Загальна методика використання технічних засобів навчання

План.

НЕ 2.1. Методика використання технічних засобів навчання в загальноосвітній школі.

Лекційне заняття № 6.

Змістовий модуль 2. Методика використання технічних засобів навчання в загальноосвітній школі. Обчислювальна техніка.

1. Загальна методика використання технічних засобів навчання.

2. Технічна та організаційна підготовка.

3. Методична підготовка.

4. Використання технічних засобів навчання в залежності від типу і структури уроку.

Основна література до теми:

1. Верлань А.Ф., Апатова Н.В. Інформатика: Підруч. для учнів 10-11 кл. серд. загальноосв. шк. – К.: Форум, 2000. - 223 с.

2. Гаевский А.Ю. Самоучитель работы в МICROSOFT OFICCE. WORD 97/2000, ЕХСЕL 97/2000. Электронная почта. – К.: АСК, 2002. – 480 с.

3. Глушаков С.В., Сурядный А.С. Самоучитель для работы на персональном компьютере: учебный курс. – Харьков: Фолио, 2001. – 275 с.

4. Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Шестопалюк О.В. Сучасні інформаційні засоби навчання: Навчальний посібник. – К.: «Освіта України», 2007. – 536 с.

5. Дибкова Л.М. Інформатика та комп'ютерна техніка: Посібник для студ. вищих навч. закладів. – К.: ВЦ "Академія", 2002. – 320 с.

6. Интернет в гуманитарном образовании: Учебное пособие / Под ред. Е. С. Полат. – М.: Владос, 2001. - 272с.

7. Информатика. Базовый курс / Симонович С.В., Евсеев Г.А., Мураховский В.И., Бобровский С.И. – СПб: Питер, 2000. – 640 с.

8. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Підручник для студ. вищих навч. закладів / Авт. кол.: В.В. Браткевич, М.В. Бутов, І.О. Золотарьова та ін.; За ред. О.І. Пушкаря. – К.: ВЦ "Академія", 2002. – 704 с.

9. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2003. – М.: ОЛМАПРЕСС, 2003. – 920 с.

Додаткова література до теми:

1. Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Вороліс М.Г. Методика використання технічних засобів навчання в загальноосвітній школі: Навчально-методичний посібник. – Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2000. – 243 с.

2. Мельникова С.И., Чигринов В.И. Психологические аспекты применения технических средств обучения (методические рекомендации). Киев: УМК ВО Минвуза УССР, 1989. – 68с.

3. Прессман Л.М. Методика применения технических средств обучения. – М: Просвещение, 1988. – 191 с.

4. Чашко Л.В., Кулінська Л.П., Волинський В.П. Застосування технічних засобів навчання в умовах кабінетної системи. – К.: Рад. школа, 1985. – 96 с.

Зміст лекції:

Вчитель сучасної загальноосвітньої школи на уроках і у позакласній роботі широко використовує технічні засоби навчання. Саме на цьому ґрунтується удосконалення навчально-виховного процесу. Ефективність такого використання в значній мірі буде залежати від того, наскільки вчитель володіє відповідною методикою. В своїй роботі вчитель найчастіше використовує такі види технічних засобів навчання, як діафільми, діапозитиви, слайди, транспаранти, епіпосібники, грамплатівки, магнітні звукові записи, кінофільми і кінофрагменти, навчальні телепередачі і відеофільми, записи на компакт-дисках.

У зв'язку з цим вчитель повинен вміти використовувати різноманітні апарати, зокрема, діапроектори, епіпроектори, графопроектори, магнітофони, радіоприймачі, телевізори, відеомагнітофони, відеокамери, копіювальні апарати, кіноустановки, електрофони і лазерні програвачі. Педагогічними дослідженнями і педагогічною практикою встановлено, що найдоцільніше використовувати технічні засоби навчання при виконанні таких педагогічних завдань:

1. Формування світогляду учнів, їх ідейних і моральних переконань.

2. Формування загальнонавчальних вмінь і навичок учнів, які допомагають їм учитися, зокрема: виділяти головне, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, класифікувати, конкретизувати, абстрагувати, систематизувати.

3. Формування спеціальних вмінь і навичок учнів в залежності від навчальних дисциплін, які вони вивчають в школі саме: писати, читати, розмовляти, рахувати, обчислювати, вимірювати, співати, грати на музичних інструментах, працювати з історичними картами, нотами.

