Тема 2. Структурно-функціональна організація людини і БЖД

ЛЕКЦІЯ

Ухвала про вжиття запобіжних заходів, ухвала про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів або її заміну чи скасування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, згідно з частиною першою статті 43-8 ГПК

Відповідно до вимог статті 86 ГПК господарським судом виноситься відповіднаухвала,в якій зазначаються обранні запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Крім цього, заінтересованим особам надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви, а в разі необхідності надсилається телефонограма, телетайпограма, чи використовуються засоби електронного зв’язку тощо.

Заяву про вжиття запобіжних заходів може бути розглянуто без участі особи, щодо якої просять вжити такі заходи, зокрема, коли існує вірогідність того, що будь-яка затримка у вжитті запобіжних заходів завдасть невиправної шкоди заявникові або існує ризик того, що докази про порушення права інтелектуальної власності будуть знищені або втрачені.

У частині другій статті 43-4 ГПК зазначено, що заява про застосування запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів із дня її подання.

Подаючи заяву про вжиття запобіжних заходів слід керуватись ст. 43-3 яка містить 6 пунктів, що визначають, що саме повинна містити заява.
З аява повинна містити обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів (пункт 4 частини першої статті 43-3 ГПК). Такі обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43-1 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 43-3 і частини третьої статті 43-4 ГПК — також й підтверджуватись відповідними доказами, витребування й оцінка яких здійснюється господарським судом за загальними правилами ГПК про докази.

Суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його права інтелектуальної власності. Суд може зобов’язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру заявленої шкоди.

Порядок і спосіб виконання запобіжних заходів зазначається в ухвалі господарського суду про вжиття запобіжних заходів (частина п’ята статті 43-4 ГПК). Такі порядок і спосіб мають визначатися відповідно до обраного запобіжного заходу (стаття 43-2 ГПК), перелік яких є вичерпним. Витребування доказів здійснюється господарським судом з дотриманням правил статті 38 ГПК.

Кодексом передбачений огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав, та накладення арешту на майно, що належить особі, стосовно якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Такий огляд відповідно до частина першої статті 43-6 ГПК (ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно), здійснюється державним виконавцем в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», на підставі відповідної ухвали господарського суду, яка згідно з пунктом 4 статті 18-1 названого Закону є виконавчим документом.

Протягом десяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів заявник повинен подати відповідну позовну заяву (частина третя ст. 43-3 ГПК).

Тому в ухвалі про вжиття запобіжного заходу має обов’язково зазначатися про те, що у разі неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 ГПК, запобіжний захід припиняється (пункт 1 статті 43-9 ГПК).

Крім цього можуть бути виявлені недоліки у самій заяві про вжиття запобіжних заходів. Строк, який надається господарським судом заявникові для виправлення недоліків заяви (частина перша статті 43-5 ГПК, має бути розумно необхідним й визначається з урахуванням конкретних обставин, пов’язаних з поданням заяви, і, зокрема, тривалості поштообігу. Цей строк є процесуальним, і отже в разі необхідності може бути продовжений судом (частина четверта статті 53 ГПК) за заявою заінтересованої особи чи з власної ініціативи.

У разі відсутності підстав для вжиття запобіжних заходів, а також невиконання вимог щодо надання доказів, суд постановляє ухвали про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів (частина шоста статті 43-4 ГПК зазначена заява не повертається судом заявникові, оскільки законом таке повернення не передбачене. Копії відповідної ухвали розсилаються заявникові та особі (особам), щодо якої (яких) просили вжити запобіжні заходи.

Якщо запобіжний захід припинено з підстав, передбачених пунктами 2-4 статті 43-9 ГПК, то питання про відшкодування шкоди, завданої вжиттям такого заходу, може бути вирішено одночасно з прийняттям відповідної ухвали або під час розгляду справи по суті. Відшкодування шкоди, завданої вжиттям
запобіжних заходів регламентується ст. 43-10 ГПК, якою й буде керуватися господарський суд

За невиконання ухвали про вжиття запобіжних заходів, скоріш за все буде діяти ст. 83. ГПК - штраф в сумі до 100 неоподаткований мінімум доходів громадян, якщо ці дії не підлягають кримінальній відповідальності.

Не слід забувати і про судову експертизу в системі захисту прав інтелектуальної власності, оскільки більшість висновків експертів лежать в основі мотивувальних частин судових рішень, що виносять.

з дисципліни

“Безпека життєдіяльності”

Дата добавления: 2014-01-04