Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння

Теоретичний матеріал

Заняття № 20

Тема 1.14. Обставини, що виключають злочинність діяння

1. Поняття та види обставин, що виключають злочин-

ність діяння.

2.Необхідна оборона. Умови правомірності необхідної

оборони. Перевищення межі необхідної оборони.

Провокація оборони.

3.Крайня необхідність. Підстави та умови правомірності

крайньої необхідності.

4.Відмінність крайньої необхідності від необхідної

оборони.

5.Поняття уявної оборони.

6. Затримання особи, що вчинила злочин. Умови право-

мірності затримання особи, що вчинила злочин.

7.Поняття фізичного та психічного примусу. Умови пра-

вомірності вчинення діяння під фізичним або психічним

примусом.

8.Виконання наказу або розпорядження. Умови право-

мірності спричинення шкоди правоохоронним інтересам

при виконанні наказу або розпорядження.

Забезпечення заняття

Наочні посібники Конституція України, КК України, КПК України, ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах

Роздатковий матеріал архівні кримінальні справи (к.с.), таблиці, схеми, тести

Технічні засоби навчання на даному занятті відсутні

Література

1. Кримінальне право України: Загальна частина:Підручник/М.І.Бажанов.-2-е вид., перероб. і

допов.-К.:Юрінком Інтер,2005.-480 с.; с.247-282

2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною

редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г.- К.,-“Форум”,2001., у 2-х ч.; ст.ст.36-43

Нормативно-правові акти

Конституція України, 28.06.1996р.; Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1996р.; Кримінальний кодекс Україниїни. – К., 2006р.; Закон України “Про громадянство України” від 18.01.2001р. № 2235-III; Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. № 2135-XII

Акти судової практики

Постанова Пленуму ВС України від 01.11.1996р. № 9 “Про застосування Конституції України

при здійсненні правосуддя” Постанови Пленуму ВС України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах (Маляренко В.Т.) – с.331-700

Об’єктивно однакові дії особи залежно від місця, часу, обстановки, мотивів і мети їх вчинення, причин, що їх зумовили, інших конкретних обставин, а також законодавчого їх врегулювання можуть оцінюватися трояко: як суспільно корисні і правомірні; як суспільно небезпечні та протиправні; як такі, що ставлення до них як законодавства, так і суспільства, є нейтральним.

У КК передбачені як самостійні обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння: необхідна оборона (ст.36) та крайня необхідність (ст.39). Крім того, в ч.5 ст.36 передбачено, що дії по затриманню особи, яка вчинила напад, як правомірні прирівнюються до необхідної оборони.

Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння, - це умови, за наявності яких діяння, котрі своїми зовнішніми ознаками збігаються формально з ознаками діянь, передбачених кримінальним законом як злочини, є правомірними через припис закону про можливість, необхідність чи обов‘язковість їх вчинення.

Умовно такі обставини можна об‘єднати в три групи:

· обставини, що є здійсненням особою свого суб‘єктивного права (необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця, професійний ризик, заняття спортом, застосування батьками заходів домашнього нагляду щодо дітей тощо);

· обставини, що є виконанням правового обов‘язку (виконання наказу чи розпорядження, виконання професійних, службових, військових обов‘язків, колізія юридичних обов‘язків);

· обставини, пов‘язані з виконанням службового обов‘язку (юридичних державновладних повноважень: правомірне застосування спеціальних засобів, сили і зброї, виконання слідчим службового обов‘язку при здійсненні правомірного впливу на свідка чи обвинуваченого з метою одержання необхідних відомостей, проникнення державного податкового інспектора в приміщення чи житло з метою здійснення необхідного контролю за доходами тощо).

Критерії класифікації обставин, що виключають небезпечність чи протиправність діяння, якими необхідно керуватися при розмежуванні таких обставин:

1) соціальна сутність дій (суспільна користь і правомірність чи лише правомірність);

2) правові підстави для вчинення дій (дозволяння законом чи обов‘язковість виконання);

3) характер дій, що вчиняються;

4) спрямованість дій (об‘єкт, на який вони націлені);

5) врегульованість дій в законі;

6) правовий статус особи, зокрема її професійний чи службовий стан;

7) мета вчинення дій (відвернення заподіяння шкоди, досягнення суспільно корисного результату, задоволення власних потреб у межах, дозволених законом тощо).

Дата добавления: 2014-01-04