Склад проекту

Висновок

Робота комп'ютерної системи протікає в безперервній взаємодії апа­ратних і програмних засобів. Фізично апаратні засоби узгоджуються один з одним за допомогою механічних і електричних роз’ємів і контактів. Логічно вони узгоджуються один з одним за допомогою програм, що називаються драйверами пристроїв.

Робота комп'ютерних програм мас багаторівневий характер. Програми низького (базового) рівня займаються тільки взаємодією з базовими апаратни­ми засобами і узгодженням їх роботи. Ключова роль програм базового рівня виявляється у момент початкового запуску комп'ютера.

Програми системного рівня спираються на програми базового рівня і за­безпечують взаємодію користувача з апаратними пристроями, взаємодію до­даткових пристроїв з базовим, а також надають можливість для установки і роботи програм більш високих рівнів.

Програми службового рівня виконують обслуговування комп’ютерної системи, забезпечують її контроль і настройку. В своїй роботі вони спирають­ся на програми базового і системного рівнів.

Програми прикладного рівня використовуються людиною для виконання практичних задач за допомогою комп'ютера. Ці програми спираються на програми нижчих рівнів.

Сукупність програм, встановлених на комп'ютері, складає його програмну конфігурацію. На кожному робочому місці програмно-апаратна конфігурація створюється так, щоб найбільш ефективно вирішувати конкретні практичні задачі, характерні для даного робочого місця.

До складу проекту на реконструкцію чи ландшафтне облаштування території садово-паркового об’єкта входять: ситуаційний план, аналіз ландшафту, генеральний план, дендроплан, схема вертикального планування, проект вертикального планування, картограма земляних робіт, робочі креслення, пояснювальна записка та кошторис вартості робіт.

1.2.1. Ситуаційний план виконується в масштабі 1:10000 чи 1:25000 із нанесенням меж об’єкту, по якому здійснюються проектні роботи, а також особливостей сучасного та перспективного використання прилеглих територій. У більшості випадків для такого плану використовують наявні картографічні матеріали населених пунктів із позначеними межами районів, основних вулиць, транспортних шляхів, забудови.

1.2.2. Аналітичне креслення існуючого ландшафту виконується у масштабі 1:500 або 1:1000 (1:2000) і включає оцінку фізичних, естетичних та рекреаційних якостей ландшафту, виділення типових ландшафтів – прибережного, лісового, лучного, садово-паркового, забудованого, деградованого. Крім того, такий план може містити рекомендації із функціонального зонування території парку.

1.2.3. Генеральний план – це основне креслення планування об’єкта, виконане в масштабі 1:500 (1:1000); являє собою рисунок, на якому зображений об’єкт у проектованих межах. На кресленні показують існуючі і запроектовані насадження з позначенням типів посадок (дерева, чагарники, травники, квітники), відкриті газонні простори, водойми, доріжково-стежкова мережа, площадки, малі архітектурні форми, споруди, входи. На плані зазначають ширину доріг, габарити майданчиків, будинків, горизонталі рельєфу. На полях креслення наводять експлікацію, умовні позначення, орієнтацію за сторонами світу. До генплану може додаватися схема функціонального зонування території, поперечні розрізи або профілі характерних ділянок у масштабі 1:200-1:500, перспективи, фрагменти генплану якоїсь частини об’єкта.

1.2.4. Дендрологічний план складається у масштабі відповідно до генерального плану. Входить до складу основних креслень і є проектом розташування дерев, чагарників, ліан, газонних трав, квіткових рослин, основним завданням якого є роз’яснення змісту умовних позначень із точним вказанням, де і які рослини висаджувати. На нього наноситься проектована доріжково-стежкова мережа, будівлі, наземні та підземні споруди. Однопородні дерева в рядових посадках, групах і масивах об’єднуються лініями. Для всіх елементів озеленення виставляються показники: в чисельнику – номер за відомістю посадкового матеріалу, а в знаменнику – кількість дерев і чагарників в ряду, групі або масиві. На листі креслення складається «Відомість посадкових робіт», в якій вказується асортимент проектованих рослин, кількість, а також розміри та об’єм кому (якщо такий передбачається). Крім того, для створення квітників та газонів вказується необхідна кількість розсади та насіння.

