Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Програма і робочий план конкретного соціологічного дослідження

Програма КСД – це викладення його теоретичних і методологічних обгрунтувань у відповідності з метою, основними завданнями і гіпотезами дослідження, із вказанням правил процедури, а також логічної послідовності дослідницьких операцій щодо їх наукового вивчення і аналізу.

Програма КСД складається з двох частин:

-методологічний розділ:

1.визначення проблеми;

2.формулювання і наукове обґрунтування теми;

3.обгрунтування мети;

4.визначення об’єкта і предмета;

5.інтерпретація основних понять;

6.формулювання робочих гіпотез і завдань дослідження.

 

-процедурно-організаційний розділ:

 

1.розробка стратегічно-організаційного плану дослідження;

2.обгрунтування вибірки;

3.розробка і забезпечення інструментарію щодо практичного здійснення

дослідження.

 

Як бачимо, початковий пункт програми КСД – визначення проблеми. Соціальна проблема – це ситуація, яка потребує негайного аналізу з метою вироблення рішення. Соціальні проблеми розрізняються за своїм масштабом. Одні не виходять за межі певного колективу (групові, локальні проблеми), другі зачіпають інтереси цілих регіонів, великих соціальних груп, треті – інтереси і потреби суспільства загалом. Для постановки проблеми треба визначити, що дослідник знає, чого не знає, і що саме його турбує.

Наступним кроком дослідження є обґрунтування його мети. Зазвичай це передбачає вирішення або наукового, або практичного завдання, або того й іншого одночасно.

Чітке визначення об’єкта сприяє правильному розумінню предмета дослідження. Останній містить у собі ті сторони й властивості об’єкта, які в найбільш повному вигляді характеризують досліджувану проблему.

Логічний аналіз основних понять передбачає точне, всебічне пояснення їхнього змісту й структури, а на цій основі скласти чітке уявлення про нього.

Щоразу реалізація дослідницької мети базується на певній послідовності кроків, прийомів, методів. Набір цих методів, а точніше, загальна спрямованість дослідження може бути задана при формулюванні гіпотез. Гіпотеза – це наукове припущення, що дає пояснення певних фактів, явищ, процесів, які треба підтвердити або спростувати.

Завдання соціологічного дослідження визначаються відповідно до його мети й гіпотез. Основні завдання дослідження віддзеркалюють пошук відповіді на центральне питання: які шляхи і засоби вивчення досліджуваної проблеми.

Що стосується процедурного розділу, то він передбачає створення стратегічно-організаційного плану, у якому необхідно викласти план практичної діяльності з урахуванням конкретних форм дослідження, терміну їх виконання.

Для побудови вибірки КСД потрібно попередньо оцінити якість вибірки (визначити ймовірність і ступінь точності, з якими дані, отримані під час дослідження вибіркової сукупності, можна перенести на генеральну сукупність); підібрати тип вибірки, найбільш адекватний меті і завданням дослідження; визначити обсяг вибірки, який, з одного боку, повинен бути стратегічно значущим, а з іншого – економічним, забезпечуючи оперативне отримання якісної інформації. Визначення якості вибірки означає оцінку її на предмет репрезентативності відносно якості дослідження.

Щодо інструментарію КСД як системи методологічних і технічних прийомів здійснення дослідження, він представляється у формі різноманітних документів (бланків до опитування, інструкції з проведення вибірки, логіко-математичне забезпечення аналізу емпіричної інформації, а також інструкції для науково-допоміжного персоналу й керівників різних стадій польового дослідження, його здійснення й обробки зібраних даних).

Завершенням соціологічного дослідження є складання звіту. Отже, розробка програми КСД це дуже серйозна, важка справа і суто професіональна. Від її якості залежать не тільки результати, а й науковий рівень проведення соціологічного дослідження.

Поряд з програмою складається ще й робочий план дослідження. Зазвичай в план закладаються основні організаційні (процедурні) заходи, які треба здійснити при дослідженні.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження | Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристика
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2763; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.