Організм в оточуючому середовищі

Здоров‘я людини залежить від багатьох факторів: кліматичних умов, стану навколишнього середовища, забезпечення продуктами харчування і їх цінності, соціально-економічних умов, стану медицини.

Доведено, що приблизно на 50% здоров‘я людини визначає спосіб життя: шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріальні умови, незгода в сім‘ї, самотність, низький освітній та культурний рівень.

Частка несприятливих екологічних чинників становить 20%, стан генетичного фонду популяції, схильність до спадкових хвороб – 20%, низька якість медичної допомоги – 10%.

Де домінують голодування і бруд, інфекційні хвороби – висока дитяча смертність явище звичайне. Переїдання, сидячий спосіб життя і куріння позначаються на здоров‘ї середнього покоління, сприяють розвитку захворювань серцево-судинної системи і пухлин. Там, де виробничий процес не контролюється, у шахтах, на заводах і у полі робітників чекають професійні захворювання і рання смерть.

Людина, яка має міцне здоров‘я справедливо вважає, що їй пощастило.

Внаслідок катастрофічного погіршення стану навколишнього середовища загальний рівень здоров‘я населення України в останні роки різко знизився. Значно збільшилась кількість серцево-судинних захворювань, судинних захворювань мозку, бронхіальної астми, діабету, алергічних захворювань, захворювань органів травлення та ракових. Порушились генетичні процеси, народження дітей з різними спадковими хворобами збільшилось у 2-4 рази. Смертність перевищила народжуваність. За цим показником Україна перебуває аж у п'ятому десятку серед держав світу. За останні 5 років тривалість життя чоловіків зменшилась з 64 до 57 років, жінок – з 74 до 70 років.

Здоров‘я населення є важливою умовою економічного прогресу нашого суспільства і як дзеркало відображає обличчя суспільства, тому для вирішення проблеми збереження здоров‘я та працездатності людини, продовження її життя в масштабах держави створена система охорони здоров‘я (СОЗ). Як вона працює ви розглянете самостійно.

Існує багато гіпотез, як виникла людина на землі, однак з того часу анатомно-фізіологічно вона змінилася мало. Більше того, деякі фізичні якості людини, можливо, навіть погіршилися: знизилася гострота зору і слуху, не стало колишньої сили, витривалості. І незважаючи на все це, людина за минулий період пройшла шлях від першої кам'яної сокири до польоту в космос.

Як жива істота вона має дві найхарактерніші складові – організм і психіку. Організм – це будь-яке живе тіло, (істота або рослина). Схему структурної організації організму уявляють такою: клітина, тканина, орган, система органів, організм. Діяльність структур організму є узгодженою, підсистеми нижчих рівнів підпорядковані підсистемам і системам вищих рівнів.

Орган – це частина тіла, яка займає в ньому постійне положення, має певну будову, форму і виконує одну чи кілька функцій. Органи – це мозок, серце, печінка, нирки, шлунок, кишківник, легені, селезінка, різні залози зовнішньої і внутрішньої секреції, органи кровотворення, зору, слуху, рівноваги, м’язи. Орган може бути одиночним (серце, печінка, селезінка), парним (нирки, легені), множинним (скелетні м’язи, кістковий кровотворний мозок).

Кілька органів, які спільно виконують певну складну дію, утворюють систему органів. Наприклад, органи порожнини рота, глотка, стравохід, шлунок, тонкий кишківник, товстий кишківник, травні залози, а також механізми нейрогуморальної регуляції функцій цих органів складають систему травлення.

В організмі людини функціонують такі фізіологічні системи (системи органів): нервової регуляції (нервова система), сенсорні (аналізатори), гормональної регуляції функцій (ендокринна система), система кровообігу (серцево-судинна), лімфатична, дихання, травлення, обміну речовин та енергії, виділення та розмноження (система сечостатевих органів), скелетна і м’язова системи (опорно-руховий апарат).

Організм існує як система систем, яка саморегулюється, реагуючи як єдине ціле на різні зміни зовнішнього і внутрішнього середовищ для підтримання сталості внутрішнього середовища організму – гомеостазу.

Гомеостаз - в ідносна динамічна сталість складу фізико-хімічних властивостей внутрішнього середовища і сталість основних фізіологічних функцій організму (грец. homoios – подібний, однаковий і stasis – стан). У відповідь на вплив подразників зовнішнього середовища організм загалом і окремі його системи відповідають реакцією фізіологічної адаптації – активного пристосування. Адаптація завжди направлена на попередження порушень гомеостазу.

У разі зміни внутрішнього середовища, відхилення від постійного рівня будь-якого життєво важливого чинника (кров’яного тиску, температури тіла, фізико-хімічних властивостей крові тощо) від рецепторів надходить інформація в ЦНС і відповідно формуються необхідні реакції організму для нормалізації порушених функцій і стану організму.

Дата добавления: 2014-01-04