Ресурсшпі потенціал України та стан його освоєння

За регіональною оцінкою ресурсів підземних вод України на початок 21- го століття встановлено, що в цілому країна має значні ресурси підземних питних вод, на базі яких може бути організоване водопостачання населених пунктів, промислових підприємств і сільськогосподарських об'єктів. Величина оцінених ПРПВ складає 61689,2 тис. м³/добу (в тому числі з міне­ралізацією до 1,5 г/дм'¹ - 57500 тис. м³/добу, або 93,2 %), з них 15878,5 тис. м³/добу - експлуатаційні запаси (близько 26 % від суми Г1РПВ).

Розподілені ресурси підземних вод вкрай нерівномірно у зв'язку з відмінністю структурно-геологічних і фізико-географічних умов різних регіонів України. Основна частина прогнозних ресурсів зосереджена в північних і північио-західних областях, які характеризуються сприятливими гідрогеологічними умовами формування підземних вод. Південні області мають обмежені ресурси.

Розвіданість ПРПВ також нерівномірна. Всього за станом на 1.01.2007р. розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, УкрТКЗ та ДКЗ України 405 родовищ підземних вод (РПВ), які включають 1021 ділянку родовищ [3]- Впродовж 2006 р. було затверджено 11 нових ділянок із сумарним запасом 20,158 тис. райони, що прилягають до обласних центрів. Найбільший відсоток розвіданих ПРПВ в АР Крим - 91 %, в Дніпропетровській області - 64 %, в Кіровоградській 56 %, Одеській -55 %. Це при тому, що в Кіровоградській області найменші об'єми ПРПВ - 404,6 тис. м³/добу. Не набагато більші значення ПРПВ мають Чернівецька та Миколаївська області - відповідно 405,3 та 441,6 тис. м'/добу. Найбільша кількість ПРПВ - в Чернігівській області - 8326,7 тис. м³/добу [3].

Підземні води широко використовуються в народному господарстві держави. Але загальний водовідбір по Україні з роками дещо зменшується: якщо на 1.01.1998 р. було відібрано з прогнозних ресурсів 10287,2 тис. мУдобу, або 17 % від їх загальної кількості*, то в 2006 р. - 6818,47 тис. м³/добу, або лише 11 % від ПРПВ. Порівняно з 2005 р. загальний водовідбір з ПРПВ в Україні за 2006 р. зменшився на 318,03 тис. м³/добу. На 2006 р. у північних і північно-західних областях відбиралось від 2 до 11 % ресурсів (в 1998 р. - від 4 до 14 %), у південних і східних - 27-39 % (раніше - більше 50 %). Найбільшим водовідбором відзначилась Луганська область - 1320,97 тис. м³/добу, найменшим - Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська та Івано- Франківська - 25,57 - 67,96 тис. м³/добу. Необхідно відмітити, що в окремих адміністративних районах до 2001 року водовідбір перевищував прогнозні ресурси, а в деяких районах підземні води відбираються на площах, не охоплених регіональною оцінкою [2].

Серед гідрогеологічних структур рівень освоєння ПРПВ найвищий в Донецькій складчастій області - 39 % /та в Гірському Криму - 27 %. Найбільший водовідбір виконується у межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну - 1985,82 тис. м³/добу, але це складає лише 7 % від ПРПВ.

З експлуатаційних запасів підземних вод (ЕЗПВ) на 1.01.1998 р. було відібрано 4517,5 тис. м³/добу, або 29 % від їх загальної кількості*. В 2006 р. рівень освоєння ЕЗПВ помітно зменшився: було відібрано 17,3 %, що дорівнює 2742,04 тис. м³/добу. За 2006 р., порівняно з 2005 р., загальний водовідбір з ЕЗПВ зменшився на 84,86 тис. м³/добу (3 %). З 1021 ділянок в 2006 р. в експлуатацію введено тільки 557 (55 %), до того ж більшість з них працюють не на повну потужність [15а]. Найбільша кількість ЕЗПВ відібрана в Київській, Львівській, Луганській областях: 352,11; 355,97; 513,20 тис. м³/добу, найменша - в Миколаївській та Івано-Франківській - 4,32 і 4,56 тис. м³/добу відповідно.

