І. Конспект лекцій

ВСТУП

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

з дисципліни

«Самоменеджмент»

Для підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня – «бакалавр»

напряму підготовки – 6.030601 “Менеджмент ”

Фахове спрямування – «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Менеджмент туристичного і готельного бізнесу»

Затверджено на засіданні

кафедри менеджменту

протокол № 7 від 31 січня 2012р.

ТЕРНОПІЛЬ

ТНЕУ

Динамічне формування постіндустріального етапу економічного розвитку вносить корективи в перелік традиційних джерел досягнення успіху в бізнесі, конкурентної позиції та виживання на ринку. Сьогодні роль основного фактору економічного зростання підприємств належить інтелекту, знанням та компетенціям, які персоніфіковані в людині. В зв’язку з цим пріоритетною задачею будь-якого підприємства є розвиток само менеджменту працівників, який обумовлює результативність організації, що виявляється у високопродуктивному використанні й розвитку матеріальних засобів виробництва, задоволенні потреб й очікувань клієнтів.

Програма дисципліни “Самоменеджмент” інтегрує професійно-теоретичні знання та практику сучасних досліджень з метою підвищення самокерування і самоорганізації людини.

Предметом вивчення дисципліни є загальні закономірності та особливості формування, функціонування та розвитку ділової активності людини.

Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, є теоретична підготовка студентів із наступних питань:

• обґрунтування методологічних принципів розвитку особистості;

• аналіз здатності людини організувати свою діяльність;

• застосування сучасних методів цілеутворення та досягнення мети;

• обґрунтування пропозицій оптимального та ефективного використання часу;

• апробація методик прийняття рішень;

• оцінювання ефективності й результативності самоорганізації людини.

У результаті вивчення дисципліни студенти мають здобути наступні навички і уміння:

• використовувати сучасні методи самокерування особистістю;

• володіти інструментарієм розвитку людини, що передбачає необхідність врахування внутрішнього потенціалу працівника;

• здійснювати контроль над реалізацією прийнятих рішень та професійно використовувати методи стимулюючої оцінки цього виконання;

• здійснювати аналіз майбутніх потреб, що обумовлюють необхідність та основні напрями розвитку особистості;

• інформаційно й документально забезпечувати розвиток кар’єри;

• застосовувати методи покращення комунікацій між людьми;

•адаптувати методи управліннячасом до умов функціонування багатонаціональних компаній.

Основними формами вивчення дисципліни є лекційні заняття, практичні заняття, самостійна робота, комплексні практичні індивідуальні завдання.

Тема 1. Сутність та особливості самоменеджменту

План:

1. Поняття самоменеджменту та його зміст.

2. Основні підходи до розуміння самоменеджменту.

3. Східна та західна концепція самоменеджменту.

1. Поняття самоменеджменту та його зміст.

Самоменеджмент – це мистецтво керувати собою, своїм часом, своїм життям, свідомо робити свою кар'єру через самооцінку, самовизначення, саморозвиток.

Самоменеджмент – це один з підрозділів менеджменту (як і стратегічний менеджмент, операційний менеджмент, інформаційний менеджмент).

Родоначальником самоменеджменту як науки вважають Сполучені Штати Америки.

Самоменеджмент, як новий напрямок у сучасному менеджменті, створено відносно недавно, але розвивається дуже інтенсивно.

Причини виникнення самоменеджменту – це ті істотні зміни, що відбуваються в управлінській ситуації у світі.

- По-перше, - це конкуренція, зросли масштаби і динамізм змін у підприємництві і бізнесі. А це вимагає від менеджерів освоєння нових навичок керування, боротьби з можливістю власного відставання.

- По-друге, зростає загроза частих стресів через ту напруженість, що має місце в більшості організацій і фірм. Щоб їх позбутися, менеджерові необхідно вміти керувати собою.

- По-третє, (і це, мабуть, основне) творчий потенціал працівника в даний час перетворився в найкоштовніший капітал організації. І тому збереження і розвиток цього потенціалу, у тому числі і самими працівниками, є однією з найважливіших умов для існування ділової кар'єри.

Треба відзначити, що в Україні, як і в інших країнах колишнього Радянського Союзу, ситуація ускладнюється кризовим станом економіки.

У цих умовах саморозвиток персоналу є передумовою виживання на ринку праці.

Німецькі дослідники проблем практичного самоменеджменту і ділової кар'єри Бербель і Хайнц Швальбе затверджували, що «для того, щоб домогтися успіху, потрібно вміти керувати собою».

У США практично у всіх вищих навчальних закладах вивчають «Самоменеджмент» і один з напрямків самоменеджменту – Time management (або управління часом).

Самоменеджмент – це новий напрямок у традиційному менеджменті.

Він виник внаслідок потреби в більш повному використанні творчого потенціалу працівника.

2. Основні підходи до розуміння самоменеджменту.

Самоменеджмент – це послідовне и цілеспрямоване використання ефективних методів, прийомів і технологій самореалізації і саморозвитку свого творчого потенціалу.

Описані в літературі концепції самоменеджменту будуються на визначеній ідеї, навколо якої формується система методик і прийомів роботи над собою для реалізації цієї ідеї.

