Б. Спіноза – представник раціоналізму в психології

Дж. Локк як представник емпіризму в психології

Готфрід Лейбніц та його вчення про монаду

Б. Спіноза – представник раціоналізму в психології

План

Тема: Психологічна думка Нового часу

Лекція №8

Бенедикт (Барух) Спіноза (1632-1677) – видатний голландський філософ. Головні праці: «Короткий трактат про Бога, людину та його щастя», «Етика», «Основи філософії Декарта» (вийшов ще за часи життя Спінози), «Трактат про удосконалення розуму» (залишився незакінченим).

Основні тези:

§ дотримувався ідей пантеїзму. Вважав, що Бог не має антропоморфічної подоби, а представлений у всій природі («Все є лице Бога»|лик|). Є одна субстанція, яку Спіноза називав Богом або природою. Природа ототожнюється з Богом у тому сенсі, що вона є абсолютно самостійною і не зумовленою, не створеною і вічною;

§ вважав, що душа і тіло є властивості єдиної і нероздільної субстанції («Якщо тіло не дійове, то і душа не здатна мислити»). Отже, Спіноза обстоював думку про єдність, цілісність людини (моністичний погляд);

§ сутність людської душі полягає саме в пізнавальній діяльності і пов’язана з наявністю в душі понять або ідей. Філософ виокремлював три види ідей або три ступеня процесу пізнання:

- думка і уява – знання| про конкретні| речі|, засновані| на чуттєвому| досвіді| суб’єкта|, існують у формі|у формі| образу|зображення|. Це неточне пізнання, оскільки у всіх цих випадках душа сприймає зовнішні тіла через стани |стани|власного тіла, тому в образах|зображеннях| змішане те, що йде від речей, і те, що — від свого тіла. Продуктом пізнання першого роду є також абстрактні, тобто неповні, поняття окремих речей (наприклад, поняття людини, коня, собаки і т. п.);

- розум – знання, отримані на основі умовиводів, логічних розмірковуваннях. Ці знання складають підставу|заснування| для наук. Їх недоліком|нестачею| є відрив від конкретних індивідуальних особливостей об'єктів, які вони позначають;|значать|

- інтуїтивне знання – істинне, об’єктивне знання про сутність речей. Ці ідеї, які є в розумі й відкриваються нам рефлексивно, за допомогою інтелектуальної інтуїції;

Саме пізнання другого та третього роду необхідно істинне, оскільки за допомогою нього ми можемо відрізнити істинне знання від помилкового;

§ значний вклад вніс у вивчення свободи волі й природи людських почуттів (афектів). Він вважав, що людські почуття не треба осуджувати, а вчинки висміювати. Треба намагатися зрозуміти їх на основі законів природи.

Спіноза розглядає|розглядує| афекти як природні прояви|вияви| природи. «... З|із| природи людського тіла необхідно слідують|прямують| афекти; з|із| природи людського духу виходять ідеї цих афектів; тому з|із| сутності людської природи необхідно слідують|прямують| афекти»;

§ Спіноза виділяє три основні афекти: бажання, задоволення, незадоволення. Велике місце займає проблема оцінки афекту. Спіноза не згоден із стоїками в тому, що афекти абсолютно залежать від людської волі і можна безмежно управляти ними. Для обмеження і приборкання афектів потрібні навички і старання. Наголошується сила, влада афектів над людьми. Афекти визначають дії і вчинки людини.

§ Розрізняв афекти по своїй силі і цінності. Є афекти, що приносять користь - задоволення, веселість і т. д.— вони збільшують здатності тіла. Є афекти, що шкодять, - співчуття, ненависть і т. п. — вони пригноблюють людини. Але незалежно від цієї відмінності, всі афекти вводять людину в оману і ставлять його в залежність від речей.

«Людське безсилля в приборканні і обмеженні афектів я називаю рабством. Бо людина, схильна до афектів, вже не володіє сама собою, але знаходиться в руках фортуни, і притому в такій мірі, що вона, хоча і бачить перед собою краще, проте змушена слідувати найгіршому».

Б. Спіноза

Вважав, що афекти перешкоджають життю згідно розуму, тому від них необхідно визволятися, як необхідно визволятися від усякого рабства. Лише пізнанням визначається наша могутність, за його допомогою розкривається дійсна природа речей. Але одного пізнання недостатньо. При пізнанні вищого роду, тобто другого і третього роду, виникає новий особливий афект - вище задоволення - блаженство, інтелектуальна любов до світу. Виникнення цього афекту і складає важливу умову приборкання пристрастей;

§ воля – це здатність душі стверджувати або заперечувати істинність або помилковість будь-чого. Вважав, що не існує свободи волі, оскільки люди усвідомлюють свої бажання, а не істинні причини власної поведінки. Однак стверджував, що існує не свобода волі, а свобода людини. Свобода полягає не в тому, щоб йти за своїми афектами, а в пізнанні необхідності і в підпорядкуванні цій необхідності. Свобода як ідеал людського життя є плід пізнання. Спіноза закінчує «Етику» словами; «Якщо ж дорога, яку я показав... і видається важкою, проте все ж її можна знайти».

Дата добавления: 2014-01-04