Поняття політичної партії. ЇЇ виникнення та функції

План.

Тема: Депресія та подружні стосунки (2 год.).

Мета: охарактеризувати вплив депресії на подружні стосунки; сприяти розвитку у студентів навичок роботи з сім'єю; виховувати професійну компетентність.

Література:

1. Берг-Кросс Л. Терапия супружеских пар. – М., 2004.

2. Сатир В. Психотерапия семьи. – СПб., 2000.

3. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкий В. В. Психология и психотерапия семьи. – СПб, 2002.

4. Кун Д. Основы психологии. Все тайны поведения человека. – М., 2003.

5. Коттлер Дж., Браун Д. Психологическое консультирование. – СПб., 2004.

1. Порушення в шлюбі та депресія.

2. Захисні механізми боротьби з депресією.

3. Ефективність подружньої терапії.

Чим довша депресія, тим більшому ризику надаються відносини з партнером. З іншого боку, нещасливі шлюби, для яких характерні розлади, можуть провокувати клінічну депресію як у одного, так і у обох партнерів.

В нещасливих шлюбах вірогідність депресії – 50%.

Терапевту необхідно оцінити, що більше викликає біль та дістрес – депресія або порушення в шлюбі.

Дослідження:

1. Вейсман – ризик депресії у 25 річних більший у жінки та чоловіка, які мають нещасливий шлюб, ніж у щасливому шлюбі.

2. не дивлячись на те, що жінки частіше страждають депресією, при зіткненні з проблемою в шлюбі ризик є однаковим для жінки і чоловіка.

3. 38% страждаючих депресією мали незадовільний шлюб.

Протягом життя більше 8% чоловіків та більше 23% жінок ризикують сикнутися з порушеннями, викликаними депресією. Більша їх частина є в шлюбі.

Ризик депресії створений біологічними та генетичними факторами, але першочергову роль відіграють психологічні фактори.

Цілі терапії: навчитися контролювати та визнавати маленькі перемоги, які відбуваються кожен день та навчитися стримувати значення повсякденних поразок.

Діагностичні питання:

1. Які думки про Ваш шлюб або партнера найбільш хворобливі для Вас? Які думки про шлюб або партнера не покидають Вас? (когнетивно-біхевіористські питання).

2. Які втрати Ви пережили за рік чи два? З якими розчаруваннями стикалися? Чи відбувалися у Вашій сім'ї або сім'ї Ваших батьків будь-які серйозні зміни? (психодинамічні питання).

3. Які взаємини з партнером Ви відмітили б як найбільш позитивні на сьогодні? Раніше? Які відносини з Вашим партнером в більшій мірі провокували тривогу, гнів або депресію зараз? Які відносини Ви хотіли б встановити? (міжособистісні питання).

Загальні риси особистості, схильних до депресії:

- залежність та інтроверсія – риси, які вказують на схильність до депресії;

+ зовнішній стрес (всі області, які стосуються шлюбу, сім'ї та здоров'я, склад 66% факторів, які сприяють депресії).

Існують адаптивні та погано адаптивні стилі боротьби з депресією.

Рівні особистого контролю (Рос та Міровскі).

1. „Інструменталісти” – люди, які беруть на себе відповідальність як за позитивні, та і за негативні результати свого життя.

2. Звинувачують себе.

3. Здійснюють самозахист.

4. Фаталісти.

Соціальна підтримка.

Якість шлюбу та частина соціальних контактів поза шлюбом мають відношення до депресійної симптоматики.

Отже, окрім доброго партнера, необхідно мати друзів.

Характеристика шлюбів, в яких один страждає депресією:

1. Повторюваність депресійної поведінки.

2. Більш низький рівень єдності партнерів.

3. Великі порушення гармонії у відносинах.

4. Високий рівень ворожості.

Чим довше у людини спостерігаються порушення, тим більша вірогідність, що партнер, не страждаючий депресією, буде схильний до агресивної поведінки.

Стилі прив'язаності.

Терапія:

1. Стратегії для партнерів, що знаходяться в ресурсному стані:

а) психологічна освіта та бібліотерапія;

б) навчання загальним тактикам.

2. Рефреймінг депресії.

3. Залучення двох парнетрів до діяльності, яка дає задоволення.

4. Акцентування позиції партнерів, що знаходяться в ресурсному стані та приймають на себе зобов’язання.

5. Об'єднання партнерів за інтересами.

Термін «партія» має латинське походження (ділю, розділяю) і ознаяає частину великої спільноти.

Політична партія – це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.

Діяльність політичних партій в Україні регулюється законом «Про політичні партії в Україні». Поняття «партія» використовувалось ще в античному суспільстві у працях Аристотеля. Перші наукові уявлення про партії ми маємо в працях Монтеск'є, Руссо, Джорджа Вашингтона, Едмунда Берка тощо. На початку ХХ століття проблеми політичних партій досліджували Макс Вебер, Гаєтано Моска, Вільфредо Парето, Роберт Міхельс. Існують три основні підходи в розумінні сутності прлітичної партії:

· Ліберальний

Партія – ідеологічна спільність людей, їх добровільне об'єднання навколо якоїсь ідеології.

· Марксистський

Партія – організація певного суспільного класу чи соціальної групи.

· Інституціональний

Партія – інститут політичної системи, головним завданням якого є здобуття, утримання і використання державної влади.