4. Ознайомлення учнів з історією суспільства, науки, техніки, культури, мистецтва, літератури, мови та сучасними їхніми досягненнями.

5. Взаємозв'язок теорії і практики. Застосування теоретичних знань для вирішення практичних завдань учнями при вивченні різних навчальних дисциплін.

6. Проведення профорієнтаційної роботи з учнями в навчальний та позанавчальний час.

7. Засвоєння учнями складних тем при вивченні шкільних навчальних дисциплін.

Технічні засоби навчання можуть використовуватись у двох аспектах, а саме: як наочна ілюстрація до розповіді вчителя; як основне джерело нової інформації. У першому випадку такий метод використання називається наочно-ілюстративним, у другому - активно-евристичним. В залежності від необхідності технічні засоби навчання можна використовувати повністю, частинами, фрагментами, кадрами. Доцільно поєднувати їх в контексті з іншими видами унаочнення та засобами навчання. Використовуючи технічні засоби навчання, слід враховувати специфічні особливості. До них можна віднести такі:

1. ТЗН виступають в комплексі з підручником, словом вчителя, класною дошкою, таблицями, схемами, діаграмами, картами, нотами, макетами, моделями, іншими засобами навчання. 2. Змінюються у порівнянні з традиційними форми роботи вчителя і учнів на всіх етапах уроку. 3. Урок проводять дві особи: вчитель і диктор, функції яких дещо різні. Проте, у всіх випадках інформація, яку подає вчитель, повинна узгоджуватись з інформацією, яку містять технічні засоби навчання.

Врахування цих особливостей учителем значно поліпшить ефективність уроку з використанням технічних засобів навчання. Використання технічних засобів навчання передбачає ретельну попередню технічну, організаційну і методичну підготовку. Оптимальним варіантом єпроведення такої підготовки перед початком навчального року, півріччя і безпосередньо перед уроком.

2. Технічна та організаційна підготовка.

Технічна підготовка до використання технічних засобів навчання проводиться до початку навчального року. Відбувається вона в такій послідовності:

1. Підбір необхідної апаратури, а саме: кіноустановок, телевізорів, відеомагнітофонів, відеокамер, відеопрогравачів, магнію фонів, лазерних програвачів, електрофонів, графопроекторів.

2. Перевірка справності апаратури. Для цього необхідно виконати технічний огляд апаратів без носіїв інформації.

3. Проведення ремонту апаратів в разі виявлення несправностей. Прості з них усуває вчитель, а складніші н спеціалізованих майстернях.

4. Зарядка і демонстрування відповідних носіїв інформації. Це дасть змогу переконатись в нормальній роботі апаратів технічних засобів навчання.

Організаційна підготовка до використання технічних засобів навчання відбувається в два етапи: до початку навчального року, безпосередньо перед використанням. До початку навчального року вчитель виконує такі дії:

Аналізує наявні в школі носії інформації, а також ті, які можна отримати в районній фільмо-, фоно-, відеотеці, придбати в торгівельній мережі, або виготовити власними силами. Підбирає необхідні носії інформації: кінофільми, кінофрагменти, відеофільми, навчальні телевізійні передачі, грамплатівки, магнітні записи, записи на компакт-дисках, діафільми, слайди, транспаранти, які будуть використовуватись в навчально-виховній роботі з учнями. Виготовляє носії інформації: діафільми, слайди, транспаранти, відеофільми, магнітні записи.

Безпосередньо перед використанням технічних засобів навчання вчитель виконує таку роботу:

1. Вибирає відповідну тему уроку і технічні засоби до нього.

2. Заздалегідь повідомляє учнів про урок, на якому будуть використовуватись технічні засоби навчання.

3. Розробляє і дає учням відповідні завдання, які пов'язані із змістом технічних засобів навчання.

4. Підбирає і рекомендує учням літературу з теми уроку і засобів навчання.

3. Методична підготовка.

Методична підготовка вчителя до уроку, на якому будуть використовуватись технічні засоби навчання, включає вісім послідовно розташованих етапів. Необхідно пам'ятати, що лише реалізація попереднього етапу дає можливість приступити і реалізувати наступний етап.

Дата добавления: 2014-01-04