Виробнича санітарія та гігієна

План

Шкідливі виробничі фактори

Основи гігієни праці та виробничої санітарії.

Мета:

- ознайомитись з шкідливими факторами виробничого середо­вища

і їх впливом на життєдіяльність людини;

- навчитись розробляти технічні рішення (з розрахунковим обґрунтуванням) щодо поліпшення стану виробничого середовища і умов праці;

- навчитись аналізувати і обґрунтовувати раціональні заходи і засоби поліпшення стану повітря робочої зони.

1. Шкідливі факто­ри виробничого середовища..

2. Виробнича санітарія та гігієна..

3. Вимоги санітарії для підприємств.

4. Вимоги санітарії для виробничих приміщень.

5. Повітря робочої зони.

Під час роботи на працюючих впливають різні шкідливі факто­ри виробничого середовища. Шкідливі фактори за характером свого впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіо­логічні.

ТАБЛИЦЯ ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

Хімічні	Фізичні	Біологічні	Психо - фізіологічні
токсичні пил, пара, газ	а) параметри повітря у приміщенні: - температура; - вологість; - швидкість руху; б) вібрація; в) шум; г) нетоксичні пил. газ, пара; д) різні види випромінювань; е) освітленість	а) мікроор-ганізми, бактерії; б) інфекційні захворювання	фізичні та нервово-психічні перевантаження, пов`язані з тяжкою монотонною працею

Кожен з цих факторів впливає на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруєння.

Гігієна праці - це наука, що вивчає вплив виробничого проце­су та навколишнього середовища на організм працюючих з метою роз­робки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних за­ходів, які направлені на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.

Виробнича санітарія - це система організаційних та технічних заходів, які направлені на усунення потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів і запобігання професійних захворювань.

До організаційних заходів належать:
- дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 р о к і в;| - проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;

- забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-про­ філактичним обслуговуванням тощо.

Технічні заходи передбачають:

- систематичне підтримання чистоти в приміщеннях і на робо­чих місцях;

- розробку та конструювання обладнання, що виключає виділення пилу, газів та пари, шкідливих речовин у виробничих примі­щеннях;

- забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря вироб­ничого середовища;

- улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць із шкідливими умовами праці;

- забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра- та інфра­звуку, вібрації, різних видів випромінювання.

Таким чином запобігання професійних захворювань і отруєнь здійснюється через виконання комплексу організаційних і тех­нічних заходів, які направлені на оздоровлення повітряного сере­довища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих.

Вимоги санітарії для підприємств

Для підприємств, що є джерелами забруднення атмосфери промисловими викидами (залежно від потужності, умов здійснення технологічного процесу, кількісного та якісного складу шкідливих виділень тощо), встановлені такі розміри санітарно- захисних зон відповідно до класу шкідливості підприємств: 1 клас –1000 м, 2 клас –500 м, 3 клас – 300 м, 4 клас –100 м, 5 клас –50 м.

До 1,2 та 3 класу відносяться в основному підприємства хімічної та

металургійної промисловості, деякі підриємства по видобутку руди, виробництву будівельних матеріалів.

До 4 класу, поряд з підприємствами хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства металооброблювальної промисловості з чавунним (в кількості до 10000 тон/рік) та кольоровим(в кількості до 100 тон/рік) литвом, ряд підприємств по виробництву будівельних матеріалів, обробуі деревини, багато підприємств текстильної, легкої, харчової промисловості.

До 5 класу, крім деяких виробництв хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства металооброблювальної промисловості з термічного обробкою без ливарних процесів, великі друкарні, меблеві фабрики.

Санітарно – захисні зони повинні бути озеленені, адже саме тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар’єрів від виробничого пилу, газів, шуму.

На зовнішній межі санітарно – захисні зони зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі курортно – рекреаційної зони – 0,8 від значення нормативу.

Велике значення з санітарно – гігієнічної точки зору має благоустрій території, що вимагає озеленення, обладнання тротуарів, майданчиків для відпочинку, занять спортом. Озеленені ділянки повинні складати не менше 10…15% загальної площі підприємства.

Для збирання та зберігання виробничих відходів потрібно відвести спеціальні ділянки з огородженням та зручних під’їздом.

Дата добавления: 2014-01-04