Парламент і парламентаризм

Статус депутата парламенту.

Компетенція парламентів.

Структура, склад і внутрішня організація парламенту і його палат.

Парламент і парламентаризм.

План

Лекція № 7. «Парламенти зарубіжних країн».

Поетапне виконання пробки

Додаток Д

Самостійна робота:

Термін "парламент" походить від англійського "parliament", який, у свою чергу, походить від французького "parler" — говорити.

Батьківщиною парламенту вважається Англія, де з XIII ст. збори найбільших феодалів (лордів), вищого духівництва (прелатів), представників міст і графств обмежили владу короля.

Сучасний парламент — це вищий орган народного представництва, який виражає суверенну волю народу, покликаний регулювати найважливіші суспільні відносини, головним чином, шляхом прийняття законів та здійснює контроль за діяльністю органів виконавчої влади і вищих посадових осіб.

На відміну від інших загальнонаціональних колегіальних представницьких органів (конституційних асамблей, конвентів тощо) парламенти діють на постійній основі.

Поняття парламенту тісно пов'язано з поняттям парламентаризму. Поняття ці взаємообумовлені, але не рівнозначні.

Парламентаризм — це система взаємодії держави і суспільства, для якої характерними є визнання провідної або особливої і достатньо істотної ролі в здійсненні державно-владних функцій законодавчого колегіального органу, що діє на постійній основі.

Парламентаризм не пов'язаний з певними конкретними формами державного правління. Тою чи іншою мірою явище парламентаризму властиво будь-якій сучасній демократичній державі. Основою парламентаризму є сильний повновладний парламент.

Юридичним виразом парламентаризму і його визначальною рисою є контроль парламенту за діяльністю уряду. Форми парламентського контролю значною мірою залежать від форми державного правління.

Характеризуючи сучасний стан парламентаризму, слід зазначити, що сам державно-правовий розвиток країн світу обумовлює необхідність певного коректування ролі представницьких органів. Заінтересовані в збереженні іміджу цих органів і стабільності всього державного механізму правлячі кола багатьох країн проводять парламентські реформи. Наприклад, розширюються повноваження представницьких органів у сфері контролю за діяльністю органів виконавчої влади. У деяких країнах виникли нові парламентські органи — спеціальні комісії, які контролюють діяльність органів виконавчої влади. Там, де такі органи існували раніше, розширюється їх компетенція.

Новацією є також введення в цілому ряді країн посади парламентського уповноваженого з прав людини, до компетенції якого віднесено розгляд скарг на діяльність органів виконавчої влади.

Дата добавления: 2014-01-04