Ленін В.І

...«Природа є підтвердження діалектики, і якраз новітнє природознавство показує, що це підтвердження надзвичайно багате» (писано до відкриття радію, електронів, перетворення елементів і т. п.І), «воно нагромаджує щодня масу матеріалу і доводить, що все діється в природі кінець кінцем діалектично, а не метафізично».

«Велика основна думка, – пише Енгельс, – що світ складається не з готових, закінчених предметів, а являє собою сукупність процесів, в якій предмети, що здаються незмінними, так само як і роблені головою мислені їх знімки, поняття, перебувають у безперервній зміні, то виникають, то знищуються, – ця велика основна думка від часу Гегеля до такої міри увійшла в загальну свідомість, що навряд чи хто-небудь стане заперечувати її в її загальному вигляді. Але одна річ визнавати її на словах, інша річ – застосовувати її в кожному окремому випадку і в кожній даній галузі дослідження». «Для діалектичної філософії. нема нічого раз назавжди встановленого, безумовного, святого. На всьому і в усьому бачить вона печать неминучого падіння, і ніщо не може встояти перед нею, крім безперервного процесу виникнення і знищення, безконечного піднесення від нижчого до вищого. Вона сама б лише простим відображенням цього процесу в мислячому мозку». Таким чином діалектика, за Марксом, є «наука про загальні закони руху як зовнішнього світу, так і людського мислення».

Цю, революційну, сторону філософії Гегеля сприйняв і розвинув Маркс. Діалектичний матеріалізм «не потребує ніякої філософії, що стоїть над іншими науками». Від колишньої філософії лишається «вчення про мислення і його закони – формальна логіка і діалектика». А діалектика, в Марксовому розумінні, а також за Гегелем, включає в себе те, що нині називають теорією пізнання, гносеологією, яка повинна розглядати свій предмет так само історично, вивчаючи й узагальнюючи походження і розвиток пізнання, перехід від незнання до пізнання.

В наш час ідея розвитку, еволюції, увійшла майже цілком у суспільну свідомість, але іншими шляхами, не через філософію Гегеля. Проте ця ідея в тому формулюванні, яке дали Маркс і Енгельс, спираючись на Гегеля, далеко більш всебічна, далеко багатша за змістом, ніж ходяча ідея еволюції. Розвиток, який ніби повторює пройдені вже ступені, але повторює їх інакше, на вищій базі («заперечення заперечення»), розвиток, так би мовити, по спіралі, а не по прямій лінії; – розвиток стрибкоподібний, катастрофічний, революційний; – «перериви поступовості»; перетворення кількості в якість; – внутрішні імпульси до розвитку, давані суперечністю, зіткненням різних сил і тенденцій, що діють на дане тіло або в межах даного явища або всередині даного суспільства; – взаємозалежність і найтісніший, нерозривний зв'язок всіх сторін кожного явища, зв'язок, що дає єдиний, закономірний світовий процес руху, – такі є деякі риси діалектики, як більш змістовного вчення про розвиток.

Ленін В.І.Карл Маркс.

... Діалектика є вчення про те, як можуть бути і як бувають (як стають) тотожними протилежності, - при яких умовах вони бувають тотожні, перетворюючись одна в одну....

… Коротко діалектику можна визначити, як учення про єдність протилежностей. Цим буде схоплене ядро діалектики, але це вимагає пояснень і розвитку

Ленін В.І.Філософські зошити.

Дата добавления: 2014-01-04