1.2.5. Схема вертикального планування сприяє оптимальному використанню пластики рельєфу та забезпечує відведення води з доріжково-стежкової мережі на газони, у зливову каналізацію та інші влаштування. Проектовані ухили доріг та алей повинні бути зручними для руху відвідувачів та відповідати нормативним вимогам.

Схема вертикального планування виконується в масштабі генерального плану. На ній показують червоні (проектовані) відмітки по осях прилеглих вулиць та проїздів, дороги, алеї, майданчики, будівлі, споруди та інші елементи території, що підлягають вертикальному плануванню. Далі необхідно визначити вісі доріг, алей, майданчиків та точки їх перетину, а також точки заломлення рельєфу та вигинів алей. Знайдені точки нумеруються в одному порядку і для них шляхом інтерполяції відміток горизонталей обчислюються існуючі (чорні) відмітки рельєфу. На дорогах, алеях і майданчиках обчислюються повздовжні ухили в промілях (‰), які потім уточнюються відповідно до прийнятих вимог і прив’язуються до червоних відміток периметру парку. Короткі пояснення на листі повинні містити: вказівку, на основі якого топографічного знімання складений проект; перелік документів, за якими виконане прив’язування до оточуючої території; пояснення способів осушення заболочених ділянок та відведення атмосферних вод; прийняті в проекті повздовжні та поперечні ухили елементів планування.

1.2.6. Проект вертикального планування виконується на основі схеми (п. 1.2.5). На креслення наноситься планувальне вирішення схеми вертикального планування. Проект розробляється методом проектних (червоних) горизонталей, відзначених через 0,1, 0,2 чи 0,5 м залежно від масштабу генерального плану і рельєфу парку. Спочатку проектними горизонталями вирішуються перехрестя основних доріг і алей, а також площі та крупні майданчики. Проектні горизонталі перехресть та алей знаходяться шляхом інтерполяції ліній лотків та верхній граней бордюрів доріг. На основі проектних горизонталей дорожної мережі проводиться висотна організація усієї іншої території арку – спортивних майданчиків, ділянок, зайнятих будівлями та спорудами тощо.

1.2.7. Картограма земляних робіт складається для підрахунку об’ємів робіт за проектом вертикального планування. Для частини парку, де зберігається ґрунтовий покрив, на кресленні наноситься мережа доріг і алей, а для іншої території – сітка квадратів із сторонами 20 м (М 1:500, 1:1000) і 50 м (М 1:2000). По кутах квадратів вписуються чорні і червоні відмітки, за якими із знаком «+» чи «–» обчислюються робочі відмітки. На основі останніх наноситься лінія нульових робіт і здійснюється підрахунок об’ємів земляних робіт за елементами площ, утворених сіткою. В них проставляються номери і об’єм земляних робіт: із знаком «+» – насипання, із знаком «–» – вибірка. На основі отриманих даних складається «Відомість об’ємів земляних робіт».

1.2.8. Робочі креслення призначені для здійснення усіх видів робіт по будівництву, реконструкції чи відновленню парку і складаються з розбивочних креслень планування та озеленення (посадкове креслення).

Розбивочне креслення планування виконується на основі генерального плану парку. На креслення наноситься прийняте архітектурно-планувальне рішення, прилегла до парку забудова і предмети, які зручно використовувати для винесення проекту в натуру. Розбивочне креслення складається із таким розрахунком, щоб за ним можна було перенести проект на місцевість, не користуючись складними геодезичними інструментами. Тому всі основні розбивочні лінії повинні мати не менше двох прив’язок до меж ділянки або до вже прокладених розбивочних осей. Якщо цього зробити не можна, то вони повинні відходити від меж ділянки або вже проведених осей під прямим кутом, який може бути легко побудований на місцевості за допомогою простих геодезичних інструментів або кілків та рулетки.

