Вступ. Основні завдання та організація педіатричної служби в Україні. Роль медичної сестри в організації профілактичної та лікувальної допомоги дітям

Тема.

І.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Головним напрямком розвитку охорони здоров’я в Україні на сучасному етапі залишається удосконалення всієї системи надання медичної допомоги дітям і матерям. Важливу роль в поліпшенні медичної допомоги населенню відіграють медичні сестри – вони беруть участь в діяльності амбулаторно-профілактичних установ, проводячи активні відвідування вагітних жінок, дітей до року на дому як у містах так і в селах, втілюючи основні принципи сімейної медицини.

Сучасні методи діагностики і лікування досить складні, тому медичні сестри повинні мати широкі теоретичні знання, впевнені практичні вміння та навики, для застосування їх в роботі в дитячих лікувальних закладах. Кваліфікована медична сестра має знати анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, клініку, діагностику, лікування, профілактику захворювань, об’єм надання допомоги в разі невідкладних станів у дітей. Надзвичайно важливим питанням є раціональне вигодовування дітей раннього віку та харчування дітей старшого віку, виховання здорової дитини, диспансеризація здорових і хворих дітей.

Медична сестра вступає в довірливі стосунки з пацієнтом, обговорює з ним питання медсестринського процесу, першочерговості та послідовності надання медсестринських послуг, догляду. Важливою умовою успішного медсестринського процесу є вміння медичної сестри уважно вислухати пацієнта, визначити спільно з ним пріоритетні напрями діяльності, що має принести йому психологічний, фізичний комфорт та значне полегшення.

Усе це і вивчає педіатрія – наука про здорову і хвору дитину, причини і механізм дитячих захворювань, методику їх діагностики, лікування та профілактику.

ІІ. НАВЧАЛЬНА МЕТА. Студент повинен знати:

1. Історію педіатрії, як науки.
2. Основні закони, спрямованні на поліпшення охорони здоров’я матері і дитини.
3. Систему організації медичної допомоги дітям. Дитячі лікувально-профілактичні та навчально-виховні заклади.
4. Основні принципи сімейної медицини. Диспансеризація дитячого населення. Групи здоров’я.

Основні положення чинних наказів (№ 152 від 04.04.2005 р., № 584 від 29.08.2006 р., № 96 15.04. 1998 р., № 175 Р від 29.03.2006 р., № 48 від 03.02. 2006 р.).

1. Етика, деонтологія та професійний рівень медсестри.

ІІІ. ВИХОВНА МЕТА.

Зясувати роль медичної сестри в організації медичної допомоги дітям.

Засвоїти питання етики, деонтології в педіатрії.

Звернути увагу на значення рівня професійної підготовки медичної сестри.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Визначення педіатрії, як науки про здорову та хвору дитину.
2. Основні етапи розвитку педіатрії. Українські вчені-педіатри.
3. Основні закони, спрямовані на поліпшення охорони здоровя матері і дитини.
4. Система організації медичної допомоги дітям. Основні дитячі лікувально- профілактичні та навчально-виховні заклади.
5. Роль медсестри в організації медичної допомоги дітям в Україні.
6. Етика, деонтологія і професійний рівень медсестри.

ЗМІСТ ТЕМИ.

Педіатрія – це грецькою означає: paid – дитина, iatrea – лікування. Педіатрія – наука про здорову і хвору дитину, вивчає людський організм від народження до періоду статевого дозрівання 18років.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОВИТКУ ПЕДІАТРІЇ.

Перші зачатки педіатрії відносяться до далекої давнини (Гіппократ, Соран, Гален). Розвиток педіатрії як науки ділиться на три періоди.

1. 16-17-18 віки – системи знань в цей період не було. Пологи приймали бабки-повитухи, а знахарки лікували дітей. В 19ст працював професор-акушер Степан Хомич Хотовицький, який у 1836 виділив педіатрію як науку, визначив її мету і задачі, відкрив дитячі палати в клініці, створив перший підручник «Педіатріка». Йому належать слова: «…дитина є істота, яка росте і розвивається по притаманним їй законах. Дитина – це не зменшена копія дорослого».
2. 19століття – Михайло Ломоносов вперше звернув увагу на високу дитячу смертність у слов’янських народів. Почали з’являтися вчені-педіатри, відкривати дитячі лікарні, організовувати кафедри дитячих хвороб.
3. Після 1917. В цей період збудована міцна мережа державних медичних закладів, створена система охорони здоров’я матері і дитини.

ВИДАТНІ ВЧЕНІ-ПЕДІАТРИ.

Олександр Андрійович. Кисіль – професор Московського медичного інституту, розробив методи санаторного лікування, організував дитячі санаторії, вивчав ревматизм, поліартрит, малярію, туберкульоз.

На Україні працював О.М. Хохол, який успішно розробив питання фізіології, патології дітей раннього віку, їх раціонального вигодовування.

І.М.Руднєв створив роботи про секреторну функцію шлунку, підшлункової залози, нирок, вивчав інфекційні захворювання дітей.

С.І. Ігнатов - займався захворюваннями новонароджених.

П.М. Гудзенко – професор Київського медінституту. Вивчав хвороби органів дихання у дітей. Написав підручник «Дитячі хвороби»

О.М. Лук’янова – «Довідник дитячого гастроентеролога».

П.С. Мощич – професор Київського медінституту, кардіолог, розробив невідкладну допомогу в педіатрії, був міністром охорони здоров’я України

В.М. Сидельников – професор Київського медінституту, також розробляв принципи надання невідкладної допомоги дітям, вивчав патологію серцево-судинної системи.

ОСНОВНІ ЗАКОНИ, СПРЯМОВАНІ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВЯ МАТЕРІ ТА ДИТИНИ.

1. Про заборону дитячої праці, безплатне лікування та медичне обслуговування, ліквідацію дитячої безпритульності, охорону здоров’я жінок і дітей. №49, 50, 51.
2. Заборона праці жінок на важких і шкідливих для здоров’я роботах; звільнення вагітних, переведення їх на легші умови праці, надавати декретну відпустку за рахунок держави до і після пологів, надавати грошову допомогу при народженні дитини, а потім по догляду за дитиною до 3-х років, збереження стажу роботи.

СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ.

Дитячі лікувально-профілактичні заклади:

Пологові будинки, дитячі стаціонари, дитячі поліклініки, осередки сімейної медицини, ясла, будинок дитини, дитячі санаторії.

Навчально-виховні заклади (відносяться до системи освіти):

дитячі сади, школи, школи-інтернати, дитячі будинки, лісні школи – в них працюють лікарі та медсестри, роботу яких контролює СЕС, головний лікар.

Дата добавления: 2014-01-04