Послідовність проектування

Технологічне планування.

Послідовність проектування.

Лекція 1. Проектування цехів і дільниць АРП і СТОА

Тема.6 Проектування цехів і дільниць АРП і СТОА

Навчальні питання:

Література:

1. Басусенко С.М. Проектирование ремонтных предприятий. – М.: Колос, 1981. стр. 187-188

2. Шандричев В.А. Основы технологии автостроения и ремонт автомобилей. – Л.: Машиностроение, 1976. – стр. 487.

3. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: Організація і управління. – К.: Знання-Прес, 2004. – стор. 289-290, 307-311.

Для проектування виробничі цехи підрозділяють на три класи залежно від одиниці вимірювання програми і методу розрахунку устаткування.

У перший клас включають відділення розбірно-складальних цехів, - кузовного і слюсарно-механічного, річна програма яких виражається в одиницях ремонту.

Другий клас складають цехи (відділення), програма яких задається не тільки в одиницях капітальних ремонтів, але і по масі відновлюваних деталей. Сюди відносять ковальсько-ресорне, термічне і виварювально-мийне відділення.,

У третій клас входять цехи (відділення), програма яких визначається поверхнею покриття - в дм², м². До цього класу відносяться: зварювально-металізаційне, гальванічне і малярне відділення.

З приведеного поділу виробничих відділень на класи витікає, що в класи, особливо в третій, входять відділення, не зв'язані між собою ні спільністю і послідовністю технологічного процесу ремонту, ні організаційною структурою керівництва виробництвом (цехами). Яких-небудь переваг такий метод проектування не дає, тим паче, що нормативи по проектуванню відділень даного класу є різними, технологічний взаємозв'язок відділень при плануванні виробничого корпусу не має нічого спільного з такою класифікацією і т.д. Зі всіх цих причин правильнішим в методичному відношенні є виклад особливостей проектування за принципом організаційно-технологічної однорідності цехів (відділень), а методу розрахунку устаткування — по вимірниках програми.

Плануванням цеху, відділення або ділянки називають план розташування виробничого, підйомно-транспортного і іншого устаткування, робочих місць, санітарно-технічних і енергетичних мереж, проїздів, проходів і т.п. Розробка планувальних рішень — найбільш складний і відповідальний етап проектування, оскільки при цьому необхідно враховувати організацію і взаємозв'язок виробничого процесу.

Плануванням підрозділів займаються після розробки загального компонувального плану корпусу. Викреслюють у відповідному масштабі план корпусу із зображенням будівельних елементів, площ, всіх підрозділів і магістральних проїздів. При розстановці устаткування, робочих місць і комунікацій дотримують наступні основні вимоги.

Устаткування розташовують у порядку послідовності виконання технологічних операцій: розбирання, миття, дефектації і сортування, подальшої комплектації і т.д.

Проходи, проїзди до розташування устаткування повинні дозволяти проводити монтаж, демонтаж й ремонт устаткування, забезпечувати зручність подачі ремонтного об'єкту, інструменту, прибирання відходів і безпеку роботи.

"Вибрані підйомно-транспортні засоби повинні бути пов'язані з технологічним процесом і розташуванням устаткування так, щоб були досягнуті найкоротші шляхи переміщення вантажів без перехрещення вантажопотоків і не створювалися перешкоди на проходах, проїздах і шляхах руху людей.

Розташування устаткування повинне передбачати можливість зміни планування при використанні прогресивніших технологічних процесів.

При плануванні прагнуть раціонально використовувати не тільки площу, але і висоту будівлі для розміщення підвісних підйомно-транспортних пристроїв, інженерних комунікацій і ін.

Дата добавления: 2014-01-04