Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристика

Соціологічна наука має досить широке коло методів соціологічних досліджень. Але жоден з них не є універсальним. Під методом збору соціологічної інформації у соціології прийнято розуміти сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких дослідник збирає, обробляє та аналізує дані, отримані в ході дослідження. Кожен метод має свої чітко визначені пізнавальні можливості, підходи, переваги та недоліки. Не існує ідеальних методів, адже кожен з них застосовується відповідно до поставленого дослідником завдання.

Основні методи соціологічного дослідження:

· метод вивчення і аналізу документів;

· опитування;

· соціальний експеримент;

· спостереження.

Розглянемо кожен з цих методів детальніше.

Метод вивчення і аналізу документів є найбільш економічним, він дозволяє оперативно отримувати реальні дані, наприклад, про підприємство загалом і його робітників та службовців. Але при цьому можуть виникнути певні труднощі, пов’язані з якістю та достовірністю такої інформації.

Документ – це засіб закріплення встановленим способом за допомогою спеціального носія інформації фактів, явищ, процесів об’єктивної реальності та розумової діяльності людини.

Із соціологічної точки зору документи звичайно класифікують за такими критеріями:

1.За засобом фіксації:

а) письмові (друкована та рукописна продукція);

б) іконографічні (фото-, відео-, кінодокументи, картини);

в) фонетичні (магнітофонні записи);

г) комп’ютерні (диски для ЕОМ, лазерні диски).

2. За авторством:

а) офіційні (закони, укази, декрети);

б) неофіційні (листи, щоденники).

3. За ступенем персоніфікації:

а) особові (автобіографічні, анкети, характеристики);

б) безособові (справи, архіви, звіти).

4. За функціональними особливостями:

а) інформативні (протоколи, документи, статистичні звіти);

б) регулятивні (накази, постанови, телефонограми).

5. За змістом:

а) історичні (описи подій);

б) правові (оцінка подій);

в) економічні (фіксація фактів).

Методи аналізу документальних джерел поділяють на традиційні та формалізовані. Традиційний (неформалізований) метод передбачає тлумачення документів (найчастіше унікальних і невеликої кількості), з’ясування основних думок та ідей конкретного тексту через усвідомлення, інтерпретацію, узагальнення змісту та логічне обґрунтування конкретних висновків, гіпотез. Типовим прикладом неформалізованого аналізу є вивчення наукових публікацій та звітів щодо певної проблеми.

Сутність формалізованого методу аналізу документів (або контент-аналізу – аналіз тексту за встановленими правилами) полягає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту – одиниць рахунку – згідно з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремлених елементів, їх підрахунку і кількісного представлення результатів. Тобто у процесі контент-аналізу здійснюється підрахунок того, як саме представлені одиниці рахунку (ті чи інші явища або процеси, що цікавлять соціолога) і їх властивості та риси у певному обсязі досліджуваної інформації. Згідно з тим проводяться їх аналіз, інтерпретація і відповідні висновки.

Отже, соціологічний метод вивчення і аналізу документів є одним із найбільш вживаних методів збору соціальної інформації, а документ – найбільш розповсюджений носій такої інформації.

При проведенні соціологічних досліджень найбільш часто використовується такий метод збору інформації як опитування.

Опитування – метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього або опосередкованого соціально-психологічного спілкування соціолога та респондента (людина, яку опитують), шляхом реєстрації відповідей респондентів на сформульовані запитання.

У соціологічних дослідженнях використовують різноманітні види опитувань, які класифікуються залежно від характеру взаємодії між дослідником і респондентом, а також від ступеня формалізації (стандартизації) процедур. Найчастіше використовують такі методи соціологічних опитувань:

1) анкетування - передбачає жорстко фіксований порядок, зміст і формування питань, чітку вказівку варіантів і способів відповіді, причому вони реєструються опитуваним наодинці із самим собою (заочне опитування) або у присутності анкетера (пряме опитування). Анкетування проводиться за допомогою соціологічної анкети – це спеціально створений фахівцями документ, у якому міститься впорядкований перелік питань, що дають змогу отримати від певного контингенту осіб нову інформацію, згідно з програмою і метою наукового дослідження.

