У попередніх лекціях ми вивчили гідрогеологічні умови України, провели комплексне структурно-гідрогеологічне районування, а також провели характеристику гідрогеологічних структур.
Для розв'язання питань збалансованого використання підземних прісних вод, доцільно отримати інформацію про централізований їх видобуток та держоблік.
Наводимо у табличній формі про згадану інформацію в межах основних гідрогеологічних структур.
Таблиця 3.1
Основні централізовані водозабори в межах Українського масиву тріщинистих вод
Назва водозабору
Індекс водоносного горизонту, що експлуатується
Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод, тис.м3/добу
Водовідбір, тис.м3/добу
2006 рік
1. Вінницька область
1. Івановецький
5,0
2,027
2. Голубеченський
6,2
0,884
3. Журавлівське р-ще
4,4
1,096
4. Скіфське р-ще
РЄ
5,1
0,595
2. Житомирська область
1. Бердичівський
РЄ
19,1
6,93
3. Запорізька область
1. Гуляйпільський-3
Р2-
2,8
0,62
0,4
0,28
РЄ
0,2
0,04
2. Полігівський
4,0
0,83
4. Одеська область
Кодимське р-ще
N,8
2,16
0,65
Залізничний
5. Хмельницька область
1. Шепетівський
N,8
4,3
2,043
"Дубовий гай"
6. Черкаська область
1. Олександрівський
РЄ
3,2
1,20
Як видно з таблиці 1 у приведених даних про водовідбір у 6 областях, які територіально знаходяться в межах Українського масиву тріщину л^гих вод, о обсяги водовидобутку на 10 водозаборах не перевищують 40% затверджених запасів підземних вод..
У Дніпропетровсько-Донецькому артезіанському басейні в адміністративних межах 7 областей експлуатується 39 водозаборів, водоносні горизонти. На жодному водозаборі водовідбір не перевищує затверджених запасів.
Таблиця 3.2
Основні централізовані водозабори в межах Дніпровсько-Донецького
артезіанського басейну
Назва водозабору
Індекс водоносного горизонту, що експлуатується
Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод, тис.м3/добу
Водовідбір, тис.м3/добу
2006 рік
1. Дніпропетровська область
1. Вербський
2,44 1,47
2. Київська область
1. Бориспільський
40,7
6,23
29,4
2,43
2. Оболонський
52,0
43,73
69,0
58,97
3. Деснянський
59,4
5,7
34,6
32,27
4. Бортницький
65,0
2,36
60,0
9,19
5. Правобережний
156,7
65,54
75,9
29,08
6. Лівобережний (Осокорки)
49,9
11,26
22,9
5,74
3. Луганська область
1. Ящиківський (Слов'яносербський)
К2
67,4
34,12
2. Лопаскінський
К2
25,0
13,56
3. Хорошанський
К2
29,6
15,06
4. Кримський
К2
75,5
21,67
5. Петрівський
К2
72,6
15,65
6. Айдарський-лівобережний
К2
77,6
47,68
7. Вільхівський
К2
106,9
25,17
8. Луганський 1+1 а
К2
44,2
31,02
9. Луганський № 4
К2
32,3
28,56
10. Менчикурівський
К2
23,2
8,79
4. Полтавська область
1. Лубенський-1
8,0
3,15
2. Лубенський-2
8,4
3,06
3. Полтавський-1
30,0
22,85
4. Західний
50,0
19,21
5. Східний
35,0
8,96
6. Північний
50,0
21,26
7. Хорольський
2,2
1,1
5. Сумська область
1.Лепехівський-1
К2
19,0
6,13
2. Лучанський-1
К2
18,2
1,38
3. Пришибський-1
К2
10,0
1,55
4. Пришибський-2
25,8
7,26
5. Тополянський-1
К2
45,1
6,13
6. Токарівський-1
50,0
19,53
6. Харківська область
1. Богодухівський-1
15,1
0,52
2. Вовчанський-1
К2
19,4
0,99
3. Голубівський
К2
7,0
5,69
4. Харківський-1
К2
46,8
1,45
200,0
11,43
5. Курязький
19,7
2,27
7. Чернігівська область
1. Чеонігівський-2
26,0
3,73
2. Подусівський
30,0
5,80
25,0
13,62
3.Бобровицький
22,0
6,17
25,0
20,22
4. Полуботкинський
Р2
15,0
3,27
20,0
9,06
5. Неданчицький (м.
