Роботи комерційного банку у СЕП

Характеристика „нульової” моделі

Характеристика „першої” моделі роботи комерційного банку у СЕП.

Характеристика „нульової” моделі роботи комерційного банку у СЕП.

План

Комерційних банків у СЕП

Першої» моделей роботи

Лекція №19

Характеристика «нульової»,

Література:

1. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник.- 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: КНЕУ, 2001.-239 с.

У системі міжбанківських електронних платежів НБУ існує кілька моделей обслуговування комерційних банків. Застосування тієї чи іншої моделі обслуговування та взаємодії КБ із СЕП визначають, здебільшого, з огляду на такі чинники:

1. Спосіб взаємодії головного банку з його філіями. Можливі такі варіанти:

Ø головний банк і всі філії є учасниками СЕП, мають свої АРМ-3 і взаємодіють між собою через СЕП;

Ø банк має свою систему передавання даних, використовувану для взаємодії головного банку з його філіями;

Ø для взаємодії та обміну даними між головним банком і філі­ями використовується ЕП НБУ (або інша мережа).

2. Організаційна структура КБ і кількість рівнів підпорядкова­ності. Можливі такі варіанти:

Ø банк не має підлеглих філій;

Ø існують два рівні підлеглості: головний банк — філії;

Ø існують три рівні підлеглості: головний банк — регіональні управління — філії.

3. Розміщення головного банку та філій за адміністративними регіонами країни: усі вони містяться або в одному, або кількох регіонах.

Отже, з огляду на кількість значень цих факторів загальна кількість можливих моделей такого розміщення досягає 18. Про­те оскільки для однорівневих КБ можливий лише один (а не три) спосіб взаємодії із СЕП (через АРМ-3) і розміщені вони лише в одному регіоні, моделей буде 15.

Нині в СЕП розроблено 8 моделей, і кожний з банків працює за однією з них. Розглянемо основні характеристики та особли­вості цих моделей.

Так звана «нульова» модель передбачає, що як головний банк, так і всі його філії територіально розміщені в одному регіо­ні й обслуговуються однією РРП. При цьому всі вони мають від­криті окремі кореспондентські рахунки в РУ НБУ і ТКР у РРП цього самого управління. Передбачається також, що як головний банк, так і всі його філії мають АРМ-3 і коди МФО.

Скориставшись позначеннями: КБ — комерційний банк, ГБ — головний банк, Ф — філія головного банку, формально-логічні умови роботи банку за цією моделлю запишемо в такому вигляді:

1. ГБ і всі Ф є Р, де Р — регіон.

2. Для ГБ і всіх Ф існують КР у РУ НБУ (КР — кореспондент­ський рахунок).

3. Для ГБ і всіх Ф існують ТКР у РРП РУ НБУ.

4. ГБ і всі Ф мають окремі ПТК АРМ-3 і коди МФО.

У разі роботи за цією моделлю як ГБ, так і філії є рівноправ­ними учасниками СЕП і мають однакові можливості взаємодії з іншими учасниками системи, хоча головному банку надходить інформація про роботу його філій у СЕП.

Платежі філій відображаються на різних ТКР і різних КР, причому СЕП майже не дає засобів управління процесом здійс­нення платежів у філіях з боку ГБ. Окрім того, грошові кошти банку розподіляються між кількома КР, що також ускладнює управління ними. Саме і через це доцільно було створити «пер­шу» модель.

Дата добавления: 2014-01-04