Дитяча хiрургiя

Хірургічна патологія

Передопераційна тривога є типовою психологічною реакцією на повідомлення про необхідність проведення хірургічної операції. Вона виражається в постійному занепокоєнні, непосидючості, неможливості зосередитися на чому-небудь, порушенні сну. Тривога проектується в майбутнє, відбиваючи очікування від якості операції, майбутнього стану, задоволеності тим, що погодився на операцію.

Післяопераційна тривога, яка клінічно може бути ідентичною передопераційною, пов'язана з перенесеним операційним стресом, із звіренням экспектаций (очікувань) і реальності. Вважається (І.Джанис), що існує зв'язок між вираженістю тривоги в передопераційному і постопераційному періодах.

Таблиця

Зв'язок між вираженістю тривога в передопераційному і постопераційному періодах

Передопераційний психічний стан	Характеристика передопераційного типу відношень	Післяопераційний психічний стан	Характеристика післяопераційного типу відношень
Низька тривога	Оптимістичне заперечення післяопераційного дискомфорту і ускладнень	Агресивність, хворобливе роздратування по відношенню до страждання замість його сприйняття як природного слідства операції	Особистісна схильність: 1) невротики з сверхконтролем, 2) психічно здорові чутливі до зовнішньої стимуляції
Помірно виражена тривога	Враховують об'єктивні характеристики небезпеки	Мала ймовірність психічних розладів	Психічно здорові з зрілої особистістю, характерна висока відповідальність за зовнішню ситуацію
Висока тривога	Постійна емоційна напруга	Відсутність упевненості в успішному результаті операції, страх процедур, спогади про неприємні події, іпохондричність, пунктуальність, виконання призначень.	1) хронічні невротики, 2) психічно здорові з тривожністю як рисою особистості

Відомим психопатологічним синдромом в хірургічній практиці є синдром Мюнхаузена. Він проявляється постійним і непереборним бажанням людини піддаватися хірургічним операціям з приводу уявних проявів хвороби. Такі пацієнти прагнуть прибігати до допомоги хірургів внаслідок хворобливих і різноманітних неприємних відчуттів, які вони найчастіше локалізують в черевній області. Крім того, з метою бути прооперованими пацієнти схильні до проковтування дрібних предметів (гудзиків, монет, шпильок.

Найчастіше синдром Мюнхаузена зустрічається у людей з істеричними рисами вдачі або т.з. істеричними особовими розладами.

Дiтям, яким пропонується проведення спецiального обстеження i, можливо операцiї, необхiдно у доступнiй формi, в залежностi вiд вiку, викласти, що повиннi зробити i в якiй обстановцi це буде вiдбуватися; пояснити, що не потрiбно лякатися кiмнати, де мало свiтла, велика кiлькiсть дзеркал, ламп, блискучих машин та iнших предметiв.

Приховувати вiд дитини майбутнє обстеження i робити його зненацька, без пiдготовки є невиправданою помилкою. Обдурити дитину можна лише один раз. Якщо її обдурив лiкар, вiн втрачає довiру хворого, настроює його проти себе. Це зберiгається у пам'ятi дитини надовго. Необхiдно пам'ятати, що дiти особливо чутливі до обману, нещиростi.

Дата добавления: 2014-01-04