Лекція 4. Організація навчання економіки

Питання для самоперевірки

1. Яке було ставлення відомих французьких економістів XIX ст. П. Ж. Прудона, Р. П. Коффі та вчених бухгалтерів Ж. Г. Курсель-Сенеля, Л. Сея, А. Гільбо та Е. П. Леоте до науки про бухгалтерський облік та формування бухгалтера?

2. Який внесок зробили в розвиток бухгалтерської науки французькі вчені у XIX ст.?

3. Порівняйте окремі наукові підходи до бухгалтерського обліку представників французької та італійської шкіл у XIX ст.

4. Який внесок зробили в розвиток бухгалтерської науки вчені німецької школи у XIX ст. і хто був найбільш відомими її представниками?

5. Яке визначення суті бухгалтерського обліку дали представники німецької школи Ф. Скубіц та Ф. Лейтер?

6. Який внесок у розвиток бухгалтерської науки зробив швейцарський вчений І.Ф. Шер?

7. Яке ставлення до рахунковедення як науки було у представників Англії і всього англомовного світу і на яких позиціях щодо обліку вони стояли?

8. Назвіть найбільш відомих представників англомовного світу XIX ст. та охарактеризуйте їхній внесок у розвиток науки про бухгалтерський облік?

9. Який вчений вважається основоположником аудиту? Яке він давав йому визначення та як формулював його мету? Хто були його послідовниками?

10. Як розуміли англійські бухгалтери суть бухгалтерії?

11. Назвіть найбільш відомих представників англо-американської школи у 20-40-х роках XX ст. та охарактеризуйте їхній внесок у розвиток управлінського підходу до обліку.

12. Охарактеризуйте вплив американської психології – напряму біхевіоризму на розвиток обліку?

13. Яка основна заслуга англо-американської школи на початку XX ст. у розвитку обліку?

14. У чому полягає суть системи "стандарт-кост"?

15. У чому полягає суть системи "директ-костинг"?

План

1. Організаційні форми навчальних занять з економіки в освітніх закладах різних типів.
2. Планування та основні етапи підготовки до заняття з економіки.
3. Сучасний урок економіки та методика його підготовки.
4. Методика розробки моделі засвоєння бази знань з теми.
5. Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу. Збірник ІММ.
6. Позакласна та виховна робота з економіки. Організація факультативних (додаткових) занять.
7. Професійна підготовка студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.
8. Економіка в закладах післядипломної освіти.

1. Організаційні форми навчальних занять з економіки в освітніх закладах різних типів.

Форма навчання – тип взаємодії викладача та учнів у навчальному процесі, що характеризуються певним порядком і режимом.

Професійна підготовка спеціалістів здійснюється за різноманітними організаційними формами, моделями, системами і програмами, більшість із яких ми можемо класифікувати за тривалістю, кількістю учасників та особливостями їх взаємодії, зв’язком із практичною діяльністю. (Табл. 5.1.1.)

Основні відмінності між наведеними формами навчання можна виділити за двома показниками:

1) зв’язок з безпосередньою практичною діяльністю (навчання з відривом від роботи - без відриву від роботи – і на робочому місці);

2) 2) тривалість (довготермінові й короткочасні програми). Відповідно до цього упорядковуються зміст, форми і методи навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Таблиця 4.1.1.
Основні відмінності організаційних форм навчання

	Форми організації навчання
Тривалість навчання	З відривом від роботи	Без відриву від роботи	На роботі
Довготривале	Традиційне навчання у певному освітньому закладі, вузі /кілька років/	Заочнe, дистанційнe навчання /кілька років/; тренінг-програми /кілька місяців/	Наставництво, освоєння додаткових професійних функцій (наприклад, комп’ют. програм), ротація /кілька місяців/
Короткочасне	Тренінг-програми, семінари, конференції /кілька днів/	“Обідні програми” тренінг-семінари, курси /кілька годин, кілька днів/	Короткочасні АМН, дискусії, семінари, презентації, консультації тощо /кілька годин/.

2. Планування та основні етапи підготовки до заняття з економіки.

Як відомо, у структурі реального навчального процесу функціонує безліч різноманітних зв’язків і відносин, які зумовлюють його багатоелементність і різнохарактерність, а значить, і різноманітність форм, методів, моделей, які реалізують різну його ефективність.

Тому актуальною стає потреба в пошуках таких методичних систем, що можуть бути ефективними в умовах масового навчання та забезпечувати успіх діяльності кожного викладача та студента.

До найважливіших умов вибору методичної схеми навчального процесу відносять:

• інтереси і можливості слухачів в освоєнні програми;

• тривалість навчання;

• вид і рівень базової освіти слухачів;

• галузі практичної діяльності слухачів;

• забезпеченість методичними матеріалами;

[1] За матеріалами: Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті. – К.: КНЕУ, 2003. – С.29-30.

Дата добавления: 2014-01-04