Технологічне планування

Методи розробки планувань. Для досягнення оптимального варіанту розміщення устаткування і комунікацій в проектній практиці використовують в основному два методи розробки планувань підрозділів підприємства: метод площинного макетування і метод об'ємного макетування.

Метод площинного макетування полягає в застосуванні плоских макетів устаткування, виготовлених з паперу або картону, а також темплетів, виконаних з прозорого пластика або магнітних із застосуванням магнітної гуми. Звичайно для цієї мети в проектних організаціях є альбоми, що містять габарити стандартного, найбільш поширеного устаткування в масштабах 1: 100 або 1:200. Ці габарити вирізують з альбомів і на плані в такому ж масштабі розміщують устаткування, підйомно-транспортні засоби, намічають проходи, місця контрольних пунктів і т.п. Габарити тимчасово закріплюють на плані шпильками або кнопками, а після остаточного затвердження обводять олівцем.

При користуванні темплетами планування виконують на столі з металізованою поверхнею, на яку накладають прозору міліметрову кальку або плівку з сіткою. На сітку за допомогою темплетів спочатку накладають компонувальний план підрозділів, потім будівельні елементи (стіни, колони з фундаментами і т. д.), устаткування і робочі місця. Остаточний варіант планування фотографують контактним способом. Застосування темплетів знижує трудомісткість планувальних робіт в 1,5...2 разу в порівнянні з макетуванням.

Метод об'ємного макетування полягає в тому, що замість плоских макетів і темплетів використовуються об'ємні моделі ремонтно-технологічного, підйомно-транспортного і іншого устаткування. За допомогою моделей складають об'ємний макет цеху або всього корпусу, що дозволяє легше знайти кращі проектувальні рішення при ув'язці технологічних і інженерних комунікацій. Проте цей метод дуже дорогий, тому при розробці планувань ремонтних підприємств майже не використовується. Він знайшов застосування при проектуванні підприємств з крупними об'ємними спорудами і устаткуванням.

Матеріали, з яких виготовляють конструкції будівель СТО, мають бути достатньо міцними, водонепроникними, зносо-, морозо- і вогнестійкими, протистояти шкідливим впливам хімічних речовин у рідкому або газоподібному стані. Цим вимогам найбільше відповідає звичайний залізобетон. Для несучих і захисних конструкцій використовують також спеціальні бетони і матеріали (дисперсно-армований бетон, самонапружений бетон, бетон на основі полімерів, пластмаси), які підвищують довговічність конструкцій, поліпшують експлуатаційні якості та зовнішній вигляд будівель.

Дисперсно-армований бетон (фібробетон) дістають армуванням бетону відрізками стального дроту, скляними або синтетичними волокнами, що значно збільшує його міцність при розтяганні, опір проти стирання, ударів, морозостійкість. Беручи до уваги ці властивості, фібробетон застосовують для захисних конструкцій будівлі (підлоги, покриттів, зовнішніх стін перегородок).

Перспективний самонапружений бетон на цементі, який при тужавінні розширюється, створюючи при цьому в бетоні й арматурі попередні напруження. Цим повністю компенсується осідання бетону, підвищуються його щільність, водо- і газонепроникність, а також тріщиностійкість. Самонапружений бетон використовують для оболонок покриттів споруд великих прольотів, елементів безрулонних покрівель, монолітних або збірних елементів підземних споруд (стін, гідроізоляцій та ін.).

Полімерцементні бетони виготовляють уведенням у бетонну суміш водних дисперсій термопластичних смол (полівінілацетату, полівінілхлориду та ін.), натуральних і синтетичних каучуків (дивінілстирольних, поліхлорованих та ін.) або термореактивних полімерів (епоксидних, кремнійорганічних тощо). Полімерні добавки підвищують морозостійкість, водонепроникність і тріщиностійкість бетонів. Ці бетони використовують для тих самих конструкцій, що й фібробетон.

Значно підвищує міцність бетону просочування його малов'язкими мономерами (стиролом, метилметакрилатом) або сіркою. Такий бетон використовується для виготовлення несучих елементів будівель (колон, балок, панелей перекриттів і стін та ін.).

Для виготовлення конструкцій і виробів (хімічно стійких плит для підло­ги, елементів для оздоблення фасадів, різних ємнісних споруд — відстійників гідроізоляційних та захисних покриттів підземних частин споруд тощо), які працюють в умовах впливу агресивних середовищ, використовують полімербетони на основі фуранових, фураново-епоксидних, поліефірних, карбамідних, акрилових та інших смол.

Арматуру залізобетонних конструкцій виготовляють зі звичайних і корозійних сталей. Як замінник для підвищення корозійної стійкості та зниження маси конструкції застосовують склопластикову структуру. Для оздоблення фасадів або внутрішніх приміщень будівель, автомобілезахисних елементів (перил та ін.) використовують також різні пластмаси.

Дата добавления: 2014-01-04