Повнокольорове зображення

Позитивний режим (чорні букви на білому фоні).

Негативний режим роботи (білі букви на чорному фоні).

Одним з таких апаратів є телевізійний збільшувач для слабозорих Prisma.

Використання сучасних інформаційних технологій дає можливість суттєво покращити якість навчально-виховного процесу слабозорих учнів. Для дітей з порушенням зору доступними стали різноманітні оптичні та електронні навчально-реабілітаційні технічні засоби індивідуального та колективного використання з високими реабілітаційними характеристиками.

Комп’ютерні технології можуть бути використані для надання освітніх послуг особам з порушеннями зору. Слід зазначити, що комп'ютерні технології в даному випадку розглядаються не тільки і не стільки як предмет вивчення, але як засіб розширення можливостей осіб з обмеженими можливостями та їх успішної реабілітації в сучасному суспільстві.

До програмних засобів і пристроїв, які дозволяють реалізувати процес навчання, відносять: принтер друку брайлівським шрифтом, брайлівський рядок, програмні і апаратні синтезатори мови.

Для незрячого програміста було дуже зручно, щоб в процесі коректування програми та її подальшого використання в потрібні моменти подавалися необхідні мовні повідомлення. Важливо також, щоб засоби, які допомагають незрячому програмісту, були зручними і простими в освоєнні. Цими якостями володіє створена спеціальна утиліта, яка була успішно застосована незрячим програмістом в процесі розробки комп'ютерного підручника з інформатики, заснованого на навчальному посібнику. Використання цього підручника не вимагає від незрячого спеціальних знань в роботі з комп’ютером.

Достатньо знати призначення деяких клавіш на клавіатурі. Ще однією перевагою є невимогливість програми до машинних ресурсів.

Prisma працює в трьох режимах:

Це дає можливість вчителю диференційовано підбирати індивідуальні оптимальні умови зорового сприймання об’єкта. Ефект підсилюється вмонтованою підсвіткою.

Ефективність використання апарату Prisma виявляється в наступному:

1. Учні із залишковим зором включаються у фронтальну роботу класу, стають більш самостійними і незалежними у навчанні, а вчитель має більше часу для педагогічного керівництва класом.

2. Збільшувач допомагає раціонально використовувати час на уроці.

3. Слабозорі учні краще засвоюють способи побудови геометричних фігур, користування транспортиром, лінійкою, циркулем тощо.

За допомогою апарату Prisma можна виконувати різноманітні види робіт на різних етапах уроку, читати, писати.

Інтерактивна дошка являє собою периферійний пристрій комп’ютера і виконує роль додаткового комп’ютерного монітора. Інтерактивна дошка створена для використання у комплекті з комп’ютером і мультимедійним проектором і складає програмно-технічний або програмно-технологічний навчальний комплекс.

Програмне забезпечення комплексу дозволяє одночасно працювати з текстом, графічними зображеннями, відео та аудіоматеріалами, керуючи процесом роботи за допомогою руху руки по сенсорній поверхні дошки. Слабозорі учні можуть керувати об’єктами й читати текст, представлений на великому екрані, у той час, як комп’ютерні монітори здебільшого занадто малі для цього.

За рахунок використання інтерактивної дошки покращується мотивація та залучення слабозорих учнів на уроці, покращується планування, темп уроку. Вона допомагає слабозорим учням розібратися в складній проблемі, поясненні схем. Правильна робота з інтерактивною дошкою допоможе педагогу перевірити знання учнів, створити дискусійну ситуацію, дозволить краще зрозуміти новий матеріал.

Інтерактивна дошка – інтерактивний метод навчання (доторкання до об’єктів поглиблює в слабозорих учнів розуміння багатьох понять).

Інтерактивна дошка дозволяє зберегти зір, зменшити навантаження, задіяти інші аналізатори та покращити засвоєння навчального матеріалу. Саме завдяки цьому інтерактивні дошки заслуговують високої оцінки тифлопедагогів, слабозорих учнів та учнів в усьому світі.

3. Завдяки спеціальним комп’ютерним програмам, які перетворюють текст у голос (при чому різними мовами), учень з низьким зором має можливість «бачити», а точніше чути все те, що діється на екрані (дисплеї), відшукати у комп’ютері потрібну інформацію та прослухати її, вільно читати та писати, прослуховувати художні твори. Таким чином, підключившись до Інтернету та інших інформаційних джерел слабозорі можуть оперативно без сторонньої допомоги спілкуватись зі світом.

Комп’ютерні технології – це насамперед система цілісних взаємодоповнюючих технологій.

