КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема: Ферум. Металічні елементи в природі. Корозія металів, захист від неї
Лекція № 12 Земельне право України - М.В. Шульга
(2 год.) Мета: 1) на основі знань студентів про особливості будови атомів металічних хімічних елементів, ознайомити їх із певними особливостями будови атома феруму. Охарактеризувати його за місцем у ПСХЕ, встановлюючи зв'язок між будовою атома і фізико-хімічними властивостями. На прикладі хімічних властивостей феруму та його сполук, довести амфотерність даного елементу, вказуючи обов'язково рівняння хімічних реакцій, як підтвердження такої взаємодії. Обґрунтувати застосування феруму та його сполук у виробництві та побуті, поширення в природі. Сформулювати поняття «корозії металів», встановлюючи причини та способи захисту від неї. Здійснити короткий екскурс в історію розвитку чорної металургії в Україні. 2) продовжувати формувати науковий світогляд про різноманітність об'єктивно існуючого оточуючого світу та причинно-наслідкові зв'язки між явищами і процесами в ньому. 3) продовжувати формування у студентів вміння порівнювати, зіставляти подібні хімічні явища і процеси; аналізувати їх, спираючись на самостійне опрацювання інформації за ПСХЕ про ХЕ; абстрагуватися; самостійно робити висновки про домінуючі властивості металу та його амфотерність. Вид заняття: лекція. Методи і прийоми: розповідь з елементами бесіди; «мозковий штурм»; постановка проблемного запитання; пояснення; метод зіставлення; фронтальна бесіда; самостійна робота (з ПСХЕ) Література: 1) Н.М.Буринська, Л.П.Величко. Хімія, Юкл. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. - Київ: Ірпінь, 2002. 2) О.В.Гордієнко, М.Ю. Корнілов, М.С. Слободяник. Хімія. Посібник для старшокласників, вчителів, абітурієнтів. - Київ: Либідь, 2003. 3) В.Є.Данильченко, Н.В.Фрадіна. Хімія. 8-11 класи/ Під ред. О.Б.Мехед. - X.: Країна мрій, 2006. 4) В. Кравчук. Я готуюсь до уроків хімії. - Київ, 2003. 5) Неорганическая химия. Знциклопедия школьника. Гл. ред. И.П. Алимарин. - М., «Советская Знциклопедия», 1975. - 384 с. с ил. 6) П.П.Попель. Складання рівнянь хімічних реакцій. - Київ: Рута, 2004. 7) Химия: Большой справочник для школьников и поступающих в вузьі/ Е.А. Алферова, Н.С. Ахметов. - 3 изд., испр. - М.: Дрофа, 2000. - 784 с. Матеріально-технічне забезпечення: ПСХЕ Д.І. Менделєєва; таблиця розчинності кислот, основ та солей у воді; електрохімічний ряд напруги металів. Структура заняття I. Організаційна частина заняття. Привітання студентів, відмічання відсутніх, налаштування на роботу. II. АОЗ (бесіда): Ä Які особливості будови атомів всіх металів обумовлюють їхні фізичні та хімічні властивості? Ä Які хімічні взаємодії притаманні всім металам? Ä Чим вони обумовлені? Ä Як часто у своєму житті ми стикаємось з металами та їхніми сполуками?
III. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. Запис теми. IV. Мотивація навчальної діяльності, досягається шляхом постановки проблемного запитання: Чому одні метали піддаються корозії, а інші - ні? V. План заняття: 1. Характеристика феруму за місцем у періодичній системі. Історична довідка. Поки що не вдалося з'ясувати, коли, як і де вперше почали добувати залізо. Перші зразки заліза, що потрапили до рук людини, були не земного, космічного походження. Це засвідчує той факт, що стародавні мешканці Гренландії, які не мали жодної уяви про залізну руду, користувалися виробами із заліза. Алхіміки позначали елемент Ферум у вигляді списа й щита — характерних атрибутів бога війни Марса. Минуло сотні й тисячі років, перш ніж людина навчилася добувати залізо з руди. З того часу почалася епоха заліза, що триває й досі. Фізіологічна дія. У тваринних організмах тривалентний елемент Ферум входить до складу найголовнішого білка крові, червоного пігменту — гемоглобіну, який обумовлює колір крові. Гемоглобін переносить кисень від органів дихання до різних тканин, а вуглекислий газ СО2 — від тканин до органів дихання. Ферум є складовою багатьох ферментів, які забезпечують процеси тканинного дихання. Ферум — необхідний елемент для кровотворення. До організму людини Ферум надходить у складі харчових продуктів. Багато його в яблуках, салаті, шпинаті, ржаному хлібі, гречаній крупі, абрикосах. Лікарські препарати Феруму застосовують для лікування недокрів'я. Фізичні властивості заліза. Чисте залізо — це сріблясто-білий блискучий метал, тугоплавкий (tпл. 1535 °С), доволі м'який і пластичний, тому легко обробляється: кується, прокатується, штампується. Густина заліза становить 7,87 г/см3. Залізо має здатність намагнічуватися і розмагнічуватися. 2. Фізичні й хімічні властивості ферруму та його сполук (FеО, Fе2Oз і Fе(ОН)2, Fе(ОН)з)
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 413; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |