Вступ до інженерної психології. Завдання та напрямки

Напруженість – специфічна властивість оператора, яка не притаманна технічній системі. Вона характерна для усіх видів діяльності. Для фізичної праці вона має назву «важкість праці», а для розумової «напруженість праці».

Інженерна психологія - галузь психології, яка вивчає закономірності процесів інформаційної взаємодії людини та технічних засобів з метою: використання цих закономірностей при проектуванні та експлуатації людиною машинних систем.

Список використаної та рекомендованої літератури

Застосування теорії інформації в інженерній психології

Показники якості функціонування СЛМ.

Класифікація СЛМ. Розподіл функцій у системі «людина-машина».

Основні методи дослідження в інженерній психології. Методологічні принципи та системний підхід в інженерній психології.

Вступ до інженерної психології. Завдання та напрямки.

Хмельницький 2010

Шифр галузі знань: 0301 – Соціально-політичні науки

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ

З дисципліни: Інженерна психологія

Напрям підготовки: 6.030102 - Психологія

Викладач кафедри психології

Луцкевич Н.І.

Обговорено та схвалено

на засіданні кафедри психології

Протокол № ___ від _______ 2010 р.

Тема лекції № 1: «Інженерна психологія як наука. Системи «людина-машина».

План лекції:

1. Трофімов Ю.Л. Інженерна психологія: Підручник.-Либідь 2002р.-264с.

2. Душков Б.А., Ломов Б.Ф., и др.; Под ред.. Ломов. Б.Ф. Основы инженерной психологии: Учеб. для техн. вузов / - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Высш. Шк.., 1986.- 448 с.: ил.

3. Карпов А.В. Психология труда: Учеб. пособие. 2003р. – 352с.

4. Лукашевич Н.П., Сингаевская И.В., Бондарчук Е.И. Психология труда: Учеб.-метод. пособие / Под ред. Лукашевича Н.П. – К.: МАУП, 1997. – 104 с.

5. Климов Е.А. Введение в психологию труда: Учеб. Пособие для вузов, М.: Узд-во МГУ, 1988г.

6. Ломов Б.Ф., Рубахин В.Ф. Психологические аспекты проблемы принятия решения:- М.; 1974г.

7. Дмитриева М.А., Крылов А.А., Нафтульев А.И. Психология труда и инженерная психология: Учебное пособие/ Под ред. Крылова А.А. – Л.: Из- во Ленингр. Ун-та, 1979. 224 с. Ил. – 6, Табл..-3

8. Ананьєв Б.Г. О проблемах современного человекознания: М.1977г.

9. Душков Б.А. Индустриально-педагогическая психология: М. 1981г.

10. Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Принципи активного оператора и распределение функций между человеком и автоматом.- "Вопросы психологии", 1971, №3.

11. Смирнов Б.А. Душков Б.А., Космолинский Ф.П. Инженерная психология: Эргономические проблемы. М. 1983г.

12. Романов Г.М. Человек и дисплей. Л. 1986г.

13. Николаев В.И. Информационная теория контроля и управления. Л., 1973г.

Міні лексикон:

2. За допомогою психологічних методів здійснюється психологічний аналіз діяльності оператора в реальних або лабораторних умовах, аналіз впливу різних психологічних факторів на результати діяльності оператору.

3. Фізіологічними методами користуються у вивчені функціонального стану людини, характеру реагування різних систем, організму в процесі діяльності.

4. Математичні методи використовують для статистичної обробки результатів, пошуку закономірностей, побудові моделей діяльності оператора.

5. При фізичному моделюванні вивчається діяльність оператора в лабораторних умовах за допомогою спеціального обладнання

6. Математичне моделювання досліджує діяльність оператора за допомогою математичних моделей – формул, рівнянь.

7. Імітаційне моделювання здійснюється за допомогою електронно-обчислювальної техніки.

8. Основні риси СЛМ:

- динамічність – особливості машинного компоненту;

- цілеспрямованість – забезпечує сама людина, вона ставить мету, створює програму її досягнення;

- адаптивність – пристосування людини до машини, машини до людини.

9. Швидкодія х арактеризується часом проходження інформації по замкненому колу «людина-машина».

10. Точність роботи оператора – це відповідність його дій заданій програмі.

11. Надійність система характеризується її здатністю зберігати необхідну якість функціонування у заданих умовах роботи.

13. Теорія інформації – це наука, що вивчає закономірності отримання, переробки, зберігання і передавання інформації.

14. Інформація в інженерній психології – це будь-які зміни в процесі управління СЛМ, які відображаються певними засобами, сприймаються людиною-оператором, а також команди і вказівки про необхідність того чи того впливу на процес управління.

15. Ентропія - є поняття міри невизначеності фізичної системи.

