Перець стручковий однорічний -Capsicum annuum

Дурман звичайний - Datura stramonium

Дія: седативна, спазмолітична, знеболююча, відволі­каюча, протиастматична, протизапальна.

Застосування: внутрішньо при спазмах мускулатури кишечника, жовчо- і сечовивідних шляхів, бронхів, при невралгіях, міозитах, артритах, у гінекологічній практиці. Листя першого року входить до складу протиастматичного збору "Астматол". Масляний екстракт з листя (олію блекоти), лінімент "Капсин" застосовують при невралгіях, ревматизмі.

Ознаки отруєння насінням або препаратами: почервоніння обличчя і шиї, слинотеча, нудота, блювота, галюцинації, збуджений стан (потерпілі кричать, сміються, кидаються).

Використовують листя, насіння.

Хімічний склад: листя містить алкалоїди (гіосціамін, атропін, скополамін), флавоноїди, дубильні речовини; насіння - жирну олію.

Дія: бронхорозширююча, спазмолітична, холінолітич на, заспокійлива, знеболююча, наркотична, протиза пальна, снодійна, протиалергійна, детоксикуюча.

Застосування: листя у складі курильних зборів для лікування астми й інших захворювань дихальних^; шляхів. Гіосціамін тонізує і збуджує дихальний центр, використовується при бронхіальній астмі, бронхітах, кашлі. Отримують жирну олію, препарати скополамін,. гіосціамін, таблетки "Аерон", які використовують при „морській хворобі". Олія дурману - при невралгіях, ревматизмі. В гомеопатії - для лікування епілепсії, коклюшу, менінгіту. У народній медицині - при невралгії, неврастенії, нервових і психічних розладах, коклюші.

Використовують стиглі, висушені плоди гірких сортів, насіння.

Хімічний склад: алкалоїд капсаїцин, глікоалкалоїд соланін, каротиноїди, вітамін С, флавоноїди, кумарин, ефірна і жирна олії, макро- і мікроелементи.

Дія: вітамінна, апетитна, знеболююча, відхаркувальна, подразнююча, відволікаюча.

Застосування: настойка перцю стручкового, капситрин, пластир перцевий, лініменти капсин, перцево-аміачний, перцево-камфорний -зовнішньо при радикуліті, ревматичних та невралгічних болях, міозитах, для поліпшення кровообігу. Препарати стимулюють ріст волосся. Внутрішньо настойку застосовують для збудження апетиту і покращення травлення.

3. Клас Дводольні. Родини Розові, Губоцвіті, Айстрові.

Родина РОЗОВІ - ROSACEAE

Діагностичні ознаки родини:

Морфологія листка різноманітна. Квітки актиноморфні, здебільшого двостатеві, з 5-, рідше 4-членною подвійною оцвітиною, багатьма тичинками. Квітко-листки і тичинки розташовані колами по краю опуклого або увігнутого гіпантія, утвореного розрослим квітколожем і зрослими з ним основами квітколистків і тичинкових ниток. Плодолистки вільні або зрослі між собою, а іноді і з гіпантієм, який бере участь у формуванні плоду (несправжні плоди). Біля основи гіпантія є нектарниковий диск. Запилюються квітки вітром і комахами. Насіння без ендосперму, утворю­ється без злиття статевих клітин. Плоди моно-, апо- і ценокарпні, з розрослою або сухою чашечкою. На підставі розходжень у будові листків, квіток і плодів родина поділяється на підродини: таволгові, шипшинові, яблуневі, сливові. Порівняльна характеристика трьох основних підродин наведена в таблиці 2.3.

Підродина Розові (Шипшинові) -Rosoideae

Малина звичайна - Rubus idaeus

Використовують плоди без квітколожа, квітки, листя, коріння.

Хімічний склад: плоди містять цукри, пектинові і дубильні речовини, клітковину, органічні кислоти (біля 2 %), каротин, вітаміни С, B^Bj, РР, ефірну олію, флавоноїди, тритерпени, кумарини, фітостерини, солі калію, заліза, міді, марганцю, кобальту, цинку. У квітках і листі є органічні кислоти, мінеральні солі, цукри, вітамін С, флавони, дубильні та інші речовини.

Дія: потогінна, протизапальна, антибактеріальна, вітамінна, в'яжуча, апетитна, седативна, гіпотензивна, антитоксична, кровоспинна, кровоочисна, регенеруюча, адаптогенна, антисклеротична, метаболічна, тонізуюча.

Застосування: настій листя - при гастриті, ентериті, хворобах дихальних шляхів, фурункулах, лишаях.

Плоди і листя входять до складу різноманітних зборів, чаїв, трав'яних сумішей, що використовуються при застуді, катаральній ангіні, для полоскання при ларин­гіті, фарингіті, тонзиліті, при надмірних менструаціях, катарі кишечника, для очищення шкіри, надання їй еластичності і пружності. Сік із свіжого листя входить до складу мазі при вугрях і висипах. Настій квіток приймають при геморої та гарячці, а зовнішньо - при кон'юнктивітах, блефаритах та для промивання обличчя при вугрях. Настоєм квіток на олії лікують дерматози, зумовлені укусами комах. Стиглі плоди, настій сушених плодів - при застудах, грипі, гарячці, підвищеній температурі, мігрені, екземі. Малиновим сиропом коригують смак і запах ліків.

Перстач прямостоячий (калган) -Potentilla erecta (P. tormentilla)

Використовують кореневища.

Хімічний склад: дубильні речовини, крохмаль, глікозид торментилін, ефір торментол, червоний пігмент флобафен, смола, віск, камедь, мінеральні речовини тощо.

Дія: в'яжуча, протизапальна, кровоспинна, бактерицидна, антивірусна, ранозагоювальна.

Застосування: внутрішньо відвар і настойка кореневища - при кровотечах, дизентерії, виразці шлунка, гастриті та інших захворюваннях травного тракту і печінки; при ревматизмі, подагрі, герпесі, жовтяниці, туберкульозі легень, болісних менструаціях тощо. Зовнішньо - при стоматитах і гінгівітах, ранах, виразках, опіках, різних висипах, екземах та інших шкірних хворобах. Входить до складу в'яжучих, жовчогінних, шлункових зборів, чаїв, сумішей. У народній медицині з кореневища виготовляють мазь, що загоює тріщини на шкірі, а порошком лікують опіки.

Дата добавления: 2014-01-04