Селекція бактерій, грибів

Селекція тварин

Порода тварин — це сукупність особин у межах певного виду тварин, з певними спадковими ознаками (особливостями будови, процесів життєдіяльності, продуктивності тощо), створену людиною внаслідок штучного добору, та є результатом інтелектуальної, творчої діяльності людини (згідно із законом України «Про охорону прав на породи тварин»).

У селекції тварин використовують два методи схрещування:

Ø споріднене (інбридинг)

Ø неспоріднене (аутбридинг).

Найчастіше використовується інбридинг; широко застосовуються сучасні генетичні методи. У свійських тварин, подібно до рослин, часто можна спостерігати явище гетерозису. Він застосовується у тваринництві й птахівництві. У тварин можливе тільки статеве розмноження та відсутня масовість у потомстві від однієї пари. У селекції тварин необхідно враховувати екстер’єр і продуктивність. На продуктивність значно впливають умови утримування, раціон харчування, догляд.

За допомогою селекції стало можливим підвищення білковості молока в молочної худоби, збільшення виходу м’яса і зменшення вмісту жиру в тушах м’ясних порід великої рогатої худоби і свиней, одержання вовни необхідної довжини й тонкості в овець тощо.

Людина приручила й одомашнила майже 10 тис. видів тварин. При доборі пари враховують родовід і характерні ознаки тварин. Споріднене схрещування проводиться між особинами однієї породи і використовується для одержання чистих ліній.

Дикі предки	Породи, отримані в результаті селекції
Архар, муфлон	Свійські вівці (цигайська, каракульська, асканійська, гірськокарпатська тощо)
Безоаровий козел	Свійські кози (молочні, пухові тощо)
Тарпан	Свійські коні
Тур	Велика рогата худоба (герефордська корова, червона степова, симментальська, лебединська тощо)
Кабан	Свійські свині (велика біла, українська степова, біла, миргородська, беркширська тощо)
Банківські та червоні кури	Свійські кури (леггорн, російська біла, корніш, загірська, плімутрок, род-айленд тощо)
Дика індичка	Свійські індички (біла широкогруда)
Крижень	Свійська качка (пекінська, мускусна, угорська тощо)
Сірий гусак	Свійські гуси (велика сіра, велика біла, тулузька, угорська біла й сіра, легат, горківська, ліндовська, кубанська тощо)
Сріблястий карась	Золоті рибки
Сазан	Коропи

Мікроорганізми відіграють важливу роль у житті людини. За їхньою допомогою можна створювати речовини, що використовуються в різних сферах медицини й промисловості (виробництво деяких органічних кислот, спирту, хлібопечення, виноробство ґрунтуються на діяльності мікроорганізмів). Особливе значення для здоров’я людини мають антибіотики, їх відносять до особливих речовин.

Антибіотики (від грец. anti — проти та biotikos — життєвий) — органічні речовини, що синтезуються мікроорганізмами для захисту від інших видів мікроорганізмів (мають здатність пригнічувати розвиток або вбивати цих мікробів).

Завдяки методам добору вчені виділяли найпродуктивніші штами мікроорганізмів, які були активними синтезаторами того чи іншого потрібного продукту (антибіотики, вітаміни тощо). Мікроорганізми можуть мутувати, що закріплено спадково. Вчені широко використовують метод експериментального одержання мутацій під дією рентгенівських, ультрафіолетових променів і деяких хімічних сполук. За допомогою таких методів спадкова мінливість мікроорганізмів підвищується в десятки і навіть сотні разів. Створені штами мікроорганізмів, які в промислових масштабах продукують білки, вітаміни, лікарські препарати, вакцини й інші необхідні людині речовини.

Штам (від нім. stamm — стовбур, основа) — чиста культура певного виду мікроорганізмів, у якої вивчені морфологічні і фізіологічні особливості.

У 1868–1871 роках В. О. Манассеїн спостерігав антимікробні властивості плісені пеніцилу, а О. Г. Полотебнов застосовував її при лікуванні гнійних ран. Наприкінці ХІХ ст. І. І. Мечников установив, що деякі бактерії (молочнокислі) пригнічують розвиток гнильних бактерій. Він уперше запропонував використовувати для боротьби з хвороботворними мікроорганізмами їхніх антагоністів. У 1909 р. П. Лященко виявив антимікробні речовини у тварин, а в 1928 р. Б. П. Токін — у вищих рослин. У 1928 р. англійський учений А. Флемінґ виявив антибактеріальну дію плісені Penicillium notatum, а в 1940 р. Г. Флорі добув стійкий препарат пеніциліну.

Дата добавления: 2014-01-04