Характерні особливості розвитку Єгипетської архітектури та храмобудівництва

Під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або до державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку й на умовах, визначених законодавчими актами про оподаткування. Податки сплачуються в певному розмірі та в чітко визначені строки.

Державні цільові фонди — це фонди, що створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законодавчими актами податків. Усі державні цільові фонди, крім Пенсійного фонду України, включаються до Державного бюджету України.

Основні ознаки податку:

1) примусовість і обов'язковість, тобто відсутність у платника вибору (платити чи не платити) і встановлення відпо­відальності за ухилення від сплати податку;

2) безоплатність, тобто спрямованість коштів від платника до держави, відсутність зустрічних зобов'язань з боку держави;

3) безумовність, тобто сплата податку без виконання будь-яких дій з боку держави;

4) нецільовий характер, відсутність чітких вказівок щодо напрямів використання надходжень від певного податку;

5) розподіл коштів від конкретних податків між бюджетами різних рівнів і державними цільовими фондами;

6) безповоротність, тобто кошти, сплачені у вигляді податків, не повертаються до платників.

Функції податків:

а) фіскальна — наповнення бюджетів усіх рівнів;

б) контрольна — перевірка ефективності функціонування податкової системи;

в) розподільча — розподіл частини національного доходу по різних сферах задоволення суспільних потреб;

г) регулювальна — забезпечення стимулювання одних галузей суспільного виробництва та стримування інших.

Законодавство України про оподаткування не визначає різниці між податком, збором (обов'язковим платежем) і митом. Воно засновано на єдності їхніх основних ознак (обов'язковість сплати, примусовий характер, здійснення контролю за їх надходженням з боку єдиного органу державної податкової адміністрації).

Проте, поряд зі спільними ознаками між ними існують і певні відмінності. Податки, на відміну від зборів та інших обов'язкових платежів, мають головне значення для формування бюджету, оскільки вони забезпечують 80% надхо­джень до його дохідної частини. Мета податків — задоволен­ня потреб держави, тоді як збори й мито спрямовані на за­доволення потреб або видатків окремих установ. Податки являють собою безумовні платежі, тоді як збори чи мито сплачуються у зв'язку з наданням платникові послуги з боку державної установи, що виконує свої владні повноваження. Збори та мито здебільшого мають разовий характер, тоді як податки сплачуються з певною періодичністю.

Різниця між збором і митом полягає в тому, що збір є платежем за наявність певного права, а мито — за здійснен­ня на користь платника дій, які мають юридичне значення.

Види податків (залежно від характеру платника):

- податки з юридичних осіб (податок на прибуток, податок на додану вартість тощо);

- податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податок на промисел тощо).

Види податків (за формою обкладення):

- Прямі (податки, що сплачуються в процесі придбання та накопичення матеріальних ресурсів. Вони визначаються розміром об'єкта оподаткування, включаються до ціни товару і сплачуються виробником або власником. Прямі податки, своєю чергою, поділяються на: особисті податки, що сплачуються платником за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) і з урахуванням його платоспроможності та реальні (від англ. нерухомість), що сплачуються з окремих видів майна (землі, будівлі) з розрахунку, в основі якого лежить не дійсний, а передбачуваний прибуток. До особистих податків належать: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на промисел, збір за спеціальне використання природних ресурсів, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності тощо. Реальними податками є: податок на нерухоме майно (нерухомість), плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

- Непрямі податки (податки на споживання) стягуються в процесі реалізації товарів чи послуг, включаються у вигляді надбавки до їхньої ціни та сплачуються споживачем. Це — акцизний збір, податок на додану вартість, мито, державне мито.

Згідно із Законом України «Про систему оподаткування», всі податки, залежно від органу державної влади та міс­цевого самоврядування, який їх установлює, поділяються на загальнодержавні та місцеві.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать:

— податок на додану вартість;

— акцизний збір;

— податок на прибуток підприємств;

— податок на доходи фізичних осіб;

— державне мито;

— податок на нерухоме майно (нерухомість);

— плата (податок) за землю;

— рентні платежі;

— податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

— податок на промисел;

— збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

— збір за спеціальне використання природних ресурсів;

— збір за забруднення навколишнього природного середовища;

— збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

— збір на обов'язкове соціальне страхування;

— збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

— збір до Державного інноваційного фонду;

— плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

— збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;

— єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України;

— збір за використання радіочастотного ресурсу України.

До місцевих податків віднесено:

1) податок з реклами та

2) комунальний податок.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) віднесено:

— готельний збір;

— збір за припаркування автотранспорту;

— ринковий збір;

— збір за видачу ордера на квартиру;

— курортний збір;

— збір за участь у бігах на іподромі;

— збір за виграш на бігах на іподромі;

— збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

— збір за право використання місцевої символіки;

— збір за право проведення кіно- та телезйомок;

— збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу та лотерей;

— збір за проїзд територією прикордонних областей ав­тотранспорту, що прямує за кордон;

— збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

— збір з власників собак.

Закон визначає витрати, що відносяться на собівартість продукції, й витрати, що відносяться на збитки підприємства

Передбачені випадки зменшення податку на прибуток, обов’язки та відповідальність платників, контроль за сплатою податку на прибуток підприємства здійснюється державними податковими інспекціями

Кримінальне законодавство передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків шляхом умисного неподання податкових декларацій та розрахунків або приховання об’єктів оподаткування, вчинені службовою особою суб’єкта підприємницької діяльності, якщо ці дії завдали шкоди державі у великих розмірах

Відповідальність посилюється аж до 10 років позбавлення волі, якщо ці дії вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, або якщо вони завдали шкоди державі в особливо великих розмірах

Система оподаткування – це сукупність податків, що сплачуються до бюджетів і державних цільових фондів у встановленому законами України порядку, а також права, обов’язки та відповідальність платників.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Назвіть принципи бюджетної системи України.