Розбивочне креслення складається методом ординат і квадратів. Залежно від характеру планування наносяться базисні лінії, закріплені в натурі реперами, допоміжні лінії, а на складних ділянках планування – сітка квадратів. Довжину перпендикулярів (ординат) від базисних і допоміжних ліній при розбивці кривих, рекомендується приймати не більше 40 м, а сторони квадратів сітки 5-10 м. До базисних, допоміжних ліній і сітки квадратів прив’язуються на кресленні всі розміри елементів планування і забудови парку.

Розбивочне креслення озеленення (посадкове креслення, план котлованів) виконується на основі дендрологічного плану і розбивочного креслення планування парку. В ньому уточнюються місця розташування рослин, вказується, де і яких розмірів необхідно викопати котлован для посадки дерев, чагарників та ліан. Одиночні дерева вказують кружечками, а чагарники – трикутниками, що позначають посадкові ями. При рядовій посадці дерев слід провести тонку розбивочну лінію по осі проектованої рядової посадки, а потім позначити посадкові місця рослин точками на відповідній відстані одне від одного. Відстань від дерев і чагарників до стін будівель та споруд приймається згідно існуючих Державних будівельних норм.

Для проектів з невеликою насиченістю креслення допускається суміщення дендрологічного плану з розбивочним кресленням озеленення.

1.2.9. Пояснювальна записка повинна містити аналіз існуючого положення та обґрунтування проектних рішень і техніко-економічних показників; у ній мають бути відображені прізвища учасників проектування по кожному розділу проекту, а в разі наявності субпідрядників – назви юридичних або фізичних осіб субпідрядників. У пояснювальній записці слід вказувати перелік креслень і додатків; всі креслення повинні бути зшиті або вкладені у спеціальну папку з описом, де вказуються їхні номери.

Типовий склад пояснювальної записки пропонується такий:

1. Вихідні дані для проектування;

2. Проектні пропозиції;

3. Додатки.

Розділ «Вихідні дані для проектування» складається з таких підрозділів:

Вступ: короткий виклад відомостей, коли і ким видане завдання на проектування, перелік вихідних матеріалів, отриманих від замовника; назва вишукувальних робіт, виконаних проектною організацією; об’єм і склад проектної документації на об’єкт зеленого будівництва та склад колективу проектувальників.

Характеристика району і території будівництва: місцерозташування об’єкта зеленого будівництва; коротка характеристика об’єкта (при його реконструкції, розширенні); існуюча забудова та благоустрій території; геологічні та гідрологічні умови ділянки; кліматичні умови; ґрунти, належність ґрунтів до існуючої класифікації і коротка їх характеристика із зазначенням вмісту гумусу, реакції рН; рослинність – видовий склад, характеристика розташування існуючої рослинності та її стан; санітарна оцінка насаджень; висновки.

Розділ «Проектні пропозиції» містить такі підрозділи: архітектурно-планувальне вирішення, проектовані заходи, заходи з охорони та покращення оточуючого середовища, баланс території, організація і черговість робіт, управління та експлуатація об’єкта.

Підрозділ Архітектурно-планувальне вирішення розглядає такі питання:

· Озеленення – основні принципи архітектурно-планувальних рішень елементів озеленення на території об’єкта зеленого будівництва; кількість крупномірного посадкового матеріалу, саджанців та сіянців хвойних і листяних порід з розподілом на алейні та групові посадки; кількість чагарників з розподілом на живоплоти та декоративні групи; площа газонів – партерних та садово-паркових, квітників із одно- та багаторічників, дернування схилів; агротехніка посадок, необхідний догляд за посадками, необхідна кількість рослинного ґрунту.

· Споруди – перелік будівель та споруд з викладом основних показників; основні принципи розташування, архітектурно-художній вираз будівель, споруд, малих архітектурних форм.

· Транспорт та дорожна мережа – вирішення та показники за внутрішнім та зовнішнім транспортом з визначенням пасажиропотоків і вибором транспортних засобів; вибір ширини та типів покриття для автомобільних, велосипедних та пішохідних доріг, прогулянкових доріжок і різноманітних майданчиків; протяжність та площа усієї доріжково-стежкової мережі за типами покриття та загалом по об’єкту.

