Горобина звичайна - Sorbus aucupаria

Шипшина собача - Rosa сапіпа

Суниці лісові - Fragaria vesca

Використовують свіжі і сушені плоди, сушене листя, кореневища з коренями.

Хімічний склад: цукри, пектинові речовини, клітковина, органічні кислоти, каротин, вітаміни С, флавоноїди, дубильні речовини, солі кальцію, заліза, фосфору, кобальту, марганцю, макро- і мікроелементи.

Дія: протизапальна, антимікробна, ранозагоювальна, вітамінна, антисклеротична, пото-, жовчо-і сечогінна, кровоспинна, гіпоглікемічна, гіпотензивна, апетитна, солуретична, метаболічна.

Застосування: свіжі плоди, сік і настій плодів використовують при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, гастриті, жовчно- та нирковокам'яній хворобі, цукро­вому діабеті, подагрі, анемії тощо. Плоди збуджують апетит, покращують травлення, втамовують спрагу. Препарати з листя вживають для профілактики та лікування гіпо- і авітамінозів, цукрового діабету, гіпертонії, аритмії серця, посилюють скорочення матки, сприяють виведенню солей з організму. Відвар кореневищ - ефективний засіб проти геморою.

Використовують плоди, коли вони тверді, яскраво-червоні, а також пелюстки.

Хімічний склад: Плоди містять цукри, органічні кислоти, пектинові і дубильні речовини, каротини, вітаміни С, В„ Р, К, Е, флавонові глікозиди. Олія з насіння містить жирні кислоти, каротиноїди, токофероли, мінеральні солі.

Дія: протизапальна, антибактеріальна, вітамінна, антисклеротична, жовчо- і сечогінна, кровоспинна, знеболююча, адаптогенна, регенеруюча, репаративна, метаболічна, імуностимулююча, радіопротекторна, гормоностимулююча.

Застосування: плоди вживаються для стимулювання імунної системи, профілактики і лікування гіпоавітамінозів С і Р, при захворюваннях нирок, печінки, кишечника, при виразковій хворобі, геморагічних діатезах, гемофілії, легеневих і маткових кровотечах, гіпертиреозі і недостатності надниркових залоз, при пневмонії, бронхопневмонії, бронхіальній астмі, захворюваннях очей тощо. Плоди входять до складу вітамінних, жовчо- і сечогінних зборів і чаїв, цукро-знижуючого збору "Афразетин". Із плодів отримують сік, готують вітамінний сироп шипшини, збагачений аскорбіновою кислотою. Холосас - водний згущений екстракт плодів у вигляді сиропу - приймають при холециститі і гепатиті. Відвар із пелюсток у вигляді примочок - ефективний засіб при очних хворобах. Відвари коріння - для лікування сечокам'яної хвороби, малярії.

Використовують стиглі плоди.

Хімічний склад: цукри, органічні кислоти, пектинові і дубильні речовини, каротини, сорбіт, вітаміни С, В2, Bg, Р, К, Е, флавоноїди, мінеральні солі тощо.

Насіння містить олію, жирні кислоти, токофероли, каротиноїди.

Дія: полівітамінна, в'яжуча, жовчо- і сечогінна, проносна, протигемороїдальна, кровоспинна, естрогенна, антисклеротична, протиревма­тична, метаболічна, гемостатична.

Застосування: плоди, зібрані після приморозків, у свіжому, сушеному, замороженому вигляді при гіпо- і авітамінозі, ожирінні, атеросклерозі, гіпертонії, нирковокам'яній хворобі, дизентерії, геморої. Свіжі плоди переробляють на вітамінний сироп, сік. Висушені плоди входять до складу вітамінних чаїв, антисклеротичних, сечо- і жовчогінних зборів, гемостатичних та адантогенних сумішей. Настойку, настій, відвар, сік плодів вживають при розладах травлення, атонії кишок, гепатиті, гепатохолециститі, при каменях у нирках і сечовому міхурі, при дизентерії, геморої, маткових кровотечах.

Яблуня домашня (я. садова) - Mаlus domestica (M.pumila)

Використовують плоди, листя.

Хімічний склад: плоди містять вуглеводи, серед яких фруктоза складає майже половину, урсолову кислоту, пектинові речовини, вітаміни В,, В2, Р, С, каротиноїди, органічні кислоти, амінокислоти, поліфенольні сполуки, фітонциди, залізо, магній та інші мікроелементи.

Дія: вітамінна, апетитна, загальнозміцнююча, тонізуюча, протианемійна, гіпотензивна, послаблююча, сечо- і жовчогінна, адаптогенна, протисклеротична. антивірусна, протизапальна, метаболічна, травна, гастропротекторна, антитоксична, радіопротекторна.

