Формування англійської та англо- американської бухгалтерських шкіл

Англія і весь англомовний світ стояли зовсім на інших позиціях створення бухгалтерських шкіл. Для англійської бухгалтерської школи рахунковедення не було наукою. Англомовний світ у цій сфері твердо сто­яв на позиціях позитивізму. Як відомо, позитивізм – це напрям філософії, що заперечує будь-який філософський, а звідси і методологічний підхід до науки.

Головною рисою позитивізму є феноменалізм (зведення завдань науки до опису явищ). Тому такі відомі англійські бухгалтери-позитивісти, як Дж.С. Міль (1806-1873), Г. Спенсер (1820-1903) у своїх працях не винаходили, а описували, не пропонували, а викладали.

Теорія бухгалтерського обліку була фактично технікою, а не наукою, і її не можна було порівняти з європейськими дослідженнями.

Англійські автори в дечому копіювали своїх колег з континенту. Хоча на певну увагу заслуговували праці англійських бухгалтерів Д.В. Фультона, Е. Купера, Т. Вельтона, В.Ф. Фостера, Е.Г. Фолсома, які провели дослідження значення рахунка "Капітал", інвентарної оцінки, визначення прибутку. Вивчаючи більш детально полеміку, яка час від часу виникала між англійськими бухгалтерами, слід вказати, що вона стосувала­ся не наукових ідей, а була спрямована на вирішення прагматичних завдань. Так, різні підходи Е. Купера і Т. Вельтона щодо визначення прибутку були зумовлені тим, що перший обстоював інтереси акціонерів, а другий – кредиторів. До найбільш відомих англійських вчених того часу належить Л.Р. Діксі (1864-1932).

Зокрема, він пояснив, що таке безгрошовий (потенційний) прибуток і збиток, який утворюється внаслідок зміни ринкових цін на активи порівняно з обліковими.

Л.Р. Діксі був основоположником аудиту. У 1892 р. він визначив аудит як роботу, пов'язану з підтвердженням достовірності, правильності та об'єктивності бухгалтерського балансу. Діксі визначив мету аудиту у виявленні фальсифікації, випадкових помилок, недоліків в організації обліку.

Послідовниками Л.Р. Діксі у вивченні аудиту були А. Т. Ватсон, Чедвік.

Враховуючи суто прагматичні завдання, англійські бухгалтери розуміли бухгалтерію не як складну метафізичну систему, а як систему стосунків між працівниками бухгалтерії і працівниками підприємства. Тобто істинна бухгалтерія вивчала, на їхню думку, психологію людей.

У 20-40-х роках XX ст., певною мірою спираючись на досягнення німецької школи, починається бурхливий розвиток англо-американської школи. Поклавши в основу прагматизм і психологію, ця школа своїм основним завданням ставила перетворення обліку на знаряддя управління. Відомі представники цієї школи Антоні, Гаррісон, Літлтон, Мейя, Патон, Свіней, Хіггінс, Шпруг. З'являються нові підходи, виникають нові ідеї щодо ведення бухгалтерського обліку.

Натуральний вимірник займає основне місце, віддаляючи грошовий на позиції допоміжного. Це дало змогу розвинути бухгалтерію від синтетичного до аналітичного обліку. Підвищення рівня аналітичності обліку, у свою чергу, дало можливість розробити нормативи витрат – стандарти. Стандарти закладалися в бухгалтерські рахунки, тому останні повністю втрачали юридичний та економічний зміст.

Стандартизація обліку в плані встановлених нормативів забезпечувала "нормальний" процес обліку і зближувала його з плануванням та управлінням. Але тому що поряд зі стандартами витрат обліковували і відхилення від них, то через нормальні процеси ви­значалися реальні. Оскільки в практиці завжди є відхилення і нормальні процеси ніколи не збігаються з реальними, останні якраз і слід вважати нормальними. За основне правило тут слід брати до уваги типи господарських операцій, до яких належать всі відхилення, а не лише норматив (стандарт). Натуральні вимірники та стандартні витрати (стандарт-кост) певною мірою балансувались обліком за центрами відпо­відальності. Ідея ведення такого обліку, запропонованого представниками англо-американської школи, дещо реставрувала юридичний аспект у бухгалтерії. Правда, центри відповідальності синтезували з принципами стандартних витрат, хоч останні, як ми побачили, мають і значний недолік, будучи сконцентрованими не на екстремальних, а на нормальних умовах виробництва.

Маючи за основу психологічний аспект, англо-американська школа, яка почала розвиватись на початку XX ст., обрала головним провідний на цей період в американській психології напрям – біхевіоризм, який вважає предметом психології не свідомість, а поведінку. Досягнення біхевіоризму 20-х років втілилися в різні галузі науки, зокрема соціологію, економіку. Основна схема біхевіоризму – "стимул – реакція". Ця ж схема переносилась і на бухгалтерію, де документ – це стимул, а реакція бухгалтера повинна бути викликана цим стимулом (документом).

Розвиваючись, психологічний напрям прискорив процес алгоритмізації облікових робіт, сприяв зародженню та виникненню управлінського обліку.

Заслугою англо-американської школи була розробка нового виду обліку – управлінського на підставі систем управління витратами "стандарт-кост" та "директ-костинг".

Практичним підходом в англо-американській обліковій школі до обліку виробничих витрат можна вважати систему " стандарт-кост ". Під нею розуміють наперед розроблені облікові кошториси витрат на ви­робництво одного або кількох виробів, які використовуються для оперативного порівняння з фактичною собівартістю виробленої продукції. Ця система передбачає:

а) вироблення норм стандартів;

б) складання стандартної калькуляції;

в) облік фактичних витрат з виділенням відхилень від стандартів.

На підставі цього встановлюється стандартна собівартість з метою визначення наступної ціни реалізації та рентабельності виробництва.

"Стандарт-кост" означає стандартну вартість; "стандарт" – це кількість необхідних матеріальних і трудових витрат для випуску одиниці продукції або заздалегідь обчислені витрати на виробництво продукції чи надання послуг; "кост" – це грошовий вираз виробничих витрат, що припадають на одиницю продукції. Система стандарт-кост застосовується переважно для забезпечення контролю за прямими витратами виробництва – трудовими і матеріальними.

"Директ-костинг" – це система калькуляції витрат виробництва, за якої до витрат на виробництво належать тільки змінні витрати, а постійні та постійні накладні витрати не входять до елементів собівартості. Вони як витрати певного періоду списуються з отриманого прибутку протягом того періоду, в який були здійснені. Отже, постійні накладні витрати охоплю­ють вартість товарних запасів на початок і кінець року незавершеного виробництва.

Практичне застосування "директ-костингу" істотною мірою визначається правильним розподілом витрат на постійні та змінні. Складність розробки методу точного розподілу витрат полягає в тому, що той самий вид витрат в одному випадку зараховують до змінних витрат, в іншому – до прямих. Наприклад, відрядну оплату праці робітника відносять до змінних витрат, а якщо він працює за системою погодинної оплати витрати зараховують до постійних.

Всі чотири школи (французька, італійська, німецька та англо-американська) незалежно від їх напрямів, мети обліку, предмета вивчення, методу мали величезний вплив на формування світової бухгалтерської науки й у своїх поглядах, наукових розробках, пропозиціях вийшли далеко за межі своїх держав. Вони мали також взаємний вилив, що в цілому викристалізувало бухгалтерський облік як науку на основі права, політичної економії, фінансів, грошового обігу, математики та психології.

Дата добавления: 2014-01-04