Більш ніж в 2 рази за останнє десятиріччя зменшились обсяги господарсько-питного водопостачання (ГПВ) за рахунок підземних вод: якщо в 1998 р. з цією метою споживалось 7997,5 тис. м³/добу, то в 2006 р. - 3926,94, що склало 83 % від загального водоспоживання прісних підземних вод - 4714,52 тис. м³/добу (в 1998 році ці об'єми були значно більшими - 9753,0 тис. м³/добу). Для виробничо-технічних цілей в 2006 р. використано 705,3 тис. м³/добу (15 %), а в 1998 р. - 1267,9 (13%). Зовсім мізерну кількість води було використано в 2006 р. на зрошення земель - 76,7 тис. м³/добу (менше 2 %). В порівнянні з ним. в 1998 р. на зрошення використовувалось 487,6 тис. м³/добу (5 %), що забезпечувало високі врожаї та значно меншу залежність рослинництва від кліматичних умов.

Звертає на себе увагу тенденція до зростання нераціонального використання підземних вод що видобуваються. Так, якщо в 1998 р. було скинуто без використання 534,2 тис. м³/добу (5 % від відібраної кількості), то в 2006 - 2103,95 тис. м³/добу (31%). Головним чином це шахтний і дренажний водовідлив (2101,75 тис. м³/добу). Спожито було із загальних обсягів цього водовідливу всього 159,28 тис. м³/добу (8%).

Виходячи з вищевикладеного, очевидно, що водовідбір з підземних вод не відповідає можливостям максимального використання підземних вод відповідно до наявності прогнозних ресурсів. Перш за все, це відноситься до розвіданих, але не освоєних родовищ підземних вод, за рахунок введення в експлуатацію яких ще у 1998 р. можна було збільшити використання підземних вод на 11242,7 тис. м³/добу. Крім того, у багатьох областях північної та північно-західної частин України існують обґрунтовані перспективи збільшення приросту розвіданих запасів.

На 1.01.1998 р. загальний резерв прогнозних ресурсів складав 51402,0 тис. м³/добу (83 %), експлуатаційних запасів - 11242,7 тис. м³/добу (71 %). Резерв підземних вод по Україні на 1.01.2007 р. досяг 89% від ПРГІВ, а саме - 54870,73 тис. м³/добу.

У той же час в ряді районів центральної та південної частини України зі складними гідрогеологічними умовами формування ресурсів підземних вод необхідна постановка пошукових робіт по виявленню джерел централізованого водопостачання.

Привертає до себе увагу питання зміни стану ПРПВ внаслідок регіональних змін гідродинамічних умов, що супроводжуються переформуванням взаємодії горизонтів зон активного та утрудненого водообміну та зростанням впливу на мінералізацію вод основних горизонтів порових розчинів водотривких шарів, що мають підвищений вміст солей.

Багаторічні комплексні дослідження фахівців у галузі водокористування, водообміну та водно-економічного регулювання дають підставу для висновків про зростання впливу антропогенних чинників водообміну і взаємодії поверхневих та підземних вод. Серед головних ознак сучасних умов формування ресурсів підземних вод на регіональному рівні можна виділити:

· регіональну активізацію взаємодії поверхневих і підземних вод та зростання кількості забруднень, що мігрують в зоні активного водообміну;

· сталість тенденції щодо регіонального погіршення якості поверхневих вод та поступового зростання забруднення підземних вод на локальних ділянках;

· посилення впливу порових розчинів слабопроникних шарів на регіональне зростання мінералізації прісних вод у зонах активного водообміну (накопичення глинистими слабопроникними шарами 80-90 % запасів вод і розчинених солей);

Дата добавления: 2014-01-04