Аналіз руху грошових коштів у іноземній валюті

Аналіз ефективності експорту (імпорту) товарів

Показник ефективності експорту розраховується наступним чином:

Е = ВВР / СРПВ * 100,

де ВВР – валютна виручка-нетто (виручка-брутто мінус накладні витрати в іноземній валюті);

СРПВ – собівартість реалізованої за валюта продукції (товарів).

На показник ефективності експорту впливають фактори:

– кількість реалізованої продукції (товарів);

– експортна (контрактна) ціна;

– коливання курсу гривні;

– рівень накладних витрат в іноземній валюті;

– виробнича собівартість одиниці продукції (товару);

– рівень накладних витрат.

Застосування імпортної сировини, матеріалів та комплектуючих виробів у виробництві зумовлене такими причинами:

а) виробництва необхідних матеріалів чи комплектуючих виробів бракує в Україні або обсяги їх виробництва є недостатніми;

б) якісні параметри вітчизняної сировини або матеріалів не відповідають технічним вимогам;

в) ціни на імпортну сировину або матеріали нижчі, ніж на аналогічні вітчизняні;

г) застосування імпортних матеріалів та комплектуючих виробів передбачене контрактом.

Якщо перші три причини мають об’єктивну природу, то остання має тільки суб’єктивний характер і може призвести до втрати підприємством значної частки самостійності у прийнятті управлінських рішень.

Нормальне функціонування суб’єкта господарської діяльності не можна уявити без руху грошових коштів. Грошові кошти — це наймобільніша частина активів підприємства. Тому інформація щодо наявності грошей, джерел їх майбутнього надходження та першочергових напрямків використання значною мірою визначає фінансовий стан підприємства, дії фінансових менеджерів як протягом поточного робочого дня, так і кожної декади, місяця, кварталу.

Важливість цього виду активів визначається трьома функціями грошей:

а) оперативною — гроші використовуються для виконання поточних операцій; різниця у строках поточних надходжень і витрат створює у підприємств потребу або позичати кошти в банків, або інвестувати їх у діяльність інших підприємств;

б) страховою — у діяльності підприємства завжди мають місце непередбачені події, тому гроші потрібні для погашення різних екстраординарних вимог;

в) інвестиційною — тимчасово вільні грошові кошти мають бути інвестовані в діяльність інших суб’єктів господарювання, бо тільки рух коштів може захистити їх від інфляції і дати дохід; уповільнення обороту коштів (тобто пасивне накопичення їх на поточних рахунках підприємства) треба розглядати як пряму втрату грошей.

Рух інвалютних коштів має значні (проти руху національної валюти) обмеження, пов’язані із законодавчим регулюванням держави, а саме:

а) ліцензуванням валютних операцій;

б) обов’язковим частковим продажем валютних надходжень;

в) обов’язковим декларуванням валютних цінностей, що перебувають за межами України;

г) обмеженням у часі на проведення експортно-імпортних операцій;

д) забороною розрахунків готівковою валютою в Україні (за винятком певних дрібних операцій).

Ці обмеження вповільнюють рух інвалютних коштів і призводять до втрат внаслідок такого вповільнення.

Аналіз руху інвалютних коштів дає змогу вивчити їх структуру, визначити суму перевищення надходжень над витратами та зробити висновок про можливості внутрішнього фінансування.

Джерелами аналізу є журнал-ордер 1 (за журнально-ордерною формою) або Головна книга (за меморіально-ордерною формою), виписки з валютних рахунків у банках, а також контракти на експортно-імпортні операції.

Проблему мультивалютності надходжень і витрат, що підлягають аналізу, можна вирішити в такий спосіб:

а) якщо кількість валютних рахунків незначна, а обсяги надходжень і витрат великі, то аналітичну таблицю складають для кожної валюти окремо;

б) якщо кількість валют велика або обсяги надходжень і витрат незначні щодо окремих валют, то доцільно зробити перерахунок за крос-курсами в єдину базову валюту (гривні, євро або долари США).

На підставі інформації про рух інвалютних коштів можна розрахувати коефіцієнт покриття поточних інвалютних зобов’язань підприємства (К_п.з):

,

де m_в — залишок валютних коштів (безготівкових і готівкових) на кінець звітного року;

L_п — поточні зобов’язання, номіновані у валюті.

Якщо значення коефіцієнта К_п.з коливається в межах 0,4–0,5, то валютні зобов’язання підприємства мають достатнє покриття.

Дата добавления: 2014-01-04