2) соціологічне інтерв’ю – метод збору соціальної інформації, який базується на словесній взаємодії між інтерв’юером та респондентом з метою одержання даних, які передбачені програмою дослідження. Інтерв’ю має декілька різновидів:

а) за змістом бесіди розрізняють: документальне – вивчення подій минулого, уточнення фактів; інтерв’ю думок – виявлення оцінок, поглядів, суджень;

б) за технікою проведення: вільні – це тривала бесіда без жорсткої деталізації питань інтерв’ю, але за загальною програмою; стандартизоване – передбачає детальну розробку всієї процедури (план бесіди, послідовність та конструкцію питань, варіанти можливих відповідей); н апівстандартизоване – поєднує в собі особливості двох попередніх видів;

в) за процедурою проведення – багаторазове інтерв’ю одних і тих самих респондентів з одних і тих же самих питань через певні проміжки часу; групове – запланована бесіда, у процесі якої дослідник прагне започаткувати дискусію в групі; клінічне – довготривала глибока бесіда, за допомогою якої отримується інформація про внутрішні спонуки, мотиви, схильність респондентів; фокусоване – короткочасна бесіда, мета якої полягає в отриманні інформації про конкретну проблему, процес чи явище;

3) соціометричний метод – різновид опитування, який використовується для вивчення внутрішньо-колективних зв’язків із з’ясуванням стосунків між членами колективу, виявлення його неформального лідера.

Це не єдина з класифікацій, що застосовується у науковій літературі. У навчальних посібниках зазначені й інші класифікації. Сюди можна додати ще такі різновиди опитування як соціологічне тестування (екзаменаційне, наукове, розважальне, корегуюче) та експертне опитування (відповіді висококваліфікованих фахівців, знавців, професіоналів).

Отже, серед методів збору первинної інформації соціологічне опитування є доцільним й ефективним тільки тоді, коли визначеним джерелом інформації є окремі індивіди або створені ними у суспільстві соціальні спільноти, як безпосередні учасники і представники досліджуваного соціального явища чи процесу.

Серед соціологічних методів дослідження виділяють спостереження.

Спостереження як метод збору первинної соціологічної інформації, заснований на візуальному і слуховому сприйнятті, прямої реєстрації значущих процесів і явищ об’єкта, що визначається і цілеспрямовано досліджується з певною метою.

Соціологічне спостереження прийнято класифікувати за видами.

За ступенем формалізації спостереження поділяють на стандартизовані (контрольовані) і нестандартизовані (найчастіше використовуються на початку дослідження з метою з’ясування проблемної ситуації).

Залежно від розташування спостерігача до об’єкта дослідження розрізняють невключене (дослідник знаходиться поза об’єктом) і включене (може бути прихованим – інкогніто і відкритим – колективу відомі мета і завдання дослідження).

За умовами організації спостереження поділяють на лабораторне, польове і лабораторно-польове. Лабораторне спостереження – вид збору соціологічної інформації, який здійснюється в штучно створених для групи, що спостерігається, і контрольованих спостерігачем умовах. Польове – проводиться у природній обстановці, реальній життєвій ситуації. Лабораторно-польове – також проводиться у природних умовах, але з окремими обмеженнями.

За регулярністю проведення спостереження виділяють систематичне, епізодичне, випадкове. Систематичне проводиться чітко за графіком з регулярною фіксацією наперед обумовлених ознак; при епізодичному – реєструються факти, однак регламент такої фіксації програмою спостереження чітко не фіксується. Випадковим називається таке спостереження, при якому об’єкти спостереження наперед не визначаються, а фіксуються з погляду дослідника лише цікаві факти (безрегламентне).

Метод спостереження може не потребувати великих фінансових витрат для його використання та є зручним до будь-якого дослідження.

Експеримент – це загальнонауковий метод одержання в контрольованих і керованих умовах нового знання. Його використовують для поглибленого аналітичного дослідження. Він можливий лише в умовах експериментальної групи чи колективу. Головне завдання експерименту полягає в тому, щоб, вибравши для експериментування ту чи іншу групу, впливати на неї певними факторами, Під впливом цих факторів і виявляються зміни, які цікавлять дослідника. Слід зазначити, що цей метод використовується соціологами рідко.

Отже, можна зробити висновок, що існує чимала кількість методів збору соціологічної інформації, кожний з них характеризується наявністю певних переваг і недоліків. Але для проведення якісного та ефективного соціологічного дослідження слід використовувати ці методи у їх комплексному поєднанні.

Дата добавления: 2014-01-04