Стратегія національно-економічної збалансованості

Національно-економічна стратегія полягає у тому, щоб на конкрет­ному відрізку часу і в майбутньому національна пропозиція і на­ціональний попит завжди перебували в рівновазі. Це свідчитиме про правильність економічної політики. Однак національна про­позиція і національний попит повинні задовольняти життєві потре­би кожного члена суспільства. У зв'язку з цим товарів, послуг та доходів грішми на кожну людину має бути стільки, скільки по­трібно для розширеного відтворення виробництва і населення. Стратегія національно-економічної збалансованості повинна орієн­туватися на відповідність пропозиції та попиту потребам суспіль­ства та на рівність між попитом і пропозицією за відтворення ви­робництва й населення. Відповідно макроекономічне регулюван­ня має охоплювати щонайменше дві групи важливих питань:

- забезпечувати оптимізацію структурних пропорцій усіх еле­ментів продуктивних сил, складових системи фінансів, рівнів еко­номічного управління і регулювання;

- утримувати національно-економічну збалансованість систем виробництва, розподілу і споживання, стабільність усієї госпо­дарської системи, стале економічне зростання.

При тому стратегія національно-економічної збалансованості повинна чітко дотримуватися вимог закону господарської збалан­сованості:

За правильної економічної політики та ефективних заходів, спрямо­ваних на її реалізацію, суспільство буде убезпечене від яскраво виражених негативних соціально-економічних тенденцій. Непра­вильні економічні заходи знижуватимуть реальний обсяг вироб­ництва, доходів грішми, що неминуче порушуватиме рівність між національним попитом і національною пропозицією, пород­жуватиме негативні соціально-економічні тенденції (інфляцію, де­фіцит бюджету, гіперболізацію приватних інтересів державними чиновниками, тінізацію економіки, посилення податкового тиску. на виробників, зниження капіталовкладень та ін.).

У зв'язку з невдалою економічною політикою можуть проявля­тися три властивості господарської збалансованості.

1. Обсяг виробництва реального продукту знижується, а попит — незмінний:

За таких обставин порушується рівність між національною про­позицією і національним попитом. Закон вартості потребує рівності між правою виробництвом реального продукту і попитом. І ця рівність уста­новиться за рахунок зростання цін, тобто за рахунок інфляції.

Зростання цін на товари і послуги неминуче знижуватиме купі­вельну спроможність населення і, відповідно, рівень споживання, що ще більше зменшуватиме обсяг виробництва, позаяк одні виробники отримуватимуть прибутки за рахунок зростання цін на їхню продукцію, інші збанкрутують через високі ціни на сировинно-матеріальні ресурси і високі ціни на їх продукцію, яка не буде реалізована.

2. Доходи грішми зростають, а обсяг виробництва не­змінний.

Рівність порушена, а закон вартості неминуче вирівнюватиме її за рахунок зростання ціни.

Доходи грішми не можуть зростати за незмінності обсягу ви­робництва. Темп зростання доходів грішми споживачів може дорівнюватиме темпові зростання обсягу виробництва, тоді ціни і коефіцієнт оборотності маси грошей незмінні або менші від темпу зростання обсягу виробництва. Ціни можуть знижува­тися, відповідно коефіцієнт оборотності грошей зростатиме, тобто скоріше споживатиметься вироблений продукт і виробля­тиметься інший.

3. Обсяг виробництва знижується, доходи грішми зроста­ють.

Такі ситуації виникають унаслідок невдалої фінансової політики, зокрема зменшення капіталовкладень, зростання дефіциту бюд­жету, зростання заробітної платні за зниження обсягів виробницт­ва, розкрадання грошових, товарних, матеріальних ресурсів. Ви­рівнювання відбувається за раху­нок стрімкого зростання цін.

Зростання цін (гіперінфляція) може сягати до 100 відсотків і більше.

Запобігання таким явищам, утримання господарської рівнова­ги є одним із головних завдань економічної політики держави, умо­вою стабільного розвитку.

Темпи зростання національного продукту значно нижчі за рівень інфляції. Наслідком того є постійна соціальна напруженість, кот­ра може спричинити соціально-економічні негаразди, якщо не буде радикальних економічних перетворень.

Дата добавления: 2014-01-04