Протикашльові засоби

Застосування

Фарм ефекти

Класифікація

Стимулятори дихання.

На функцію органів дихання

Лікарські засоби, що впливають

Лікарські засоби, що впливають на функцію органів дихання, поділяються на такі групи:

1. Стимулятори дихання (аналептики).

2. Протикашльові засоби.

3. Відхаркувальні засоби.

4. Засоби, що застосовують у випадку бронхіальної обструкції.

5. Засоби, що застосовують при набряку легенів.

6. Засоби, що призначають при захворюваннях органів дихання інфекційної
природи (бронхіт, пневмонія, туберкульоз легенів) - див. „Протимікробні
засоби".

Стимулятори дихання (аналептики) - це речовини, які здатні стимулювати дихальний центр та збільшувати частоту і глибину дихання.

Призначають їх у випадку пригнічення дихання легкої і середньої тяжкості.

За дією на певний відділ нервової системи
На кору головного мозку	На довгастий мозок	На спинний мозок
кофеїн	етимізол, кордіамін, камфора, сульфокамфокаїн, бемегрид, карбоген	стрихніну нітрат
За типом дії
Аналептики прямої дії	Аналептики рефлекторної дії	Аналептики змішаного типу дії
бемегрид, кофеїн, етимізол	лобеліну г/х, цититон, розчин аміаку	кордіамін, карбоген, камфора, сульфакамфокаїн

Збудження дихального центру зумовлює збільшення легеневої вентиляції та газообміну, підвищення вмісту кисню і зменшення вуглекислоти в крові, збільшує надходження кисню до тканини і виведення продуктів метаболізму, стимулює окисні процеси і відновлення кислотно-основної рівноваги організму.

Одночасно збуджується судинно-руховий центр, що підвищує артеріальний тиск і поліпшує гемодинаміку. Деякі аналептики (кофеїн, камфора) мають пряму стимулюючу дію на серце.

Вищеназвані ефекти виявляються в умовах пригнічення дихання та функції серця.

NВ! При призначенні слід пам'ятати, що різниця між дозами, що стимулюють дихання та дозами, що викликають судоми, відносно невелика.

Аналептики є антагоністами засобів для наркозу, снодійних, алкоголю, наркотичних анальгетиків і мають виразні „пробуджувальні" властивості. Але вони викликають виразний ефект лише в дозах, які перевищують вищі терапевтичні і навіть мінімальні судомні.

Отруєння наркотичними анальгетиками.

Пригнічення дихання під час наркозу (етимізол).

Асфіксія у новонароджених.

Астенічні стани.

Профілактика ателектазу легенів.

Отруєння окисом вуглецю, сірководнем, засобами для наркозу (карбоген).

Протикашльові засоби - засоби, що знижують збуливість кашльового центру і(або) пригнічують кашель.

Кашель – частий симптом у клінічній практиці, він турбує пацієнтів не тільки з пульмонологічною патологією, але і при гастроезофагеальних розладах, синдромі постназального стікання тощо. В зв’язку з тим, що кашель є важливим захисним актом, який необхідний для евакуації мокротиння з трахеобронхіального дерева, застосування протикашльових засобів повинно бути виваженим. Не слід пригнічувати кашель у пацієнтів з бронхіальною гіперсекрецією, ретенція слизу може бути загрозливою у пацієнтів з хронічним бронхітом та бронхоектазами. Як правило, протикашльові засоби показані у випадках, коли нічний кашель порушує сон та відпочинок хворого, або якщо денні напади сухого кашлю виснажують пацієнта, а також як симптоматична терапія у пацієнтів з онкопатологією.

Дата добавления: 2014-01-04