Організація творчої роботи на уроках образотворчого мистецтва

У шкільній практиці за останнє десятиліття застосовуються різні програми, що передбачають і різні підходи до художнього навчання образотворчому мистецтву, серед них: комплексне навчання малювання, програмний зміст якого структурується і наповнюється відповідно до комплексних тем; розвиток вільної творчості дитини, програмні завдання та методика спрямовані на актуалізацію і стимулювання творчих можливостей особистості; поліхудожній розвиток особистості учня, коли програмні завдання з інтегративним підходом спрямовані на використання методики «полікультурної освіти».

Такі концептуальні підходи потребують включення у процес навчання нових форм і методів навчання, а саме: особистісно-орієнтовані, творчо-стимулюючі, колективно-ігрові, проблемно-моделюючі, практично-тренінгові тощо, що допоможе вчителю сформувати професійну здатність до художнього навчання.

У сучасній педагогічній практиці питання організації творчої роботи на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі розуміється досить широко. Окремі творчі знахідки викладачів лягають в основу різних методик. Так, Є.Каротеєва відзначає тісну взаємодію музики та живопису на уроках образотворчості, М.Чернявська активно впроваджує елементи гри у навчальний процес, В.Тименко, створюючи пробні підручники, намагається поєднати образотворче мистецтво і художню працю, вирішує проблему комплексним вивченням дисциплін у початковій школі.

Організація творчої роботи на уроках образотворчого мистецтва така:

– незважаючи на різну підготов­ку молодших школярів з образот­ворчого мистецтва до приходу в за­гальноосвітню школу, спільною ри­сою є те, що зображувальна діяльність дитини в цих умовах перестає бути ігровою і стає навчальною дисципліною. Якщо говорити про організацію творчої роботи, то від гри як елемента цієї системи відмовлятися зовсім не варто: важливо не загра­вати з учнем, а за допомогою гри знайти шляхи для важливої розповіді про серйозні речі в образотвор­чому мистецтві, від чого буде залежати подальше успішне оволодіння образотворчою грамотою;

– розвиваючи творчі здібності учнів, слід пам'ятати, що у молод­шому шкільному віці вони ще не можуть самостійно вирішити компози­ційні, просторові проблеми, тому з самого початку навчання головну увагу слід приділити декоративній композиції, як подальшій запоруці свідомого малювання;

– у навчанні дітей молодшого шкільного віку образотворчій грамоті необхідно відмовитися від натурного малювання, натомість більше уваги приділяти вивченню основ образотворчого мистецтва на базі образного, чуттєво-емоційного вирі­шення завдання. Важливу роль у цій роботі буде відігравати навчання навичкам уважного спостереження реальних форм, настроїв, станів природи, конкретних образів та власних почуттів;

– завдання, що пропонуються учням для виконання, не повинні суперечити віковим особливостям молодших школярів. Ігнорування цих особливостей сприйняття і репродукції ознак кольору і форми об'єктів і явищ фізіологічного впливу ма­люнка призводить до зриву нервових процесів і згасання інтересу до зображувальної діяльності взагалі;

– оскільки ознаки кольору та форми у дитячих малюнках підда­ються найбільшому ступеню інтерпретації, то, організуючу творчу роботу, необхідно сприяти самостійному пошуку їх з численними варіантами, надаючи учневі повну свободу, стимулюючи його зображувальну діяльність, розвиток творчості активності, уяви;

– у процесі навчання образотворчому мистецтву не останню роль відіграє знання художнього матеріалу. Правильне пояснення властивостей та своєчасне його застосування-запорука підтримки інтересу до малювання і віри у свої можливості учнів;

– завдання, що пропонуються, повинні бути емоційно значущими, викликати активне ставлення, щире переживання;

– методи навчання повинні відповідати меті розвитку дитини.

Для ефективної організації творчої роботи учнів молодшого шкільного віку на уроках образотворчого мистецтва доцільно:

– у початкових класах активізувати роботу з розвитку емоційності і художнього розвитку з питань організації творчої роботи, яка повинна починатися з дитсадка;

– внаслідок використання різних видів мистецтва посилити засвоєння учнями кольорової характеристики образів, якнайширше використовувати техніку змішування кольорів, різних матеріалів, що активізує творчу діяльність і надає їй нового «звучання»;

– при вивченні на уроках основних понять образотворчого мистецтва раціонально використовувати музичні твори;

– на заняттях з образотворчого мистецтва в ході сприйняття образів, об'єктів чи явищ підтримувати і розвивати емоційну захопленість учнів, вводити елемент гри, комплексно використовувати літератур­ні та музичні твори;

– правильно добирати художній матеріал для завдань, враховуючи вікові особливості учнів;

– у методиці викладання образотворчого мистецтва необхідно обмежити демонстрацію педагогом готового малюнка тому, що, через вікові особливості, діти копіюють його, не використовуючи власну уяву.

Комплексне вирішення означених завдань містить величезні можливості для творчого й естетичного розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва, що дасть змогу студентам під час проходження практики в школі найбільш ефективно організувати і спрямувати художнє навчання, розвивати абстрактне мислення дитини і її емоційне ставлення, почуття і світосприймання.

Дата добавления: 2014-01-04