Особливості використання ІКТ в навчальному процесі

Педагогічні вміння викладача в роботі з технічних засобів навчання.

Науково-методичні основи організації навчальної роботи з використанням технічних засобів навчання

Насамперед належить розглянути питання доцільності застосування технічних засобів навчання. Викладач повинен завжди виходити з того, що технічні засоби не є самоціллю, а лише засобом, який дає змогу як найефективніше розв’язувати освітньо-виховні завдання.

Щоб визначити доцільність використання ТЗН на заняттях, слід враховувати численні фактори: педагогічну і наукову якість аудіовізуальних посібників, інтерес і вік учнів, зміст матеріалу, що вивчається, методичну зрілість педагога тощо.

Залежно від дидактичної доцільності методика використання ТЗН змінюються.

Якщо ТЗН використовуються з дидактичною метою як наочна ілюстрація живого слова викладача, такий метод називають наочно-ілюстративним.

Якщо ж ТЗН використовуються як основне джерело нової інформації, а викладач організовує при цьому активну пізнавальну діяльність учнів, спрямовану на сприймання, осмислення, творче відтворення цієї інформації, то такий метод називають активно-евристичним.

Педагогічна ефективність навчального заняття з викладанням нового навчального матеріалу залежатиме від того, наскільки вміло викладач зможе відшукати адекватну змістові заняття форму повідомлення нової навчальної інформації. Тому залучення технічних засобів навчання у навчальний процес передбачає ретельну попередню підготовку викладача – методичну і організаційно-технічну.

У методичній підготовці можна розрізнити такі основні етапи:

1) Добір до теми, що вивчається, таких технічних засобів, які відповідають освітньо-виховним завданням заняття.

2) Попередній перегляд або прослуховування матеріалу з метою аналізу його змісту.

3) Визначення доцільності використання дібраного матеріалу.

4) Визначення форми навчального заняття.

5) Визначення функції технічних засобів в структурі заняття.

6) Вибір провідного методу у використанні технічних засобів навчання (наочно-ілюстративний, активно-евристичний) і методичних прийомів показу (повністю, частинами, окремими кадрами).

7) Визначення способів активізації пізнавальної діяльності учнів на етапах використання технічних засобів навчання.

8) Складання плану заняття.

Для того щоб використання технічних засобів навчання у навчальному процесі сприяло розвиткові й формуванню стійких пізнавальних інтересів учнів, викладач повинен володіти відповідними педагогічними вміннями.

Під педагогічними вміннями роботи з технічними засобами навчання слід розуміти здатність викладача на основі власних психолого-педагогічних, методичних, спеціальних (предметних) і технічних знань успішно реалізувати за допомогою ТЗН освітньо-виховну мету навчання.

Відповідно до психологічної структури діяльності викладача можна розрізнити три групи загальнопедагогічних умінь у роботі з технічними засобами навчання, а саме:

- конструктивно-проектувальні;

- організаторські;

- гностичні.

Конструктивно-проектувальні вміння пов’язані з добором змісту і композицією матеріалу, який повідомляється за допомогою технічних засобів навчання, а також з плануванням навчально-виховної роботи за предметом з комплексним використанням ТЗН.

Організаторські вміння пов’язані з організацією передачі інформації за допомогою технічних засобів навчання, а також з організацією діяльності викладача і пізнавальної діяльності учнів на таких заняттях.

Гностичні уміння пов’язані з вивченням і аналізом аудіовізуальних навчальних засобів, діяльності викладача і учнів на заняттях, проведених з використанням ТЗН з метою розробки шляхів підвищення їхньої ефективності.

Крім названих груп умінь, які є загально педагогічними, викладач повинен володіти ще й уміннями, пов’язаними із специфікою застосовуваної у навчальному процесі техніки. Ці вміння називаються технічними. За аналогією із загально педагогічними вміннями їх можна віднести до трьох груп:

- конструктивно-технічні;

- експлуатаційно-технічні;

- контрольно-технічні.

Зміст і структуру педагогічних умінь викладача у роботі з технічними засобами навчання доцільно розподілити на комплексні вміння і узагальнені вміння.

Комплексне вміння – це сукупність взаємопов’язаних елементарних дій або операцій, які потрібні для розв’язання певного завдання.

Узагальнене вміння – це сукупність взаємопов’язаних комплексних умінь, які дають змогу розв’язувати систему завдань.

Таким чином, роль умінь педагога в застосуванні технічних засобів, принцип його домінантності у навчальному процесі набувають ще більшої ваги в сучасних умовах подальшого удосконалення ТЗН в напрямку виникнення і поширення новітніх інформаційних комп’ютерних технологій навчання. Особливістю розвитку і застосування інформаційних комп’ютерних технологій навчання є те, що вони мають тенденцію приймати адаптивні властивості, які дозволяють встановлювати безпосередні зв’язки з учнями. В подальшому належить очікувати, що педагог все в більшій степені буде звільнятися від певних контролюючих та інформаційних функцій, залишаючи за собою такі головні функції навчання:

- взаємозв’язок вихованні і навчання;

- розвиток самостійного мислення учнів;

- керування та корегування процесу навчання з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки, індивідуальних особливостей тих, хто навчається;

- вироблення і постановку нових завдань навчання та ін.

Рекомендована література:

1. Бонч-Бруєвич Г.Ф. Технічні засоби навчання з використанням інформаційних комп’ютерних технологій: Навч. посіб. – К.: КМПУ імені Б.Д.Грінченка, 2007. – 64 с.
2. Бонч-Бруєвич Г.Ф., Носенко Т.І. Інтерактивний комплекс SMART Board у навчальному процесі: Навч. посіб. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2010. – 108 c.
3. Буйницька О.П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 240 с.
4. Буйницька О.П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання: Навч. -метод. посіб. для самост. вивч. курсу. – К.: КМПУ, 2009. – 99 с.

[1] Навчальний процес – система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державного стандарту освіти.

[2] Педагогіка – наука про спеціально організовану, цілеспрямовану і систематичну діяльність щодо формування людини, щодо змісту, форм і методів виховання, освіти та навчання.

[3] Дидактика – це теорія навчання; розділ педагогіки, в якому розробляються цілі, задачі, зміст, принципи, методи та організація навчання.

Дата добавления: 2014-01-04