Застосування: плоди - дієтичний і лікувальний продукт; з них готують повидло, пастилу, желе, мармелад, квас, соки, напої, оцет тощо. У фармацевтичній промисловості отримують ентеросорбент пектин та гранули кверцетину та пектині, які призначають при склерозі, захворюваннях печінки, шлунка тощо. Плоди свіжі, сушені та консервовані, компоти, чаї і яблучний сік знижують вплив радіації, їх рекомендують у випадку авітамінозів, гастриту, коліту, дискінезії жовчних шляхів, при сечо- і жовчнокам'яній хворобі, діабеті, атеросклерозі, ожирінні, отруєннях. Із плодів отримують протианемійний екстракт яблучнокислого заліза.

Вишня звичайна - Cerasus vulgaris

Використовують свіжі плоди, плодоніжки, листя, молоді пагони, коріння, вишневу камедь.

Хімічний склад: у всіх частинах рослини є дубильні і пектинові речовини, глікозиди, цукри, антоціани, органічні кислоти, вітаміни С, В2, Р, К, РР, Е, фенольні сполуки, макро- і мікроелементи тощо. Насіння містить олію, жирні кислоти, токофероли, каротиноїди, синильну кислоту, амигдалін.

Дія: відхаркувальна, послаблююча, загальнозміцнююча, антисептична, седативна, протисудомна, гіпотензивна, спазмолітична, апетитна, травна, в'яжуча, сечогінна, полівітамінна, метаболічна.

Застосування: плоди зміцнюють організм, поліпшують травлення, зменшують набряки, знімають запалення. З них готують вишневий сироп, який додають для покращення смаку ліків. Відвар молодих гілок вживають при атонії кишечника, діареї, хронічних колітах. Плодоніжки підвищують діурез, закріплюють шлунок. Зі стовбурів шляхом підсочування добувають вишневу камедь, яка використовується як емульгуючий та обволікаючий засіб, гальмує подразнюючу дію лікарських препаратів та уповільнює їх всмоктування. Свіже листя - при кровотечах. Настойкою та водним екстрактом коріння лікують виразку шлунка.

Слива домашня (с. звичайна) - Prunus domestica

Використовують свіжі стиглі плоди, сушені плоди (чорнослив), насіння, свіжу кору, камедь.

Хімічний склад: у плодах багато пектинових речовин, органічних кислот, цукрів, антоціанідинів, флавоноїдів, каротиноїдів, вітамінів, мінеральних речовин тощо. Насіння містить білки, жирну олію, що схожа з мигдалевою.

Дія: полівітамінна, в'яжуча, жовчо- і сечогінна, кровоспинна, естрогенна, антисклеротична, нормалізує вуглеводний обмін.

Застосування: плоди без кісточок є джерелом пектинів, цукрів, вітамінів. Плоди рекомендують вживати при захворюваннях печінки, кишечника, для виведення з організму холестерину, води, солей, радіоактивних речовин; з метою нормалізації тиску крові тощо. Пульпа плодів входить до складу послаблюючих і сорбуючих препаратів - кафіолу і фруктових кубиків регулакс.

Родина ГУБОЦВІТІ (ГЛУХОКРОПИВНІ) -LABIATAE (LAMIACEAE)

Діагностичні ознаки родини:

Більшість містить ефірні олії, які пригнічують або знешкоджують бактерії та віруси. Трави, напівкущі і кущі, поширені по всій земній кулі. Діагностичні ознаки родини представлені на рис. 1. Стебло (1) найчастіше чотиригранне. Листки (2) навхрест-супротивні, черешкові або сидячі, прості, без прилистків. Листки, стебла і генеративні органи зазвичай вкриті волосками і характерними ефіроолійними залозками (3). Продихи діацитного типу (4). Суцвіття колосовидне, китицеподібне, головчасте, утворене пазушними кільцями або напівкільцями квіток (5). Чашечка (6) здебільшого двогуба, залишається і розростається при плодах. Віночок (7) двогубий, трубчасто-лійковидний, зрідка - одногубий (у разі редукції верхньої губи). Андроцей (8) із чотирьох двосильних тичинок, що часто приростають до трубки віночка, іноді тичинки однакові (м'ята), іноді 2 тичинки фертильні, а 2- видозмінені в стамінодії (шавлія). Верхня зав'язь (9) із двома взаємно перпендикулярними перегородками, що поділяють порожнину на 4 частини, в кожній з яких розвивається по одному насінному зачатку. Біля основи зав'язі - нектароносний диск.

Формула квітки: ↑ Са_(5),(2+.3)Со₍₂₊₃₎ А_4,2+2,2+2StG ₍₂₎

Плід роздрібний - ценобій (10), який складається з 4 однонасінних горішків, захищених чашечкою.

Рис. 1. Діагностичні ознаки родини ГУБОЦВІТІ

Дата добавления: 2014-01-04