Параклінічні (додаткові) методи обстеження хворого

Загальний план обстеження хворого

Опитування, загальний і місцевий огляд, основні та додаткові методи дослідження.

Методи обстеження пацієнта.

Лекція №1

Внутрішні хвороби одна з найбільших галузей теоретичної та практичної медицини, яка вивчає розпізнавання захворювань внутрішніх органів в їх різноманітних клінічних формах, причини виникнення, патогенез, профілактику і лікування.

Пропедевтика слово грецького походження і означає вступ чи попереднє навчання.

• Розпитування хворого (interrogatio) - метод дослідження хворої людини, який характерний для практичної медицини. Даний метод використовує мову як засіб спілкування людей, обміну думками і взаєморозуміння. Слово, окрім функції засобу взаємного спілкування, є і потужним лікуваним фактором.

Загальна схема розпитування (суб’єктивне дослідження)

паспортна частина

• розпитування про скарги хворого, його відчуття і переживання

• розпитування про дане захворювання, його початок і подальший перебіг до дня обстеження - анамнез захворювання (anamnesis morbi)

• розпитування про попереднє життя хворого - анамнез життя (anamnesis vitae)

Об’єктивне обстеження хворого (status praesens)

• вивчення окремих органів та систем - система органів дихання, серцево-судинна система, органи травлення, органи виділення, ендокринна система, нервова система, кістково-суглобовий апарат.

• загальний огляд (inspectio)

• пальпація (palpatio)

• перкусія (percussio)

• аускультація (auscultatio)

• лабораторні

• обов’язкові: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, кал на яйця глистів, кров на RW та СНІД

• спеціальні (по показах): біохімія крові, імунограма, мікроскопія харкотиння і інші

• інструментальні: ЕКГ, спірографія, УЗД, рентгенографія, комп’ютерна томографія та інші

Семіотика -вчення про ознаки захворювання, яке пояснює факти, отримані за допомогою різних методів обстеження хворого.

Симптоматологія -наука, що займається вивченням симптомів захворювання.

• Симптом - окрема ознака захворювання

• Синдром - група симптомів патогенетично пов’язаних між собою

Діагноз (diagnosis - розпізнавання)

- коротке лікарське заключення про суть захворювання і стан хворого, виражене в термінах сучасної медичної науки

Види діагнозу

за характером та змістом:

етіологічний, патогенетичний, нозологічний, патологоанатомічний, анатомічний, патофізіологічний

по ступеню достовірності:

• орієнтовний діагноз - висувається в ході обстеження пацієнта як робоча гіпотеза

• попередній діагноз - ставиться після початкового обстеження хворого, якие обмежується розпитуванням, застосуванням загальноклінічних методів обстеження окремих органів і систем

• заключний клінічний діагноз - встановлюється після різностороннього обстеження хворого

Схема розпитування хворого

Дата добавления: 2014-01-04