· Водногосподарські заходи – джерела водопостачання; схема водопостачання та протяжність водопроводу; норми витрати води для поливу насаджень, господарських потреб, декоративних та протипожежних влаштувань; розміри, конструкції, благоустрій існуючих та проектованих водойм, необхідна кількість води для їх наповнення та експлуатації; вибір конструкції нових водойм з підрахунком об’ємів земляних, берегозакріплюючих та інших робіт; вибір системи каналізації з підрахунком об’ємів робіт з її спорудження.

· Електропостачання – необхідна потужність для освітлення та інших цілей; джерела електропостачання, радіофікації, телефонізації, сигналізації з характеристикою основного обладнання та споруд.

У підрозділі Заходи з охорони та покращення оточуючого природного середовища вказуються проектні пропозиції з осушення заболочених площ; розчистки існуючих водойм та влаштування нових; укріплення ярів, зсувів, зруйнованих берегів; рекультивації території; покращення ґрунтових умов; використання родючого шару ґрунту з обґрунтуванням об’ємів робіт та методів їх виконання; реконструкції існуючих насаджень та догляду за ними з обґрунтуванням принципів, методів та термінів проведення ландшафтної реконструкції насаджень (рубки догляду та санітарні рубки, обрізування сухих вершин та сучків, корчування пнів, лісокультурні роботи, боротьба із шкідниками та хворобами); пилозахист, вітрозахист та зниження шумів і вібрацій від оточуючих будівель, споруд і магістралей; створення водоохоронних і санітарно-захисних смуг; обмеження застосування асфальтобетонного покриття.

Підрозділ Баланс території складається за формою табл. 1.1.

Табл. 1.1. Баланс території

Вид використання території	Існуюче положення	За проектною документацією
га	%	га	%
Дерева та чагарники Луки, галявини і газони Спортивні майданчики Дороги, алеї та площадки Водойми Пляжі Квітники - однорічники - багаторічники Забудова, споруди та влаштування Інші елементи
ВСЬОГО

Примітка. При визначенні озелененої території площу масивів, лісосмуг, декоративних груп, газонів, квітників, доріжок та площадок необхідно обчислювати за допомогою планіметра або палеткою за їх контуром; площа окремих дерев і посадок в алеях приймається з розрахунку 4 м²/1 дерево, чагарників – 1 м²/1 кущ, живоплоту – 1 м²/1 м.п.

Підрозділ Організація робіт включає склад та об’єми основних видів будівельно-монтажних робіт і робіт з інженерного благоустрою території у фізичному вираженні по будівництву загалом і окремо за найбільш крупними ділянками або спорудами; потреба за роками і сезонами основного посадкового та будівельного матеріалу, машин, транспорту, води і джерела задоволення цих потреб; потреба у робочій силі за роками і сезонами з урахуванням підвищення продуктивності праці і відповідного зменшення чисельності працюючих; орієнтовний план здійснення будівництва за роками і міркування з організації управління будівництвом; короткий опис і обґрунтування прийнятих методів ведення робіт за об’єктом загалом та за крупними ділянками з урахуванням максимальної механізації робіт і досягнення високої продуктивності праці.

У «Додатках» до пояснювальної записки вміщуються дані про дотримання вимог, норм, правил, інструкцій та державних стандартів, а також додаються завірені копії документів: затвердженого завдання на проектування, протокол попереднього розгляду і погодження проектних пропозицій з відповідними організаціями.

1.2.10. Кошторис – це основний плановий документ, що визначає розмір, цільове направлення та поквартальний розподіл бюджетних коштів, які використовуються на утримання об’єктів озеленення та здійснення централізованих заходів з господарського і культурного розвитку. Кошториси витрат складають згідно з формами, розробленими Міністерством фінансів України для окремих типів озеленення. За призначенням кошториси поділяють на індивідуальні, загальні, зведені та кошториси на централізовані заходи. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва з об’єктними та локальними кошторисними розрахунками виконується відповідно до вимог державних будівельних норм, які встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції садово-паркових об’єктів і носять обов’язковий характер при визначенні вартості об’єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По об’єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці правила носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Дата добавления: 2014-01-04