Основні підходи до розуміння сутності самоменеджменту:

У концепції Лотара Зайверта самоменеджмент – це послідовне і цілеспрямоване використаннявипробуваних методів роботи вповсякденній практиці для того, щобоптимально і змістовно використовуватисвій час

У концепціїВ Карпичева самоменеджмент – це саморозвиток індивідаменеджера абоособиста тектологія (організаційна наукакерування самим собою)

У концепціїАлена Маккензі самоменеджмент – цетехніка правильного використання часу.Основна мета самоменеджменту полягає втому, щоб максимально використовувативласні можливості.

У концепціїВ.Оглобліна самоменеджмент – цераціональне відтворення і використанняперсональних ресурсів самореалізації ізадоволення персональних потреб

У концепціїС. Рєзніка самоменеджмент – цецілеспрямоване і послідовне застосуваннявипробуваних наукою і практикою методіві прийомів менеджменту вповсякденнійжиттєдіяльності для того, щоб найкращевикористовувати свій час і власні здібності,свідомо керувати плином свого життя,вміло переборювати зовнішні обставини якна роботі, так і в особистому житті

У концепції М.Лукашевича самоменеджмент – цепослідовне і цілеспрямоване використанняефективних методів, прийомів і технологійсамореалізації і саморозвитку своготворчого потенціалу

Самоменеджмент – самостійне управління працівником своєю діяльністю звикористанням знань та інтуїції, направлене на розвиток власного інтелектуальногопотенціалу та ефективне його використання на свою користь і користь організації.

Зважаючи на складність природи предмету дослідження, всі технології управління формуванням і розвитком процесів самоменеджменту доцільно розробляти на міждисциплінарній основі.

Самоменеджмент тісно пов’язаний з наступними науками:

1. Менеджмент ( Принципи планування,управління та організаціїдіяльності працівника.

2. Психологія ( Управління емоційно-психологічними станамисвідомості працівника).

3. Валеологія ( Управління використаннямбіологічних ресурсівлюдини).

4. Синергетика ( Управління органічнимпоєднання властивостейособистості).

5. Соціальна філософія ( Загальні принципипізнання соціальнихявищ і процесів).

6. Соціальна психологія ( Управління комунікаціямипрацівника в соціумі).

Основна мета самоменеджменту полягає в тому, щоб:

- максимально використовувати власні можливості;

- свідомо керувати своїм життям (тобто, самовизначатися);

- переборювати зовнішні обставини як на роботі, так і в особистому житті.

Переваги самоменеджменту:

- виконання роботи з меншими витратами;

- кращі результати праці;

- краща організація праці;

- менше поспіху і стресу;

- більше задоволення від роботи;

- велика мотивація праці;

- ріст кваліфікації;

- менша завантаженість роботою;

- менше помилок;

- досягнення професійних і особистих цілей найкоротшим шляхом.

Самоменджмент виконує ряд функцій.

Функції самоменеджменту (за концепцією Зайверта) графічно можна відобразити як своєрідне „коло правил”. За допомогою цих функцій щоденно вирішується безліч завдань і проблем менеджера.

Рис. 1. Коло правил: функції самоменеджменту.

Функції знаходяться у визначеній залежності між собою і здійснюються у визначеній послідовності.

В зовнішнім колі позначені наступні 5 функцій:

1) Постановка цілей. – Аналіз формулювання особистих цілей.

2) Планування. – Розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності.

3) Прийняття рішень. – по завданнях, що виконуються.

4) Реалізація організація діяльності менеджера – Складання розкладу особистої праці.

5) Контроль – Самоконтроль і контроль підсумків. Якщо необхідно – корегування цілей.

6) Ще одна додаткова функція: “Інформація і комунікації – вона розміщена у внутрішньому колі. Навколо неї, начебто, обертаються всі інші функції, тому, що пошук та обмін інформацією здійснюються на всіх етапах процесу самоменеджменту. Для кожної функції самоменеджменту розроблені робочі прийоми і методи їхньої реалізації, а також очікуваний результат у виді виграшу в часі, що складають техніку самоменеджменту.

3.Східна та західна концепція самоменеджменту.

Східний підхід – фатальний, перевага колективного, зосередження на загальних цілях. Розвивати творчий потенціал людини потрібно лише на вимогу організації, власна ініціатива в цьому не вітається.

Західний – планування власного розвитку, самовдосконалення, орієнтація на досягнення особистого успіху.

Література

1. Лукашевич Н. П Теория и практика самоменеджмента.. – К.: МАУП, 2002.

2. К.Кинан. Самоменеджмент– М.: «Эксмо», 2006.

3. Лукашевич Н. П Самоменеджмент. Теория и практика. - К.: НИКА-Центр, 2007.

4. Добротворский И.Л. Самоменеджмент. Эффективные технологии. Практическое руководство для решения повседневных проблем – М.: «Приор-издат», 2003.

Тема 2. Управління часом як одна із складових самоменеджменту

План:

1. Характеристика методик управління часом

2. Аналіз поглиначів часу.

3. Принципи та прийоми управління часом

1. Характеристика методик управління часом

Дата добавления: 2014-01-04