Для того, щоб учень з низьким зором працював з комп’ютером, потрібно спочатку освоїти клавіатуру. Щоб прочитати набраний текст, внести корективи, переставити слова і фрази місцями тощо, зовсім не обов’язково дивитися на екран – усе це можна робити наосліп, освоївши десятипальцевий метод набору. Десятипальцевий чи сліпий метод набору краще вивчати за допомогою спеціальних програм, що називаються тренажерами клавіатури.

Ще 10 років тому здавалося, що графічний інтерфейс користувача Windows не потрібний людям з низьким зором. Тому багато професій для слабозорих зараз не доступні. Але є засоби, щоб допомогти в цій ситуації, – це програми Jaws і Virgo. Ці програми допомагають правильно озвучити слабозорому учневі все, що відбувається на екрані комп’ютера.

Комплексний підхід Virgo, який використовує брайль і мовлення, гнучко поєднує силу обох методів виводу інформації для зручності користувача. Можливості Virgo: різні zoom-вікна, коефіцієнт збільшення від 1 до 48, чудова передача кольорів, ідеальне збереження зображення при збільшенні.

Для роботи в Інтернет у склад Virgo входить додаткова програма WebFormator, яка працює разом з Internet Explorer. За допомогою WebFormator сторінка Інтернет читається в «звичайному» текстовому вікні і супроводжується назвами елементів.

Також потрібні програми-читці текстів. Max Reader – це не просто читець текстів. Це – цілий комп’ютерний світ для людини з проблемами зору. Програма вміє також запускати на виконання інші програми, копіювати файли і папки, редагувати текст, перекладати слова, речення і весь текст за допомогою перекладача “Promt”, прискорено переводити текстові файли в звукові для подальшого прослуховування їх на mp3-плеєрі, а також має елементи озвучування роботи Windows.

Зручним для дітей із низьким зором є використання пристрою Книголюб. Книголюб простий у керуванні: за допомогою шести кнопок і двох регуляторів можна управляти всіма функціями. Приємні голоси читають навіть важкі тексти різними мовами.

Успіх роботи із слабозорими дітьми досягається за наступних умов:

1. Зміст зібраного матеріалу має відповідати вимогам навчальної програми для певного класу та рівню психічного розвитку кожного учня.

2. Індивідуалізація педагогічних засобів впливу на слабозорого учня.

3. Пробудження в учнів інтересу до нових знань, до виконання навчально-пізнавальних завдань.

Використання інформаційних технологій сприяє розвитку в слабозорих учнів інтелектуальних та творчих здібностей, розкриттю природних талантів, розвитку мислення, почуття власної гідності та впевненості в своїх можливостях. Виробляються компенсаторні пристосування, вміння застосовувати окремі знання в різних навчальних і життєвих ситуаціях.

4. Шрифт Брайля має переваги перед усіма іншими шрифтами.

Невеликі розміри знаків та вдале співвідношення ширини та висоти, дають можливість повністю вміщувати знак під пальцем. Мала кількість крапок у знаку, достатні розміри для їх дотикового сприймання створюють сприятливі умови для розрізнення букв.

Сприймання крапкового складу кожного знаку сприяє виникненню в шкіряних рецепторах досить сильних подразнень і в кінцевому результаті – формуванню дотикового сприймання букви в цілому.

В основу своєї системи Луї Брайль поклав шестикрапку. Усі крапки розташовані в два стовпчики по три крапки в кожному і пронумеровані в кожному стовпчику зверху униз, починаючи з верхньої крапки лівого стовпчика при читанні і з першої верхньої крапки правого стовпчика при письмі. Техніка письма по Брайлю передбачає наколювання крапок справа наліво, а для читання лист паперу перегортається таким чином, щоб можна було навпомацки знайти випуклі букви, які вже сприймаються дзеркально.

При створенні своєї системи Л. Брайль використовував звичайний порядок букв у латинському алфавіті.

Спочатку був створений перший рядок, в якому було розташовано десять букв латинського алфавіту (ми їх можемо позначити українськими знаками: а, б, ц, д, е, ф, г, х, и, ж:

А – перша крапка

Б – перша і друга крапки

Ц – перша і четверта

Д – перша, четверта і п'ята.

У другому рядку алфавіту теж десять букв. Букви цього рядка утворюються з букв першого із додаванням до кожної з них крапки на третьому місці. Так. додавши до букви А третю крапку, одержують букву К, а додавши третю крапку до букви Б, одержують букву Л.

