Поняття про стрес. Значення стресу в житті людини

План

ЧИННИКИ РИЗИКУ, СТРЕС І ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

1. Поняття про стрес. Значення стресу в житті людини. Фази стресу.

2. Фази стресу та особливості їх прояву в умовах розвитку висотної гіпоксії.

3. Принципи вираження емоцій за Ч.Дарвіном. Небезпеки мобілізаційних емоцій для хворих людей,

4. Нейрогуморальні механізми регуляції функцій при емоційно-стресових станах.

5. Зміни функціонального стану організму школярів та студентів в умовах екзаменаційних випробувань.

6. Методи регуляції емоційного стану.

При дії на організм людини надзвичайних (екстремальних) подразників, що викликають психічне або фізичне напруження, виникає стресова реакція. Її позитивна роль для організму в основному зводиться до активізації пристосувальних захисних механізмів.

В череві матері організм плода захищений від дії чинників зовнішнього середовища. З моменту народження дитини її організм піддається дії холоду, спеки, потенційно шкідливого харчування, мікробів, надмірних фізичних навантажень. З цього часу і упродовж всього життя головною проблемою для організму дитини, а згодом дорослої людини, буде адаптація, направлена на підтримання сталості внутрішнього середовища. Небагато можна змінити у вроджених властивостях новонародженого, проте допомогти йому пристосуватись до постійно змінних умов середовища є першочерговим обов'язком батьків і вчителів.

Слово «стрес» в перекладі з англійської мови означає тиск, натиск, напруження. Стрес - неспецифічна відповідь організму на дію подразника, надмірної сили - загальна неспецифічна нейрогуморальна реакція організму, яка виникає в умовах, що загрожують порушенням гомеостазу (С.Ф.Горизонтов, 1976).

В дослідах на пацюках, в організм яких вводили неочищені токсичні витяжки з різних залоз внутрішньої секреції, Г.Сельє (1936) спостерігав такі (незалежно від того, з яких залоз були зроблені витяжки і які в них були гормони) стереотипні зміни в організмі:

• збільшення продукції АКТГ гіпофізом та гіпертрофія кори наднирників;

• крововиливи у слизову оболонку шлунково-кишкового тракту аж до утворення виразок;

• інволюція імунної системи (атрофія вилочкової залози і лімфовузлів). Подальші дослідження показали наявність аналогічних змін (ознак) у внутрішніх органах піддослідних тварин при дії на них інших подразників - холоду, спеки, збудників інфекційних захворювань, емоційних чинників. Така реакція-відповідь організму на стресові подразники була названа Г.Сельє загальним адаптаційним синдромом (ЗАС).

Основними компонентами ЗАС є мобілізація пластичних та енергетичних резервів організму, адаптивний синтез ферментів і структурних білків, підвищення імунобіологічної реактивності організму.

Незалежно від того, якого роду зміни в організмі викликають ті чи інші подразники (виділення окремих гормонів, відчуття холоду, тепла тощо), усі вони висувають неспецифічні вимоги до перебудови. Таким чином, виникнення стресової реакції визначається не специфічними особливостями діючого подразника, а надмірною силою його дії, інтенсивністю потреби в перебудові (пристосуванні).

Так, різні за своєю дією подразники (холод, спека, отрути, фізична або психічна травма) викликають однакові біохімічні зміни в організмі. Іншими словами, будь-який стрес-чинник поруч з характерною специфічною дією викликає неспецифічний загальнопристосувальний стрес.

Характер впливу сильного подразника на організм залежить від ряду вроджених і набутих чинників. Для багатьох захворювань не можна вказати єдину причину їх виникнення. Розвиток даного стану організму часто обумовлений одночасною дією багатьох чинників. Неспецифічному стресу за таких умов досить часто належить вирішальна роль. Підтвердженням цього може бути той факт, що багато патологічних порушень функцій (інфаркт міокарда, інсульт, гіпертонія, виразка шлунка, перенатренованісгь спортсменів) не завжди зумовлені такими, на перший погляд, зрозумілими причинами, як неправильне харчування, генетичні дефекти, шкідливі умови виробничого середовища чи систематичні м'язові перенапруження. Вирішальним чинником тут може бути постійна напруженість відносин у сім'ї, на роботі, систематичне порушення режиму дня, зловживання алкоголем, нікотином тощо.

До стресових подразників належать: надмірні фізичні навантаження, екстремальні чинники зовнішнього впливу (переохолодження, перегрівання, дія підвищеного або зниженого атмосферного тиску, зміни вологості повітря), пошкодження хімічним чи фізичним агентом, інфекції, негативні і надмірні позитивні емоції (психоемоційний стрес). Так, батько П'єра Бомарше помер від сміху, коли син читав йому «Севільського цирульника»; від позитивних емоцій під оплески глядачів помер давньогрецький філософ Софокл. Н.В.Ельштейн (1984) пише, що був свідком смерті вболівальника, коли його футбольна команда забила вирішальний гол.

Для того, щоб викликати психоемоційний стрес у тварини, в експериментальній практиці широко застосовують метод іммобілізації тіла, примушуючи тварину не рухатись у незвичному положенні (насильне утримування мавпи на спині, пацюка в пеналі тощо).

Негативний вилив психоемоційного стресу на здоров'я людини перш за все полягає в тому, що він направлений на нервову систему. Саме при малих об'ємах функціональних резервів нервової системи створюються передумови порушень функцій інших систем організму.

В процесі життя, постійно навчаючись і працюючи, людина адаптується до стресових впливів. На фоні невеликого стресового напруження підвищується розумова діяльність, мобілізується воля для вирішення все нових і нових завдань. Звичайно, ефективність адаптації до впливу стресорів визначається індивідуальними особливостями людини, її типом нервової системи, життєвим досвідом.

Цивілізована людина на більшість подразників емоційного характеру не реагує м'язовою діяльністю. За таких умов виникає протиріччя між біохімічною підготовкою організму до витрати енергії і дійсними потребами в енергії. Це є однією з причин гіпертонії, спазмів коронарних судин серця, інфаркту міокарда, виразкової хвороби шлунка. Фізична праця, заняття фізкультурою і спортом щодо цих та інших захворювань діють, у відношенні названих та інших захворювань, профілактично.

Дата добавления: 2014-01-04