Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття сервісне програмне забезпечення

План

Сервісне програмне забезпечення.

Лекція № 3

1. Поняття сервісне програмне забезпечення. 1

1.1. Програми для роботи з дисками. 3

1.2. Поняття архівації файлів. Програми архівування файлів. 5

1.3. Комп'ютерний вірус та його властивості 9

Список джерел:

1. Бакаревич Ю.Б., Пушкіна Н.В. Антивірусні програми для комп'ютерів. — СПб.: БХВ Санкт-Петербург, 1999. — 295с.

2. Венц К., Хаузер Т. Як уберегти комп'ютер від вірусів. – М.: Пресс, 2006. – 230с.

3. Девид Хеллер, Дороті Хеллер. Сучасний самовчитель професійної роботи на комп'ютері. — К.: BHV, 1997. — 550с.

4. Дьяконов В. Домашній комп'ютер: Комп'ютерні віруси і антивірусні програми. — СПб.: ПІТЕР, 2000. — 275с.

5. Екслер А. Антивірусні програми для вашого ПК. – М.: Пресс, 2007. – 265с.

6. Інформатика. Базовий курс / Під ред. С.В. Симоновича. — СПб.: ПІТЕР, 1998. — 345с.

7. Інформатика: Підручник / Під ред. проф. Н.В. Макарової. - М.: Статистика, 1997. — 405с.

8. Каратигін С.А. Антивірусні програми для вашого ПК. — М.: Сх. Кн. компанія, 1997. — 298с.

9. Коцюбинський А.О., Грошев С.В. Сучасний самовчитель професійної роботи на комп'ютері. 3-е изд. — М.: Тріумф, 1999. — 444с.

10. Коцюбинський А.О., Грошев С.В. Сучасний самовчитель роботи в мережі Internet. — М.: Тріумф, 1997. — 309с.

11. Мостовой Д.Ю. Сучасні технології боротьби з вірусами // Світ ПК. - №8. - 1993. — 405с.

12. Персон Р. Антивірусні розробки в оригінале. — СПб.: BHV Санкт-Петербург, 1997. — 302с.

13. Рогов І.Л. Як уберегти комп'ютер від вірусів. — М.: Біном, 1997. — 427с.

14. Степанов В.В. Домашній комп'ютер. Короткі інструкції для новачків. – М.: Акваріум - прінт, 2005. – 235с.

 

 

Для розширення можливостей операційних систем та надання набору додаткових послуг використовуються сервісні програми. Їх можна розділити на наступні групи:

- інтерфейсні системи;

- оболонки операційних систем;

- утиліти.

Інтерфейсні системи є природним продовженням операційної системи і модифікують як користувальницький, так і програмний інтерфейси, а також реалізують додаткові можливості з управління ресурсами комп'ютера. У зв'язку з тим, що розвинена інтерфейсна система може змінити весь призначений для користувача інтерфейс, часто їх також називають операційними системами.

Інтерфейс користувача

Будь-яку прикладну програму розробляють для широкого кола корис­тувачів і вона повинна мати прості та зручні засоби взаємозв'язку з нею. Ці засоби називають інтерфейсом користувача.

Через інтерфейс користувач керує роботою програми, отримує від неї повідомлення, відповідає на запити програми та ін.

Нині інтерфейс користувача має деякі стандартні засоби, основними еле­ментами яких є меню та вікно діалогу. В графічній оболонці Windows та її додатках ці елементи доповнені панелями інструментів, смугами прокрутки і т.д.

Поняття меню інтерфейса користувача за своєю суттю відповідає загаль­ноприйнятому поняттю меню, наприклад, меню кафе. Меню інтерфейса корис­тувача — це список деяких об'єктів, з яких робиться конкретний вибір. Об'єкти меню називають пунктами меню, або — командами.

Часто меню має багаторівневу структуру. Меню верхнього (першого) рівня називають головним. Інтерфейс користувача створюють так, щоб забезпечити вільний ступеневий перехід між пунктами меню зверху вниз і знизу вверх. Це означає, що з головного меню можна перейти в будь-який пункт меню другого рівня, від нього до пунктів меню третього рівня і т.д. З будь-якого пункту меню найнижчого рівня можна поступово перейти в головне меню.

Деякі меню допускають можливість одночасного вибору не одного, а кількох пунктів меню. Зустрічаються також меню, в яких деякі пункти в даній ситуації вибрати неможливо. Такі пункти називають недоступними. Але в інших ситуаціях вони стають доступними. Звичайно недоступні пункти позна­чають світлішим кольором порівняно з доступними. Якщо після назви якогось пункту меню розміщені крапки, то це означає, що після вибору цього пункту меню система зробить запит про введення додаткових даних для виконання даного пункту.

Вибрати будь-який пункт меню означає виділити його іншим кольором, а потім натиснути клавішу Enter або клавішу миші. Вибравши пункт меню, виконують відповідну операцію або установлюють відповідний режим виконан­ня операції. Пункт меню, який потребує відповіді "так" або "ні", називають перемикачем.

