Структура уроку

Урок

Урок гімнастики в школі

Лекція №1

Курс

Зміст

1. Характерні особливості і задачі уроку гімнастики в школі.

2. Структура уроку гімнастики в школі.

3. Методика проведення окремих частин уроку.

4. Підготовка вчителя до уроку.

5. Педагогічний контроль і аналіз уроку.

6. Хронометраж уроку гімнастики.

7. Визначення фізичного навантаження під час уроку.

Література:

1. Підручники гімнастики.

2. П.К. Петров. Методика преподавания гимнаетики в школе.- м. гуманист.

Изд.центр владос, 2000 г.,с.5-53.

3. Ж."ф-ра в школе", 1980-2000.

4. Ж."фізичне виховання в школі", 1990-2000.

Урок - є основною формою організації занять по гімнастиці в школі. Особливості урочної форми проведення занять: - керівна роль учителя під час уроку, який забезпечує ефективність навчального виховного процесу;

- Постійний розклад занять;

- Правильне визначення мети і задач кожного уроку;

- Вибір засобів для вирішення поставлених задач;

- Надання кваліфікованої допомоги учням (показ, пояснення вправ, виправлення помилок, забезпечення страхування).

Урок повинен містити в собі задачі, виконання яких забезпечує весь процес навчання і складається з конкретних задач: освітніх,оздоровчих, i виховних.

Освітні задачі включають в собі навчання дітей виконанню гімнастичних вправ, передбачених програмою, отримання учнями знань про гімнастичну термінологію, самоконтроль при виконанні з.р.в., правилах безпеки, страховки i допомоги під час виконання вправ на гімнастичних приладах. Для вирішення одних освітніх задач необхідно відносно тривалий час (серія послідовних уроків) (загальні задачі), а для вирішення інших - достатньо лише одного уроку (конкретні задачі).

Наприклад: навчити перекиду вперед на одному уроці неможливо, тому така задача може бути завальною для серії уроків, а ось задача: навчити

Групуванню з різних в.п. можна вивчити на одному уроці, тому саме така постановка задачі повинна бути на конкретному уроці.

Конкретна задача ставиться тоді, коли вона може бути вирішена на одному уроці. В такому випадку доцільно використовувати таке дієслово: навчити (наприклад, наскоку на місток, при навчанні стрибкам або приземленню і т.д.), якщо навчання окремій гімнастичній вправі йде протягом декількох уроків, то на першому уроці можна поставити задачу: вчити, а на наступних: продовжувати вчити. Якщо вже вправа вивчена, ставиться задача: закріпити або удосконалювати його; якщо вправу треба оцінити на оцінку, то задачу уроку можна визначити словом оцінити. Такі конкретні задачі записують у конспекті і доводять до свідомості учнів на кожному уроці.

Разом з освітніми задачами вчитель ставить і оздоровчі задачі, вирішення яких в останні роки стали одними з основних у ф/в дітей і підлітків. Однією з важливіших оздоровчих задач є задача формування правильної постави, а також гігієнічні умови проведення занять і попередження травматизму. На досягнення цієї мети направлені зусилля вчителя на підбір і дозування фізичних вправ, на навчання правильному диханню при їх виконанні. Значну допомогу вчителю можуть надавати нетрадиційні види гімнастики, такі, як дихальна гімнастика, ущу, хатха-йога, та інші.

Уроки гімнастики мають велике значення для вирішення виховних задач, таких як, дисциплінованість, увагу, акуратність, колективізм, наполегливість, естетика рухів та інше.

(Види уроків) Уроки гімнастики в школі в залежності від педагогічних задач можуть бути:

· ввідні (на початку проходження матеріалу), на яких вчитель ставить задачі учбової роботи, повідомляє вимоги до рівня підготовки учнів, розкриває зміст програмного матеріалу, може перевірити рівень фізичної підготовленості i якість виконання основних вправ за попередній клас;

· уроки вивчення нового матеріалу;

· уроки повторення;

· комбіновані (змішані), уроки, в яких є і новий матеріал повторення і удосконалення;

· контрольні уроки проводяться або після проходження якоїсь частини матеріалу із програми, або в кінці розділу гімнастики і направлені на виявлення успішності і підготовленості учнів.

Урок гімнастики розподіляється на три частини: підготовчу, основну, заключну.

Підготовча частина в основному триває 8-12 хв. І має свої особисті задачі.

Можна виділити два аспекти завдань які вирішує підготовча частина уроку:

1) З біологічного аспекту – відбувається підготовка організму учнів до наступної роботи (пристосування ЦНС і вегетативних функцій до спеціальних вправ основної частини уроку, підготовка опорно-рухового апарату учнів);

2) З педагогічного аспекту – формуються вміння виконувати рухові дії в різному темпі з різною амплітудою та ступенем м’язового напруження, а також здійснюється оволодіння школою рухів.

В залежності від віку та підготовленості учнів, від типу уроків – ці задачі можуть бути використані по різному (наприклад: у молодших класах у більшості уроків підготовча частина буде проводитись за вимогами педагогічного аспекту, оскільки у дітей невелика рухова база і слабко розвинена координація рухів нерівномірно розподіляються м’язові зусилля; у середніх і старших класах на уроках закріплення та удосконалення буде мати перевагу біологічний аспект для підготовки організму до активної роботи в основній частині уроку).

Для вирішення цих задач у підготовчій частині уроку використовуються різні засоби: стройові вправи; перешикування, різні види пересувань, ЗРВ в русі і на місці різними способами (перерахувати).

У підготовчій частині уроку недоцільно розвивати рухові якості, тому що вправи з високою інтенсивністю знижують працездатність учнів.

Основна частина займає в часі 30-35 хв. і вміщує наступні задачі:

1. Формування життєво необхідних і спеціальних рухових навичок;

2. Розвиток вольових, фізичних (рухових) якостей учнів.

Для вирішення цих задач використовується значний обсяг різних вправ (прикладні, вправи на приладах, акробатичні, в/впр., ЗРВ підвищеної інтенсивності).

Заключна частина триває 3-5 хв.

Основні задачі - підготовка організму учнів до наступної роботи, підведення підсумків данного уроку, завдання додому.

Засоби: перерахувати.

Дата добавления: 2014-01-04