21,1
7,62
Славутич)
В межах Волино-Подільського артезіанського басейну основний видобуток здійснюється з верхньокрейдового неогенового та протерозойського водоносних горизонтів. У 5-ти областях функціонують 35 водозаборів, на яких водовідбір не перевищує затверджених експлуатаційних запасів підземних вод.
Таблиця 3.3
Основні централізовані водозабори в межах Волино-Подільського артезіанського басейну
Назва водозабору
Індекс водоносного горизонту, що експлуатується
Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод, тис.м3/добу
Водовідбір, тис.м3/добу
2006 рік
1. Волинська область
1. Володимир-Волинський
К2
5,0
3,74
2. Ковельський-1
К2
14,1
7,17
3. Омеляницький
К2
11,8
5,38
4. Ново-Дубинський
К2
12,4
5,43
5. Дубинський
К2
10,3
3,63
6. Східний (Правобережний)
К2
40,5
16,01
7. Південно-Східний
К2
24,4
8,51
2. Львівська область
1.Будзенський
23,0
24,22
2. Дібровський
17,6
0,06
3. Воля-Добростанський (Вольський)
22,0
14,44
4. Кам'янобродівський
33,0
4,67
5. Шкловський
20,0
1,07
6. Вільшаницький
К2
26,9
5,54
7. Зарудцевський
К2
27,7
12,23
8. Мокротинський-1
К2
24,1
1,92
9. Крехівський-1
К2
15,6
8.4
10. Магерівський
К2
30,4
11,01
11. Рава-Руський
К2
17,0
10,35
12. Мальчицький
К2
21,3
8,33
13. Будківсько-
К2
20,0
16,49
14. Золочівський
Dз
120,0
43,03
3. Рівненська область
1. Лубнівський
К2
40,0
2,55
2. Бабинський
10,0
6,17
3. Гошанський
50,0
27,53
4. Новомильський
23,0
1,09
5. Костопільський
20,0
1,7
6. Рівненський-2
20,6
18,66
7. Південно-Рівненський-1
4,3
3,4
4. Тепнопільська область
1. Верхньо-Іванівський
К2
87,6
50,77
5. Хмельницька область
1. Шаровечка
К2
14,1
7,648
2. Південний
К2+РR2
25,7
1,66
3. Кам' ямський
К2
11,3
4,20
4. Східний
S+РR2
6,2
1,061
5. Центральний
РR2
13,2
-
6. Чернелівський
К2
100,0
52,12
Лише з Будзенського водозабору Львівської області у 2006 видобуток на 1,2м3/добу перевищував затверджені запаси.
У причорноморському артезіанському басейні на території 6-ти областей функціонують 34 централізованих водозаборів, видобуток яких організований з неогенового водоносного комплексу.
Таблиця 3.4
Крупні централізовані водозабори Причорноморського артезіанського басейну
Назва водозабору
Індекс
Затверджені
Водовідбір,
водоносного
експлуатаційні
тис.м3 /добу
горизонту, що
запаси
2005 рік
експлуатується
підземних вод, тис.м3/добу
1. Запорізька область
1. Бердянський (Луначарський)
5,0
1,53
2. Мелітопольський
21,39
18,73
3. Ново-Пилипівський
37,63
21,19
2. Донецька область
1. Маріупольський
6,8
6,2
2. Петровський, м. Маріуполь
5,36
3,7
3. Миколаївська область
1. Вознесенський -1
2,3
0,27
2. Новоодеський
21,6
0,18
3. Очаківський-1
3,5
0,89
4. Одеська область
1. Ізмаїльський-2
18,8
10,09
2. Білгород-Дністровський-1
N2
7,5
2,22
З.Сергіївський-1
а,аlN2ак
10,8
1,04
4. Ренійський
а,аlN2ак
69,0
2,36
5. Арцизький
N1S
20,0
6. Березівський-3 (Правобер.)
