Теорії розвитку особистості

Структура особистості за С.Л. Рубінштейном

Структура особистості

Спрямованість: поєднує різні властивості, систему взаємодіючих потреб та інтересів, ідейних і практичних установок.

Здібності: можуть бути математичні, музичні, спортивні, сценічні тощо. Забезпечують успіх у відповідній діяльності.

Характер: складне синтетичне утворення, що відображає зміст і форму духовного життя людини (чуйність, відповідальність, скромність, рішучість, наполегливість).

Система управління: позначається як «Я» - це утворення самосвідомості. Воно виконує функцію саморегуляції: самоконтроль та корекцію дій і вчинків, передбачення й планування життя та діяльності.

Підструктура особистості	Компоненти підструктури	Співвідношення соціального та біологічного	Рівень аналізу	Вид формування
Спрямованість особистості	Переконання, світогляд, ідеали, прагнення, інтереси, бажання	Біологічне майже відсутнє	Соціально - психологічний	Виховання
Досвід	Звички, уміння, навички, знання	Соціального значно більше	Психолого - педагогічний	Навчання
Особливості психічних процесів	Відчуття, сприймання, воля, почуття, емоції, пам'ять, мислення	Частіше переважає соціальне	Індивідуально - психологічний	Вправи
Біопсихологічні властивості	Темперамент, статеві ознаки, вікові властивості	Соціально майже немає	Психофізіологічний, нейропсихологічний	Тренування

Спрямованість: проявляється у потребах, інтересах, ідеалах, переконаннях, домінуючих мотивах діяльності та поведінки, світогляді.

Знання, уміння, навички: набуваються в процесі життя та пізнавальної діяльності.

Індивідуально – психологічні особливості: відображаються у темпераменті, характері, здібностях.

Біогенетична: виходить із того, що розвиток особистості визначено біологічним, переважно спадковим фактором. Тому розвиток особистості носить спонтанний характер. У людини від природи запрограмовано не лише форми психічної діяльності, а й їх зміст. Особистість, позбавлена особистої активності, і є продуктом фатальних біологічних факторів.

Соціогенетична: розглядає розвиток особистості як результат безпосереднього впливу навколишнього соціального середовища. Соціогенетики ігнорують особисту активність людини і відводять їй пасивну роль істоти, яка лише здатна пристосовуватися до навколишніх обставин.

Двофакторна: базується на тому, що людина розвивається у результаті механічної взаємодії середовища і спадковості.

Теорія ролей: стверджує, що чим більше ролей виконує людина протягом свого життя, тим більш високого рівня розвитку досягає її особистість.

Дата добавления: 2014-01-04