За способом розміщення меню на екрані дисплея розрізняють горизонталь­не меню (menu bar), спадаюче (pull-duwn), які звичайно з'являються під відповідним пунктом горизонтального меню, спливаюче (рор-uр) меню, яке часто з'являється в позиції курсора миші.

У графічних системах меню — це не тільки список об'єктів. Меню може являти собою панель інструментів у вигляді картинок (піктограм).

Важливим елементом інтерфейса користувача є вікно діалогу. Вікно діалогу видається на екран дисплея за програмою. У ньому або пропонується перелік об'єктів для вибору, наприклад перелік файлів, шрифтів, або його потрібно заповнити самому користувачу. Іноді вікно діалогу вже заповнене відповіддю, яку пропонує сама система. Користувач має або згодитися з нею, або може заповнити вікно діалогу іншими повідомленнями.

Загальноприйнятими є такі правила роботи з вікнами діалогу:

  1. Якщо варіант заповнення вікна діалогу повністю задовольняє користува­ча, він повинен натиснути на клавішу Еnter.
  2. Якщо повідомлення у вікні діалогу необхідно відредагувати, то потрібно спочатку натиснути на будь-яку клавішу зі стрілкою переміщення курсора, а потім здійснити редагування.
  3. Якщо вікно діалогу потрібно заповнити новою інформацією, то необхідно набрати її. При натискуванні на клавішу з будь-яким символом запропоноване системою заповнення стирається.
  4. Для відміни роботи з вікном діалогу натискується клавіша Еsc. Можливості вікон діалогу графічних систем набагато ширші текстових. Вони включають додаткову кількість елементів, таких, наприклад, як командні кнопки, прапорці, поля вибору та ін.

У графічних технологіях виразніше проявляється стандартизація інтерфейса користувача. Більше того, для цих технологій вже сформульовані деякі принципи інтерфейса користувача, які будуть розглянуті при описанні обо­лонки Windows.

Ще одним елементом інтерфейса користувача є повідомлення системи, які відображаються на екрані дисплея. Ці повідомлення можна розділити на дві групи.

  1. Повідомлення, які не потребують від користувача ніяких відповідних дій. Як правило, ці повідомлення інформують користувача про той процес, який проходить в комп'ютері. Наприклад, процес копіювання файла може супроводжуватись на екрані заповненням кольорової смуги. Або, наприклад, при знищенні файлів на екран видаються імена цих файлів.
  2. Це повідомлення, які потребують від користувача відповідних дій. До таких повідомлень належать повідомлення про нормальне завершення прог­рами (у цьому випадку достатньо натиснути на клавішу Еnter) і повідомлення про особливі ситуації. До останніх відносять, наприклад, повідомлення про відсутність дискети в дисководі, повідомлення про неможливість копіювання файла через відсутність вільної пам'яті на диску та ін.

 

Оболонки операційних систем, на відміну від інтерфейсних систем, модифікують тільки користувальницький інтерфейс, надаючи користувачеві якісно новий інтерфейс у порівнянні з реалізованим операційною системою. Такі системи істотно спрощують виконання часто запитуваних функцій, наприклад, таких операцій з файлами, як копіювання, перейменування та знищення, а також пропонують користувачеві ряд додаткових послуг. У цілому, програми-оболонки помітно підвищують рівень користувальницького інтерфейсу, найповніше задовольняючи потреби користувача. Програми-оболонки полегшують взаємодію користувача з ПК, реалізуючи більш простий і наглядний спосіб спілкування з ним, ніж з допомогою команд ОС.

Утиліти надають користувачам засоби обслуговування комп'ютера і його ПЗ. Вони забезпечують реалізацію наступних дій:

- обслуговування магнітних дисків;

- обслуговування файлів і каталогів;

- надання інформації про ресурси комп'ютера;

- шифрування інформації;

- захист від комп'ютерних вірусів;

- архівація файлів тощо.

Існують окремі утиліти, використовувані для виконання однієї з перелічених дій, і багатофункціональні утиліти.

Програми-утиліти можна розділити на декілька типів:

- програми контролю і діагностики комп’ютера дозволяють перевірити працездатність його пристроїв, отримати інформацію про конфігурацію ПК (SYSINFO, CHECK-IT, NDIAGS…);

- програми обслуговування дисків призначені для перевірки файлової системи, діагностики фізичного стану поверхні дисків, прискорення зчитування даних з диску шляхом його дефрагментації (SCANDISK, DEFRAG…);

- програми-архіватори призначені для стиску інформація і занесення її в архів. За рахунок цього зменшується об’єм вихідних файлів в середньому на 30-70% (WINZIP, WINRAR, ARJ…);

- програми резервного копіювання (Baсkup-програми) використовуються для створення резервних копій даних і регулярного оновлення даних з жорсткого диску із максимальною для нього швидкістю. Для прискорення вони часто використовують методи безпосереднього доступу до пам’яті ПК. Резервні копії можуть поміщатися на дискети або касети стримера;

- антивірусні програми призначені для захисту від комп’ютерних вірусів, для їх виявлення і ліквідації наслідків зараження (AntiViral Toolkit Pro, NOD, DRWEB, SCAN…)

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Особливості використання ІКТ в навчальному процесі | Очищення дисків
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 460; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.