Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Пожежовибухонебезпечність об'єкта




Пожежо- і вибухонебезпечність являє собою такий стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі та вибуху, а у випадку їх виникнення не створює впливу на людей шкід­ливих і небезпечних факторів пожежі та вибуху й забезпечується захист матеріатьних цінностей.

Із метою забезпечення пожежної безпеки проектування виробничих приміщень вибір виробничого обладнання, електро­технічних установок, систем вентиляції та опалення, протипо­жежних розривів, шляхів евакуації людей при пожежі тощо ви­пускається залежно від категорії пожежо- і вибухонебезпечності виробництв.

Виробництво із вибухопожежної та пожежної безпеки відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24-86) поділяється на п'ять категорій: А, Б, В, ГІД.

Категорії А та Б- вибухопожежонебезпечні, а категорії В, Г, Д - пожежонебезпечні. До цих категорій належать примі­щення, в яких використовуються або знаходяться речовини та матеріали, що мають певні ознаки.

Категорія А: горючі гази, легкозапалювальні рідини з температурою спалаху не більше ніж 28 °С у такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні сумі­ші, при запалюванні яких розвивається розрахунковий надлиш­ковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа; речовини та матеріали, що здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один із одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні пере­вищує 5 кПа. До цієї категорії належать машинні (апаратні) та конденсаторні відділення аміачних холодильних установок; при­міщення для зберігання товарів в аерозольних упаковках і лег-козапалювальних рідин (лаки, фарби на ацетоні, ацетон у скло­тарі тощо); склади побутової хімії; приміщення для заправлення тягових і стартерних акумуляторних батарей.

Категорія Б: горючі пил або волокна, легкозапалювальні рідини з температурою спалаху більше ніж 28 °С, горючі рідини пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск у приміщенні, що перевищує 5 кПа. До цієї категорії належать, наприклад, приміщення розфасовки та пакування крохмалю, круп, борошна і цукру.

Категорія В: горючі та слабогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини й матеріали (у тому числі і пил та волокна), речовини й матеріали, що здатні при взаємодії з во­дою, киснем повітря або один із одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, не належать до категорій А чи Б. До цієї категорії належать склади меблів, тари, готового одягу, паперу, олії, лікеро-горілчаних виробів тощо.

Категорія Г: негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжарюваному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням тепла, іскри або полум'я; горючі гази, рідини та тверді речовини, що спалюються або утилі­зуються як паливо. До цієї категорії належать горючі цехи, підприємства ресторанного господарства, приміщення для варін­ня сиропів тощо.

Категорія Д: негорючі речовини та матеріали в холод­ному стані.

За вогнестійкістю будівлі та споруди поділяються на 5 ступенів:

1 ступінь –будинки із природних та штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону, з використанням листових плитових негорючих матеріалів;

2 ступінь – те ж, але у перекриттях використовуються незахищені сталеві конструкції;

3 ступінь – те ж, але у перекриттях використовуються дерев’яні конструкції, захищені важкогорючими листовими чи плитовими матеріалами;

4 ступінь – будинки з несучими та відгорожувальними конструкціями з деревини, захищені від впливу вогню та великих температур штукатуркою чи іншими матеріалами;

5 ступінь – будинки без вимог щодо меж вогнестійкості та меж поширення вогню.

При виборі електрообладнання необхідно враховувати вибухо- і пожежонебезпечність зон, де воно буде встановлено.

Вибухонебезпечною зоною вважається приміщення, його частина або територія поза ним, де є або можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші.

До вибухонебезпечних зон належать усі приміщення, якщо обсяг вибухонебезпечної суміші в них перевищує 5 % віль­ного обсяг}'. Якщо величина менша від 5 %, то вибухонебез­печною зоною вважається обсяг приміщення на відстані 5 м по горизонталі та вертикалі від джерела можливого виділення горючих газів або парів ЛЗР.

За вибухонебезпечністю зони розділяють на шість (В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-Па), а за пожежобезлечністю - на чотири (П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-Ш) класи.

Класи вибухонебезпечних зон характеризуються певними ознаками:

Клас В-1 - це зони, розташовані в приміщеннях, де виділяються горючі гази або пари ЛЗР у такий кількості і з такими якостями, що вони можуть утворювати вибухонебезпечні суміші із повітрям за нормального режиму роботи.

Клас В-Іа - це зони, розташовані в приміщеннях, в яких за нормальної експлуатації вибухонебезпечні суміші горючих газів (незалежно від нижньої концентрації межі займання) або парів ЛЗР із повітрям не утворюються, а утворення таких сумішів можливе тільки внаслідок аварії або несправності. До цього класу належать вентиляційні машинних (апаратних) відділень аміачних холодильних установок, склади ЛЗР, простір, де збері­гаються батони з горючими газами тощо.

Кшс В-Іб - це зони, розташовані в тих самих примі­щеннях, що і класу В-Іа, але відрізняється однією з ознак - у цих іонах горючі гази мають високу нижню концентрацію межі займання (15 % і більше) та різкий запах за межі допустимих концентрацій за ГОСТом 12.1.00.5-88, виключаючи утворення в аварійних ситуаціях загальної вибухонебезпечної концентрації відповідно до умов технологічного процесу, а можлива тільки місцева вибухонебезпечна концентрація; горючі гази та ЛЗР знаходяться в невеликій кількості, не створюють загальної вибу­хонебезпечної концентрації, а робота з ними проводиться без ви­користання відкритого полум'я.

Клас В-І - це зони, простір зовнішніх установок, технологічних установок, що містять горючі гази або ЛЗР, де вибухонебезпечні суміші можливі тільки внаслідок аварії або несправності.

Клас В-ІІ - це зони, розташовані в приміщеннях із ви­діленням у повітря горючого пилу із кількістю та властивістю, здатними утворювати вибухонебезпечні суміші з повітрям за нормального режиму роботи.

Клас В-Па - це зони, розташовані в приміщеннях, де вказаний для класу В-ІІ небезпечний стан не має місця за

нормальної експлуатації, а можливий тільки внаслідок аварії або несправності.

Класи пожежонебезпечних зон характеризуються певни­ми ознаками:

Клас 77-1 - це зони, розташовані в приміщеннях, де ви­користовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху вище за 61 °С.

Клас П-ІІ - це зони, розташовані в приміщеннях, де виділяється горючий пил із нижньою концентраційною межею запалювання більшою за 65 г/м3 за об'ємом;

Клас П-Па - це зони, розташовані в приміщеннях, де знаходяться тверді горючі речовини;

Клас II- III - це зони, розташовані поза приміщеннями, в яких знаходяться горючі рідини з температурою спалаху вище за 60°С або тверді горючі речовини.

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є:Конституція (254к/96-ВР), Закон «Про пожежну безпеку та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1769; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.