Обмін речовин як єдине ціле

Біохімічні перетворення різних речовин у тваринних організмах взаємозв'язані. Порушення обміну якої-небудь однієї групи речовин, наприклад нуклеїнових кислот, як правило, спричиняє за собою зміну обміну речовин організму в цілому. Відомо, що обмін речовин складається з двох процесів: асиміляції і дисиміляції. У молодого організму, який росте, процеси асиміляції переважають над процесами дисиміляції. У дорослих тварин між процесами асиміляції і дисиміляції встановлюється динамічна рівновага. У старіючих і хворих – розпад речовин переважає над їх синтезом.

Реакції обміну речовин, що протікають в організмі, характеризуються високим ступенем узгодженості. Вони являють собою впорядковану і цілісну систему, яка склалася в результаті тривалої еволюції живого світу, закріпилася генетично і передається від покоління до покоління. Обмін речовин є закономірним порядком перетворень речовин і енергії в організмі.

Взаємозв'язок і взаємообумовленість реакцій обміну речовин координуються центральною нервовою системою і залозами внутрішньої секреції, які утворюють чітку систему нейрогуморальної регуляції асиміляції і дисиміляції. Регуляція здійснюється за допомогою ферментів, гормонів, цАМФ, медіаторів нервового збудження, загальних продуктів біохімічних реакцій. Кожна ферментативна реакція – це ланка відповідного метаболічного циклу, а всі метаболічні шляхи в сукупності складають обмін речовин. Біохімічні реакції також взаємозв'язані і протікають в певному порядку і послідовності. Так, обмін нуклеїнових кислот, білків, ліпідів, вуглеводів на перших етапах відбувається різними шляхами, але у результаті утворюються одні й ті ж кінцеві продукти. При окисленні всіх органічних речовин в організмі утворюються СО₂ і Н₂О, а при окисленні нуклеїнових кислот і білків, крім того, азотовмісні сполуки: сечовина, сечова кислота та ін.

Одним з „вузлових” метаболітів, який як би стоїть на перетині багатьох метаболічних шляхів, є піруват. В одних випадках ним завершується розщеплення складних речовин (наприклад, глікогену), в інших – починається біосинтез. Взаємозв'язок різних видів обміну в основному здійснюється через реакції циклу трикарбонових кислот. З окремих метаболітів, що містяться в клітинах, при необхідності утворюються структурні одиниці нуклеїнових кислот, білків, вуглеводів, ліпідів і т.д.

Взаємозв'язок обміну нуклеїнових кислот із обміном інших речовин. Обмін нуклеїнових кислот пов'язаний з іншими видами обміну речовин. Зокрема, інтенсивність біосинтезу залежить від наявності в клітині відповідної „сировини” і білків-ферментів: ДНК- і РНК-полімераз, полінуклеотидфосфорилази, синтетаз пуринових і піримідинових основ та ін. При розпаді пуринових основ утворюється гліоксилова кислота, з якої утворюється гліцин. При розпаді піримідинових основ утворюється b-аланін – джерело утворення пантотенової кислоти і коензима А. Гліцин і b-аланін можуть служити матеріалом для біосинтезу білків.

Існує зв'язок між обміном нуклеїнових кислот і вуглеводів. Так, D-рибоза і D-дезоксирибоза використовуються для біосинтезу нуклеозидів, нуклеотидів і нуклеїнових кислот. Біосинтез вуглеводів залежить від біосинтезу нуклеїнових кислот. Частина УТФ використовується для утворення уридиндифосфоглюкози – основи для біосинтезу поліглюканів.

b-Окислення вищих жирних кислот дає клітині макроергічні сполуки – нуклеозиди- і нуклеозидтрифосфати, які є джерелами хімічної енергії для утворення багатьох речовин. Біосинтез деяких фосфоліпідів залежить від ЦТФ.

Утворення нейтральних жирів із вуглеводів. Вуглеводи служать джерелом утворення жирів. Зв'язуючими ланками переходу вуглеводів у жири і назад є піруват і ацетил-КоА. З них залежно від потреби організму можуть утворюватися інші ліпіди. Гліцерин може утворюватися шляхом відновлення 3-фосфогліцеринового альдегіду або фосфодіоксіацетона (продуктів глікогеноліза або гліколіза). З піровиноградної кислоти утворюється ацетил-КоА, а з нього – вищі жирні кислоти.

Утворення вуглеводів із жирів. Вуглеводи в організмі можуть синтезуватися з жирів. Цей процес має особливе значення для тварин, які впадають в зимову сплячку. Запаси жиру у цих тварин до моменту сплячки досягають 50% загальної маси, дихальний коефіцієнт взимку низький – 0,4 – 0,6. Під впливом клітинних ліпаз жир гідролізується. Гліцерин окислюється в гліцериновий альдегід, який фосфорилується і може бути джерелом утворення глюкози і глікогену. З вищих жирних кислот при b-окисленні утворюється ацетил-Ко А, з нього – піруват і інші речовини, характерні для анаеробіозу. З глюкози утворюється, глікоген, ацетил-КоА виникає при розпаді інших ліпідів.

Утворення білків із вуглеводів. Між вуглеводним і білковим обміном існує взаємозв'язок через загальні метаболічні шляхи перетворення.

І в даному випадку ключовим продуктом обміну є піруват, з якого можуть утворитися аланін, фенілаланін, тирозин, триптофан, гістидин та ін. Крім того, з пірувата утворюється щавелевооцтова кислота, з якої синтезується аспарагінова. В ході функціонування циклу трикарбонових кислот утворюється a-кетоглутарова кислота, з якої синтезується глутамінова, і т.д. Процеси перетворення вуглеводів у білки і білків у вуглеводи регулюються глюкокортикоїдами.

Єдність обміну речовин в організмі. Обмін різних речовин в організмі є єдиним цілим. Залежно від потреб організму в тканинах і клітинах із загальних продуктів хімічних реакцій можуть синтезуватися необхідні для життєдіяльності речовини. Ведуча роль в цих процесах належить ферментам. Наявність у клітині ДНК забезпечує передачу генетичної інформації і сувору специфічність у структурі найважливіших біополімерів. При розщепленні вуглеводів і ліпідів, а іноді і білків, поновлюються запаси АТФ та інших макроергічних сполук.

Таким чином, живий організм є саморегульованою системою, яка за рахунок безперервного обміну речовин забезпечує своє існування. Порушення реакцій обміну і діяльності цієї системи призводить до патології.

Дата добавления: 2014-01-04