Отже, другий рядок алфавіту складається з таких букв: к, л, м, н, о, п,

Третій рядок системи складається із знаків першого ряду з додачею до них третьої і шостої крапок (двох нижніх). Наприклад, якщо до букви А (перша крапка), додати третю й шосту крапки, то одержимо букву У.

Лише шість букв українського алфавіту розміщені у третьому рядку: у, ш, і, з, й та ь).

Четвертий рядок українського алфавіту утворюється з букв першого рядка – д, е, ф, х, ж, з додаванням тільки шостої крапки, і включає такі букви:

І (із букви Д) – перша, четверта, п'ята, шоста; М (із Е) – перша, п'ята, шоста.

Порядок утворення букв використовується і для позначення цифр (в першому рядку 10 букв, які відповідають 10 цифрам), але для того, щоб відрізнити букву від цифри, перед цифрою ставлять „цифровий знак”, який позначається 3, 4, 5,і 6 крапками.

Розділові та інші знаки утворюються з крапок на 2, 3, 4, 5 і 6 місцях: крапка – крапки на 2, 5, 6 місцях, кома – 2 крапка, апостроф – 3 крапка, знак скорочення слова – 6 крапка.

Процес дотикового читання здійснюється за допомогою співдружніх рухів вказівних пальців лівої і правої руки. Ці пальці руки є дуже найбільш зручними органами для дотикового читання.

Існує багато різних способів дотикового читання. У звичайних умовах більшістю сліпих читання здійснюється двома руками. Права рука при читанні йде уперед, уздовж рядка. За напрямом рухів правої руки слідує ліва рука. Виконуючи вказівним пальцем прямолінійні дрібні рухи в перпендикулярному до рядка напрямку і злегка натискуючи на рельєф, сліпа людина розпізнає окремі крапкові сполучення в межах букви вздовж горизонтального рядка і об'єднує їх у цілісний образ букви.

Отже, дотикове читання являє собою складний процес. Воно не може здійснюватися тільки в результаті діяльності периферичних кінців аналізаторів, а, звичайно, передбачає участь центральних кінців різноманітних аналізаторів: шкіряною, рухового і слухового.

Письмо за системою Брайля здійснюється на спеціальному цупкому папері з метою збереження крапок при багаторазовому прочитуванні їх руками. Тому на наколювання рельєфних букв витрачається багато зусиль.

5. Розвиток мовленнєвої діяльності дітей з вадами слуху включає:

Продуктивні види мовлення – усне, письмове, дактильне, жестове.

Рецептивні види мовлення – зорове сприйняття, глобальне читання, сприйняття дактильної та жестової мови, читання з губ, слухо-зорове сприйняття, слухове сприйняття (з апаратурою).

Глобальне читання – зорове сприйняття слів глухими.

Дактильна мова – це своєрідна кінетична форма словесного мовлення, в якій букви позначаються дактилемами.

Жестова мова – компенсаторний засіб, який дозволяє глухому спілкуватися з оточуючими. Виникає на основі експресивно-мімічних і предметно-дійових засобів спілкування.

Жестова мова многослівна (стирать тряпкой, стирать резинкой – різні слова), многозначна (одним жестом позначається предмет і відповідна дія).

Існують два різновиди жестової мови: національна (розмовна) – має специфічний порядок слів, прийменники та сполучники відсутні; калькуюча – жести є еквівалентами слів, їх порядок – як у звичайному реченні.

Жестове мовлення може супроводжуватись дактилюванням (наприклад, префікси та закінчення слів, власні назви, слова, для яких немає жестів).

Ще один засіб, що спрощує процес сприйняття нечуючими інформації – зорове сприйняття усного мовлення – „читання з обличчя”. Зорове сприйняття усного мовлення в більшості літературних джерел прийнято називати читанням з губ.

До сурдотехнічні засобів належать декілька груп приладів та апаратів:

а) звукопідсилююча апаратура (індивідуальні слухові апарати і звукопідсилююча апаратура індивідуального та колективного призначення);

б) прилади та пристрої, які передають інформацію про явища, які сприймаються звичайно за допомогою слуху, за допомогою умовних сигналів іншого виду. У цю групу входять різні системи „Видимої мови”, які здійснюють перетворення звукової мови в світлові сигнали; прилади, які перетворюють звукову інформацію в механічні сигнали.

Декілька оригінальних приладів „Видимої мови” розроблені останнім часом в нашій країні. Відрізняючись простотою конструкції, вони дозволяють успішно працювати над виправленням дефектів мовлення у глухих і слабочуючих.

Дата добавления: 2014-01-04