Хаотичність, зовнішня відокремленість

Розвиток теорії політичної системи

Навчально-методичне забезпечення

Заключення

Вступ

Навчальні питання

Тема 4. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА

ЛЕКЦІЯ №4

Тема: “Політична система”

З дисципліни Політологія

Галузь знань 0304 - Право

Напрям підготовки 6.030402 - Правознавство

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Форма навчання Денна, заочна

Харків 2007

Рекомендовано до використання у навчальному процесі Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ „___”_________ 2007___ року Протокол №____

Лекція №4 з дисципліни „Політологія”. Харків, Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007.

Розробники:

кандидат політичних наук, доцент кафедри Шаповаленко М.В.

Рецензенти:

· кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії і політології ХНУВС Цимбал П.В.

Ухвалено на засіданні Вченої ради ХНУВС   „____”_____________ 200__ року Протокол №______

Ухвалено на засіданні кафедри філософії і політології ХНУВС   „ ”______________ 2007 року Протокол №

© Шаповаленко М.В. 2007

© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007

Навчальні та виховні цілі з’ясування курсантами взаємодії політики і суспільства, особливості політики, формування критичного ставлення до публічної політикию

1. Розвитоктеорії політичної системи

2. Поняття політичної системи, її функції та структура

3. Типи політичних систем

4. Особливості сучасної політичної системи України

Ключові слова: система, політична система. системний підхід, дисфункція

Література

1. Алмонд.Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор. – М., 2001.

2. Анохин М.Г. Политические системы: адаптация, динамика, устойчивость. – М., 1996.

3. Закон України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року № 474.

4. Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565.

5. Контроль над правоохоронними органами цивільний, але – недемократичний// Дзеркало тижня.-2004.-№23;

6. Конституція України. - К.: Преса України, 1997.

7. Михальченко М.І. Соціально-політичні трансформації України: реальність, мифологеми, проблеми вибору.-К.,1997

8. Основи демократії /За ред. А.Колодій.-К.,2002;

9. Сморгунов Л.В. Современная сравнительная политология.-М.,2002;

10. Соловьев А.И. Политология. Политическая теория, политические технологии.-М.,2000;

Низка категорій політичної науки відбиває різноманітні аспекти політичного життя, але є одна категорія що дозволяє розглядати політику як єдине ціле, кожна частина котрого пов’язана з іншою і усі вони між собою взаємодіють і взаємо впливають один на одного. Цією категорію є «політична система». За її допомогою можна відсторонитися від надмірної емпіричності та відокремити важливі та сталі чинники політичного життя суспільства. Поняття «політична система» почала своє існування у політичній науці у другій половині ХХ столітті завдяки працям Д.Істона, Г.Алмонда та К.Дойча.

Втім перша спроба використання «політичної системи» була зроблена ще давньогрецьким філософом Аристотелем. Саме він проаналізував різні форми політичного правління за допомогою поняття «державний устрій». Через тривалий час «державний устрій» був замінений поняттям «держава», у якості основного політичного інституту, що упорядковує усе політичне і соціальне життя суспільства. Але вже у новий час англійський вчений Т. Гоббс вважав, що суспільство є єдиним живим організмом, в якому всі частині між собою пов’язані.

У XIX столітті Алексис де Токвіль ввів у науку поняття «державний» і «політичний порядок». За допомогою цих понять він характеризував політичні взаємовідносини різноманітних суспільних сил, соціальних груп населення. На зламі ХІХ та ХХ століть науковці Г.Спенсер і Е.Дюркгейм почали у вивченні політичних процесів активно застосовувати такі терміни, як інститут, функція, політичне управління, регулятивна система суспільства. Втім кожне поняття має свою історію тлумачення через створення різноманітних теорій та застосування методологічних підходів. Саме в середині 50-х років ХХ століття назріла нагальна потреба у розробці нових емпіричних підходів та системному баченні політичних процесів. Головний поштовх був даний американськими біхевіористами, серед яких був і Д.Істон, котрий й запропонував саме теорію політичної системи.

У сучасній політології існує три підходи до вивчення політичної системи:

Системний;

Структурно-функціональний;

Дата добавления: 2014-01-04