N,8
4,0
0,36
7. Червонознаменський
N1S
12,73
0,48
8. Котовський-2 (цукрозавод)
N1S
7,9
2,25
5. Херсонська область
1. Голопристанський-1
34,7
-
2. Скадовський-1
40,0
4,70
3. Гесівський
8,9
2,39
4. Верхньоантонівський
N1S
38,1
10,69
5. Кіндійський-2
N1S
71,4
32,68
6. Херсонський-2
N1S
46,4
9,83
7. Новокаховський-1
N1S
34,4
3,35
8. Бериславський-1
20,7
1,27
9. Генічеський-1
15,6
3,8
10. Новоолексіївський
10,8
1,39
6. Автономна республіка Крим
1 Воронцовський
N1Р + m + s
59,0
10,45
2. Джанкойський-1
N1Р + m
25,0
15,23
3. Охотниківський
N1Р + m
14,5
0,23
4. Вілінський-2
N1S
32,0
20,08
5. Іванівський
N1S
38,3
27,4
6. Чоботарський
N1S
37,6
26,16
7 Євпаторійський
9,3
5,22
8. Керченський-1
N1m
13,9
0.86
9. Бештерек-Зуйський
13,5
0,52
10. Інкерманський
(а, аdР-Н)
27,3
25,9
Теперишній обсяг водовидобутку з усіх приведених водозборів не перевищує затверджених експлуатаційних запасів. Деякі з них (Голопристанський -1) не розробляються, або видобувають мінімальну кількість води (Садовський-1, Бориславський, Керченський-1).
В межах Донецької складчастої області, територіально це частини Дніпропетровської, Донецької та Харківської областей функціонує 14 водозаборів, що приводять водовидобуток з карбонатного, крейдового та палеогенового водоносних горизонтів. Із загального обсягу затверджених запасів води, що становить 478,04тис.м3/добу, використовується 75,44 тис.м3/добу, або 15,8%.
Таблиця 3.5
Основні централізовані водозабори в межах Донецької складчастої області
Назва водозабору
Індекс водоносного горизонту, що експлуатується
Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод, тис.м3/добу
Водовідбір, тис.м3 /добу
2006 рік
1. Дніпропетровська область
1. Павлоградський-1
16,9
1,27
29,0
2,62
2. Першотравенський-1
21,0
2,39
3. Світлогірський-1
7,0
3,20
4. Межівський
20,0
0,23
5. Терновська (ділянка)-2
1,2
3,2
2. Донецька область
1. Сухоярський-1
К2
3,74
0,60
2. Донецький-2
184,6
39,93
3. Святогірський-1
К2
8,9
1,91
4. Осиківський
К2
3,72
5."Золотий колодязь"
20,6
2,57
6. Оленівський (Центральний ДФДК)
15,8
1,51
7. Амвросіївський
12,8
2,41
8. Комсомольський
11,0
1,93
3. Харківська область
9. Ізюмський-1
К2
12,5
7,95
На деяких з них, наприклад, з Осикітьського водозабору, видобуваються лише 3,3% затверджених запасів води.
У гірському Криму функціонують 4 водозабори, які організовані на четвертий горський водоносні горизонти.
Таблиця 3.6
Основні централізовані водозабори в межах Складчастої області Гірського
Криму [І5а]
Назва водозабору
Індекс водоносного горизонту, що експлуатується
Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод, тис.м3/добу
Водовідбір, тис.м3 /добу
2006 рік
1. Веронський
Q
3,3
0,67
2. Улу-Узенський
Q
3,9
0,06
3. Субашський
13,6
3,08
4. Родніківський
15,0(НТР)
3,89
Таблиця 3.7
Основні централізовані водозабори Складчастої області Українських Карпат
[1] наведених даних видно, що водокористування у Карпатах становить 50% від розвіданих запасів води.
Назва водозабору
Індекс водоносного горизонту, що експлуатуєтьс я
Затверджені експлуатаційні
запаси підземних вод, тис.м3/добу
Водовідбір, тис.м3 /добу
2006 рік
1. Закарпатська область
1. Ужгородський "Мінай"
45,0
34,29
2. Хустський "Ріка"
9,05
2,02
3. Іршанський
2,4
1,035
2. Івано-Франківська область
1. Коломийський-2
30,6
-
3. Львівська область
1. Жулинський
114,0
88,1
2. Братківський
60,0
10,77
3. Стрийське р-ще
270,0
130,0
4. Моршинське р-ще
0,8
0,65
З наведених даних видно, що ресурси води у гірському Криму далекі від виконання.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление