Адаптація в трудовій діяльності поділяється на фізіологічну, психічну, соціальну та професійну

Значення адоптації у трудовому процесі.

Адаптація (від лат. айаріо - пристосування) - це динамічний процес пристосування організму та його органів до мінливих умов зовнішнього середовища.

Фізіологічна адаптація - це сукупність фізіологічних реакцій, які є в основі пристосування організму до змін оточуючих умов, і направлені на збереження відносної постійності його внутрішнього середовища - гомеостазу.

Гомеостаз (від грец. котоіоз - подібний, однаковий та грец. зіазіз - стан, непорушність) - це відносна динамічна постійність складу та властивостей внутрішнього середовища і стійкість ос­новних фізіологічних функцій організму людини. Гомеостаз в організмі підтримується на усіх рівнях його організації і забезпе­чує динамічну рівновагу організму і зовнішнього середовища.

Суть механізму адаптації полягає у змінах меж чутливості ана­лізаторів, розширенні діапазону фізіологічних резервів організму та зміні в певних межах параметрів фізіологічних функцій. За­вдяки фізіологічній адаптації фізичні та біохімічні параметри, які визначають життєдіяльність організму, змінюються у вузьких ме­жах порівняно із значними змінами зовнішніх умов: підвищуєть­ся стійкість організму до холоду, тепла, недостачі кисню, змін ба­рометричного тиску та інших факторів. Велике значення у фізіо­логічній адаптації має реактивність організму, його початковий функціональний стан (вік, тренованість тощо), в залежності від якого змінюються і відповідні реакції організму на різні дії. Про­цес фізіологічної адаптації до незвичайних, екстремальних умов проходить декілька стадій або фаз: спочатку переважають явища декомпенсації (порушення функцій), потім неповного пристосу­вання (активний пошук організмом стійких станів, що відповіда­ють новим умовам середовища) і, нарешті, фаза відносного стійкого пристосування.

Психічна адаптація - це процес встановлення оптимальної відповідності особистості до оточуючого середовища в процесі діяльності. Зрозуміло, що такі властивості, як гальмування мис­лення та низька швидкість переробки інформації, обмежений діа­пазон сприйняття, порушення функції пам'яті гальмують адапта­цію; висока рухливість нервових процесів, навпаки, її підвищує. Психічна адаптація в процесі праці залежить від психічних властивостей працівника, його психічного стану, психологічних ре­акцій на стреси, що виникають на роботі, кваліфікації та культури людини, особливостей професійної діяльності, конкретних умов праці тощо.

Соціальна адаптація - це пристосування працюючої людини до системи відносин у робочому колективі з його нормами, правилами, традиціями, ціннісними орієнтаціями. Під час соціальної адаптації працівник поступово отримує різнобічну інформацію про колектив, де він працює, про систему ділових та особистих взаємовідносин. При несприятливому протіканні соціальної адаптації підвищу­ється рівень стресу на роботі, наслідки якого позначаються на по­ведінці працівника та можуть призвести до міжособових конфлік­тів, нещасних випадків.

Професійна адаптація - це адаптація до трудової діяльності з усіма її складовими: адаптація до робочого місця, знарядь та за­собів праці, об'єктів та предметів праці, особливостей технологіч­ного процесу, часових параметрів роботи тощо.

Дата добавления: 2014-01-04