Лабораторно-інструментальне обстеження

Для оцінки функціонального стану жовчевивідних шляхів застосовується метод багатомоментного фракційного зондування, який дозволяє вирішити питання про наявність патології у різних відділах жовчевивідних шляхів, а також наявність дискінезії. Лабораторне дослідження жовчі допомагає уточнити характер патологічного процесу.

При багатомоментному фракційному зондуванні жовч збирають в окремі пробірки через кожні 5 –10 хв., фіксують час тривалості кожної порції жовчі, її кількість

І фаза – жовч А (час загальної жовчної протоки) – вміст дванадцятипалої кишки до введення подразника. На протязі 20 – 40 хвилин виділяється 15 – 45 мл жовчі. Зменшення кількості жовчі у І фазу говорить про гіпосекрецію, а виділення більш світлішої жовчі спостерігається при ураженні печінкової паренхіми, порушенні прохідності загальної жовчної протоки.Збільшеня кількості жовчі цій фазі досить часто спостерігається при холециститі, після холецистектомії, у фазі неповної ремісії хронічного холециститу.Переривчате виділення вказує на гіпертензію сфінктера Оді (дуоденіт, ангіохоліт, конкременти, злоякісне новоутворення).

П фаза – (час закритого сфінктера Оді) – час від моменту введення стимулятора до появи жовчі А₁ – 3-6 хв. Для стимуляції зазвичай застосовують 33 % розчин сульфату магнію (біля 50 мл).

ІП фаза – жовч А₁ (час жовчі А₁) – триває від початку розслаблення (відкриття) сфінктера Оді до появи із зонду міхурової жовчі. В нормі триває 3–4 хвилини, виділяється 3–5 мл жовчі. Подовження ІП фази може спостерігатися при атонії жовчного міхура чи його блокаді спастичного чи органічного походження. Кількість жовчі фракції А₁ зменшується при тяжких ураженнях печінки і збільшується при розширенні загальної жовчної протоки.

ІV фаза – жовч В (час жовчного міхура), характеризується виділенням міхурової жовчі. У здорових людей на протязі 20 – 30 хв. виділяється 30 – 60 мл темно-коричневої жовчі. В нормі після жовчогінного сніданку жовчний міхур скорочується на 30-60 %.Прискорення виділення жовчі В свідчить про гіпермоторну дискінезію жовчного міхура при збереженні його нормального об’єму.

Довготривале виділення жовчі, переривчате її виділення спостерігається при гіпомоторній дискінезії жовчного міхура

Зменшення кількості виділення жовчі свідчить про зменшення об’єму жовчного міхура, що можливе при склеротичних змінах,
при обструкції міхурової протоки каменем чи новоутвором, порушенні скоротливої здатності жовчного міхура внаслідок запальних змін.

Відсутність випорожнення жовчного міхура у відповідь на введення стимулятора спостерігається у 5% здорових людей, а також при дискінезії жовчовивідних шляхів.

V фаза – “печінкова” жовч(час печінкової жовчі), порція С витікає безперервно, поки стоїть зонд. Сповільнення витікання відмічається при ураженні печінкової паренхіми, а відсутність порції С спостерігається при обструкції протоки каменем чи новоутвором.

Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) це заповнення жовчних та панкреатичних протоків контрастною речовиною під контролем зору.

УЗД гепатобіліарної системми

Об’єктом сонографічного дослідження жовчних шляхів є локалізація, стан, форма, вміст і розмір жовчного міхура і жовчних проток.
Незмінений жовчний міхур має вигляд ехонегативного утвору грушоподібної, або овальної форми із стінками у вигляді тонкої ехогенної структури, товщиною 1,5 – 3 мм. Ультразвукове дослідження дозволяє діагностувати запальні захворювання жовчовивідних шляхів, жовчокам’яну хворобу і т. ін.

УЗД печінки

Оцінку стану печінки при УЗД починають з вимірювання її величини. Довжина правої долі (повздожній зріз по середньо ключичній лінії) в нормі не повинна перевищувати 15 см, її товщина – 12 см. Товщина лівої долі – не більше 6 см. Важливе значення має характер контуру печінки, її країв, у нормі він рівний. Паренхіма печінки досить однорідна, ’добре візуалізуються гілки ворітної вени. Нормальний діаметр ворітної вени – 10 –14 мм.

Комп’ютерна діагностика захворювань печінки

Застосування КТ для обстеження печінки дозволяє оцінювати величину і зовнішні контури органу, отримати деталізоване зображення його внутрішньої структури. При цьому вдається не тільки диференціювати вогнищеві і дифузні захворювання печінки, але і при наявності характерних КТ-ознак встановлювати точний діагноз.

Дата добавления: 2014-01-04