16. Інформаційна модель – це відображення у свідомості людини-оператора, згідно з визначеною системою правил, реального об’єкту, систем його управління, зовнішнього середовища, засобів, які впливають на стан об’єктів.

17. Концептуальна модель – це сукупність уявлень людини оператора про стан об’єкта його систем та зовнішнього середовища, яка виникла на базі інформаційної моделі, нагромаджених знань та досвіду самого оператора. Це суб’єктивне відображення стану системи у свідомості оператора.

Лекція:

У поколіннях змінювалися та вдосконалювалися знаряддя праці людини. Багато видів людської діяльності попередніх часів вимагали високої координації рухів та значних витрат фізичних сил, спритності. Тому узгодження дій людини і техніки зводилося до врахування необхідних анатомічних і фізіологічних особливостей людини в процесі створення та використання знарядь праці. Ці питання розглядала спеціальна наука — фізіологія праці.

На початку XX століття, з появою нових технічних засобів з'явились і нові види трудової діяльності людини — водіння автомобіля, локомотива, літака, пароплава, трамвая тощо. Зміна характеру взаємодії людини з технікою зумовила виникнення нових завдань з вивчення ролі психологічних та психофізіологічних особливостей людини щодо забезпечення її професійної діяльності. Вирішення цих питань було покладено на нову наукову дисципліну — психологію праці. Дослідження психофізіологічних та психологічних особливостей професійної діяльності пов'язані з іменами І. М. Сеченова, Д. І. Менделєєва, І. П. Павлова, В. М. Бехтерєва та інших.

Таким чином, технічний прогрес і розвиток виробництва спричинили актуалізацію проблеми професійного відбору, яка стала центральною в такій науковій галузі знань, як фізіологія та психологія праці. Основні завдання психології праці у прикладних дослідженнях — це гуманізація праці та підвищення її продуктивності, тобто профілактика профе­сійної діяльності особистості, виробничого травматизму, створення умов для всебічного розвитку працівника, вияв­лення його здібностей.

Психологія праці і психотехніка мають на меті не тільки розв'язання завдань профорієнтації, профконсультації, профвідбору і профнавчання, а й формування комплексно­го підходу до вивчення і раціоналізації трудової діяльності.

Але надмірне захоплення тестуванням, механічне використання тестів без розкриття й аналізу змістової частини отриманих експериментальних даних не дали змоги психотехніці оформитись у самостійний науковий напрямок.

Подальший розвиток технічного прогресу супроводжувався виникненням у середині XX століття серйозних протиріч між потребами виробництва, яке швидко набирало темпів, та його науковим забезпеченням. Впровадження автоматизованих систем управління (АСУ) в різні галузі на­родного господарства суттєво змінило структуру професійної діяльності людини. Віднині переважали не енергетичні, а інформаційні функції, тобто функції програмування, управління, контролю, передбачення функціонування та розвитку виробничих процесів. Зміни характеру трудової ді­яльності по-іншому поставили проблему взаємодії людини з технічними засобами виробництва. З одного боку, засто­сування техніки розширило можливості людини, а з іншого — технічне ускладнення самої техніки, зростання швид­кісних параметрів її дії і, зрозуміло, зменшення часу діяль­ності самої людини призвели до виникнення нових про­блем.

Удосконалення техніки шляхом покращення її параметрів у межах існуючих технологій було пов'язане з інтенсифікацією технологічних процесів, із впливом на організм людини несприятливих факторів (монотонія, шум, вібрація і т. д.). Усе це зумовило додаткові навантаження для люди­ни, змушуючи її працювати на межі психофізіологічних можливостей.

З розвитком та удосконаленням техніки зростало й значення людського фактора на виробництві. Функціонування технічних пристроїв і операції людини з ними вже розгля­далися у взаємозв'язку, що спричинило формування понят­тя системи «людина — машина» (СЛМ). Системи «людина — машина» належать до систем, у яких функціонування ма­шини і діяльність людини пов'язані єдиним контуром регу­лювання. Вимоги, що висувають СЛМ до людини, стосу­ються не стільки анатомічних і фізіологічних, скільки пси­хологічних властивостей людини. Саме від них здебільшого залежить інформаційна взаємодія людини з машиною.

Таким чином, на стику психологічних і технічних наук виник комплекс спеціальних теоретичних та прикладних проблем, пов'язаних зі створенням комбінованих систем «людина — машина». Вирішення цих проблем тільки ін­женерними методами стало неможливим. Необхідно було мати інформацію про психічну діяльність людини в су­часних технічних системах, комплексах для.вдосконален­ня їх проектування, створення, експлуатації, транспорту­вання, ремонту тощо. Потреба у визначенні цієї інфор­мації і зумовила появу нової галузі знань — інженерної психології.

Дата добавления: 2014-01-04