлуатаційні, науково-дослідні роботи і т. д.; оцінюється планова забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами з внутрішніх і зовнішніх джерел (якщо планове надходження з урахуванням залишків менше планової витрати з кінцевими залишками, має місце неякісне планування МТЗ).

На наступному етапі проводиться оцінка відповідності фактичної наявності матеріальних ресурсів плановому рівню. Важливе місце займає перевірка асортименту і якості ресурсів, що поступили (відповідність стандартам, технічним умовам, умовам договору).

Значну частку в сумі джерел покриття потреб складають зовнішні джерела. Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів зі сторони дорівнює загальній потребі в певному виді матеріалів за мінусом суми власних внутрішніх джерел їх покриття.

При дослідженні забезпеченості матеріальними ресурсами потрібно визначити наступні показники:

– відсоток забезпечення потреб

– відсоток виконання договорів

– фактичне забезпечення матеріалами

Також перевіряють якість отриманих матеріалів від постачальників (відповідність їх стандартам, технічним умовам і умовам договору) у випадку їх порушення пред’являються претензії постачальникам.

Порушення строків постачання призводить до невиконання плану виробництва і реалізації продукції. При цьому велику увагу приділяють стану складських запасів сировини і матеріалів.

Запаси поділяють на:

- поточні;

- сезонні;

- страхові.

Загальна торба поточних запасів розраховується як добуток інтервалу постачань певного виду запасів в днях на середньодобові витрати певного виду матеріальних запасів.

Також перевіряють відповідність фактичного розміру запасів нормативному. Для цього розраховують фактичну забезпеченість матеріалів в днях і порівнюють її з нормативною.

Після цього підраховують втрати продукції через:

1) недопостачання матеріалів;

2) низьку якість матеріалів;

3) заміни матеріалів;

4) зміни цін на матеріали;

5) простоїв у зв’язку з порушенням графіку постачань.

Зменшення об’єму виробництва продукції визначається як:

У зв’язку з низькою якістю утворюються незаплановані відходи. Щоб підрахувати на скільки зменшився об’єм виробництва продукції за рахунок низької якості, потрібно .

При порушенні асортименту підприємство може виконати доопрацювання матеріалу, який надійшов або зробити йому заміну. Для визначення суми витрат при заміні одного матеріалу іншим, більш дорогим, потрібно кількість замінюючого матеріалу помножити на різницю в цінах взаємозамінних матеріалів.

Для визначення втрат в зв’язку з порушенням графіку постачань, потрібно кількість людино-годин простою в зв’язку з відсутністю матеріалів помножити на планову середньогодинну виробітку продукції.

Оцінка ритмічності постачання (відповідність фактичних термінів постачання договірним) проводиться за допомогою коефіцієнта ритмічності постачань, розрахунок якого аналогічний розрахунку коефіцієнта ритмічності виробництва.

Обов'язково проводиться оцінка стану складських запасів (поточний, сезонний, страховий запас). Поточний запас – це твір інтервалу постачання в днях на добову потребу в ресурсах в натуральному виразі.

В процесі аналізу перевіряється відповідність фактичних запасів сировини і матеріалів нормативною. З цією метою на підставі даних про фактичну наявність матеріальних ресурсів і середньодобову витрату розраховують фактичну забезпеченість в днях і порівнюють її з плановою забезпеченістю.

Перевіряють також стан запасів на предмет наявності зайвих і непотрібних матеріальних ресурсів.

Оцінка забезпеченості матеріальними ресурсами може бути досліджена за допомогою матеріального балансу:

Зп + Н = Вз + Зк

Зп + Н = В + Вб + Вв + Віп + Зк

де Зп, Зк - залишки матеріальних ресурсів на початок і кінець періоду;

Н - надходження у виробництво;

Вз - витрачання загальне;

В - витрачено у виробництві;

вб - витрачено на брак;

Вв - витрачено на втрати;

Віп - витрачено на інші потреби

Такі матеріальні баланси будуються по основних видах матеріалів.

Дата добавления: 2014-01-04