2. Що таке податок?

3. Назвіть види податків.

4. Хто має право на звільнення від сплати податків?

Символіка Давньоєгипетських пірамід:

- Піраміда втілювала ідею безсмертя;

- Грандіозні розміри пірамід символізували перехід відпер вісного ладу суспільства до цивілізації;

- Архітектура піраміди походила від архетипу світової гори;

Основні космогонічні міфи Єгипту:

- Виводили початок світобудови з першого водного хаосу Куку, який породив священний пагорб Бенбен, на ньому зійшло сонце в образі птаха Бену. Ось чому піраміда має трикутну форму.

З цього міфу походить традиція личкування полірованими плитами

- Правильна геометрична форма піраміди створювалась відповідно моделі світобудови.

- Трикутник сторін пірамід упредметнює ідею вічності та рідко з міфо-поетичною традицією позначає чоловічий початок.

- Трикутник був пріоритетною формою, він панував в орнаменті, силуетах одягу і зображення фігур людини на рельєфах та розписах.

(Священне число 3)

- Піраміда ототожнювалась з сонцем або зі скам’янілим променем сонця.

- Верхівку піраміди завершувала маленька піраміда з назвою пірамідон.
(До нашого часу зберігся пірамідон на вершині піраміди Аменемхета 3 із 12 династії бл. 1849-1801 р до н.е., на ньому зображ. Крилатий сонячний диск.)

- Піраміда споруда ідеологічна, а не поховальна. (Захоронення було в західній стіні, дуже маленьке; призначення піраміди було вразити)

Давнє ц-во:

2900-2070 тис р. до н.е.

Найвизначніше у мистецтві Давньоєгипетського періоду:

В цей період домінує архітектура. Будівництво існувало як культове так і світське:

Культове – мастаба, піраміди, храмобудівництво.

Світське – палацо і містобудування.

Першим видом еволюції архітектурного типу пірамід була мастака (дослівно – лавка). Мала просту конструкцію, що складалася з двох ярусів: наземного і підземного. На поверхні містився земельний пагорб обкладений цеглою і оточений стіною; він був фальшивий, у середині нього нічого не було, бо саме поховання з саркофагом містилося у підземній частині. Згодом до неземної частини мастаби додали фальшиві двері. С початку будували мастаби з буту. (Бут- суміш піску і уламків каміння.) Згодом почали будувати з вапняку. Потім додають маленькі зали та коридори у верхній частині.

Чим значніший був давній єгиптянин, тим вище була мастака (згідно дотримання ієрархічної перспективи.

Таким чином архітектори почали нарощувати об’єм по вертикалі, виникає ідея сходів до неба, якими померла людина мала потрапити у потойбічний світ, у царство Осиріса, так виникає нова архітектурна форма- ступінчаста піраміда, найяскравіший приклад: ступінчаста піраміда фараона 3 династії Джокера, в м. Сак кара, 28 ст до н.е.

Такі архітектурні конструкції як піраміди називали словом МЕР (означало місце сходження) (тільки давні греки назвали піраміди пірамідами)

Архітектором ступінчастої піраміди ф-на 3 династії Джосера є Імхотеп.

Вперше як основний буд матеріал при будівництві використовується каміння. Об’єм пірамід зростає по вертикалі і прямує до неба.

Вперше з’являються дерев’яні колони, вони були невід’ємними від площини стін.

Зламана піраміда ф-на Снофру в м. Дашур 29-28 ст до н. е. (З-за не точних математичних розрахунків було не правильно вирішено кут її нахилу)

Перші класичні піраміди – гробниці 3 царів 4 династії в передмісті Гіза 29-28 ст до н.е.

- Піраміда Хеопса (давні єгиптяни називали Хуфу) – 146, 5 м.

- Піраміда Хефрена (Хафра) – 143,5 м.

- Піраміда Мікеріна (Менкаура)- 66 м (не вистачило грошей на велику піраміду, але вона багато оздоблена в середині)

Ці піраміди - 1 з 7 чудес світу, є єдиним з чудес світу, що збереглося до нашого часу.

Кожну піраміду будували досить довго, вона мала складну ансамблеву структуру, оздоблювалась плитами або дорогим гранітом, будувалися з каміння.

Поряд з пірамідою завжди розташовувались маленькі піраміди цариць, мастаба придворних, декілька заупокійних храмів. У середині кожної піраміди було багато приміщень. (коридори, скарбниці, поховальні камери, фальшиві камери, пустоти (вони витримували багатотонний тягар каміння.

Гранітний саркофаг із тілом померлого встановлювався біля західної стіни поховальної камери, яка розташовувалась як у середині кам’яної кладки так і в підземній частині.

Шлях до поховальної камери був ретельно прихованим, через це піраміди мають багато лабіринтів і фальшивих камер.

Вперше з’являються колони, що стоять окремо, не мають зв’язку з площиною стіни.

Складаються основні види колон і пілястр:

1) Пальмовидна

2) Лотосовидна

3) Парірусовидна

4) Композитна

5) Хаторична

6) Стовп-колона

7) Осіричні стовпи

Виникає гіпостильна зала (складається зі 100 окремих колон, символізувала священний гай або фантастичний кам’яний ліс.

В Давньому царстві виник новий тип культових споруд- сонячний храм, центром його композиції стала нова архіт-на форма – обеліск. Символізував застиглий сонячний промінь, тому що його верхівка (банбанет) оббивалася листами позолоченої міді, які блищали на сонці.

Дата добавления: 2014-01-04