Ознаки політичних партій:

o Наявність ідеології

o Певна тривалість існування в часі

o Наявність організаційної структури (цим партія відрізняється від суспільно-політичного руху)

o Прагнення влади

o Пошук народної підтримки

Зародки політичних партій ми мали ще у рабовласницькому античному суспільстві. Політичні партії у сучасному розуміння виникли лише у другій половині ХІХ століття. Перша політична партія виникла у 1861 році в Англії «Ліберальне товариство реєстрації виборів». 1867 року в Англії виникла «Консервативна партія». 1863 року у Німеччині виникла перша робітнича партія «Всезагальна німецька робітнича спілка» («Соціал-демократична партія Німеччини»).

Головною метою політичних партій є представництво політичній системі тих верств населення, інтереси яких партія відображає. Політичні партії є важливою ланкою,що поєднує громадянське суспільство і державу. Завдяки політичним партіям суспільство здійснює контроль над державою, а держава здійснює зворотній зв'язок із суспільством.

Німецьки дослідник Роберт Міхельс виділив негативну тенденцію діяльності партій – тенденція до олігархізації. Сутність її полягає в тому, що влада партії поступово зосереджується в руках керівників і з часом утворюється протиставлення інтересів керівників і рядових членів партії (замість досягнення спільних задань, партії починають піклуватись лише про власні інтереси). Тенденція отримала назву «Залізний закон олігархії». Тим не менше, суспільство не може обійтись без політичних партій. За їх допомоги громадянське суспільство вирішує низку важливих завдань:

· Громадянське суспільство дилегує до владних структур своїх представників

· Через політичні партії громадянське суспільство здійнює вибір між різними концепціями суспільного розвитку

· За допомоги партій суспільство контролює діяльність вищих державних органів

· Без опори на партії неможлива діяльність парламенту

Основі функції політичних партій:

ü Політична:

Боротьба за оволодіння державною влалою та участь у її здійсненні

Політичне представництво соціальних інтересів

Участь у розробці і здійсненні політичного курсу держави

Політична соціалізація

ü Соціальна функція:

Соціальна інтеграція: узгодження соціальних інтересів через взаємодію політичних партій

ü Ідеологічна

Розробка ідеології, політичної доктрини і програми

ü Управлінська

Підготовка органів управління

ü Електоральна

Формування громадської думки

Політичне рекрутування: залучення на бік партії якумога ширших верств населення

2. Типологія політичних партій:

· За соціальною основою:

Класові

o Робітничі

o Селянські (аграрні)

o Партії власників

Інтеркласові (партії виборців) – орієнтуються на систему загальнолюдських цінностей і приваблюють на свій бік представників різних суспільних класів

Жіночі партії

Національні партії

Регіональні партії

Гротескні партії (не мають чіткої соціальної бази, об'єднують прихильників якого-небудь роду занять)

· За типом організаційної структури

Кадрові

Є малочисельними. Керівництво належить небагатом впливовим професійним політикам. Є децентралізованими, спираються на фінансову підтримку підприємницьких структур, не мають фіксованого членства. Діють переважно під час виборчих кампаній (Консервативна і лейбористська партії Англії)

Масові

Об'єднують велику кількість членів. Керівництво належить професійним політикам і постійній партійній бюрократії. Такі паптії мають дуже розгалуджену організаційну структуру. Головне джерело фінансуання – членські внески. Партії мають фіксоване членство. Масові партії мають чітку ідеологічну орієнтацію (КПРС)

· За ідеологічною орієнтацією:

Ідейно-політичні (з чітко вираженою ідеологією)

o Комуністичні

o Соціалістичні

o Ліберальні

o Націоналістичні тощо

Прагматичні (орієнтуються на широкий спктр суспільних проблем)

Харизматично-водистські партії (формуються навколо особи конкретного політика)

· За місцем в політичному спектрі:

Ліві (комуністичні, соціалістичні, аграрні)

Центристські

Праві (монархічні, фашистські)

· За місцем у системі владі:

Правлячі

Опозиційні

· За цілями і характером діяльності:

Революційні

Реформістські

Консервативні

Реакційні

3. Партійні системи – сукупність діючих в країні політичних партій, відносини між ними та державою.

Типи партійних систем за Дж. Сарторрі

· Однопартійна система:

o Правляча партія є єдиною (КПРС)

o Зрощення партійного апарату з державою

o Тоталітарний або авторитарний політичний режим

· Система з партією-гегемоном

o Існування декількох номінальних партій

o Лише за одніює закріплюється роль партії-гегемона

o Відсутність реальної партійної конкуренції

o Авторитарний або тоталітирний політичний режим

· Система з домінуючою партією:

o Наявність декількох незалежних партій

o Тривале і безперервне перебування при владі однієї партії

o Демократичний політичний режим

· Двопартійна система

o Існує декілька партій, серед яких дві є найпотужнішими

o Формування уряду однією з двох партій

o Впливова опозиція з боку іншої партії

o Демократичний політичний режим

· Система поміркованого плюралізму

o В парламенті представлені три-п'ять рівноправних партій

o Уряд – коаліційний

o Відсутня парламентська опозиція

o Ідеологічні розбіжності між партіями є незначними

o Демократичний політичний режим

· Система поляризованого плюралізму:

o Велика кількість невеликих партій, які утворюють блоки під час виборів

o Формування уряду партіями центру

o Наявність двополярної (лівої і правої) опозиції

o Ідеологічні розбіжності значні

o Демократичний політичний режим

· Атомізована партійна система

o Наявність багатьох маловпливових і малочисельних партій

o Уряд формується або на основі широкої коаліції партій, або на позапартійній основі

o Авторитарний або тоталітарний політичний режим

o Характерна для перехідних суспільств

Дата добавления: 2014-01-04