Поняття про соціалізацію, її значення в розвитку особистості

V. Пояснення нового матеріалу

Підведення підсумків опитування.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

«Дитинство - це свобода від віку.» Аркадій Давидович

ІІІ. Актуалізація опорних знань студентів.

- Дайте визначення, що таке дитинство.

- Від чого залежить тривалість дитинства?

- Що таке календарний вік, а що таке розумовий вік? Чи тотожні вони?

IV. Індивідуальне опитування студентів

Повідомлення студентів:

«Організація розвиваючого навчання»,

«Роль активності і власної діяльності у психічному розвитку»

«Сенситивні періоди, можливості їх використання. Акселерація, ампліфікація розвитку.»

Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність новоутворення. Основні періоди за Д.Б. Ельконіним.

Стадії розвитку особистості за Е. Еріксоном

«Середовище як умова і джерело психічного розвитку дитини.»

Перевірка виконання студентами домашнього завдання:

Опрацювати Базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» - виписати принципи побудови програми (активності, природовідповідності, ампліфікації, індивідуального підходу) ст. 10-12

Опрацювати Базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» - виписати вікову періодизацію ст. 13

У науці про людину термін «соціалізація» прийшов з політекономії, його початковим значенням було «усуспільнення» землі, засобів виробництва і т. ін.

Автором терміна «соціалізація» стосовно до людини, очевидно, є американський соціолог Ф. Г. Гідінгс, котрий у 1887 р. у книжці «Теорія соціалізації» вжив його в значенні, близькому до сучасного, — «розвиток соціальної природи або характеру індивіда, підготовка людського матеріалу до соціального життя». Поняття «соціалізація» було введено у психологію в 40-50-х pp. у працях Дж. Долларда і П. Міллера.

Соціально-психологічна соціалізація (від лат. socialis - суспільний) - це процес входження індивіда в суспільство, соціалізації особистості активного засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності в даному суспільстві.

У процесі соціалізації в людини формуються соціальні якості, знання, вміння, відповідні навички, що дає їй змогу стати дієздатним учасником соціальних відносин.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ - процес і результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду (знань, цінностей, соціальної компетентності), що дає йому змогу інтегруватися в суспільство і поводитися там адаптивно.

Соціалізація може відбуватися і в умовах стихійного впливу на особистість різних обставин життя в суспільстві, і в умовах виховання (цілеспрямованого формування особистості).

Сутність соціалізації полягає в тому, що в процесі її людина формується як член того суспільства, до якого вона належить. Е. Дюркгейм, котрий одним із перших звернув пильну увагу на проблему соціалізації, підкреслював, що будь-яке суспільство прагне сформувати людину відповідно до наявних у неї певних універсальних, моральних, інтелектуальних і навіть фізичних ідеалів. Природно, ці ідеали змінюються залежно від історичних традицій, особливостей розвитку і соціального устрою суспільства. Водночас сьогодні соціалізація має багато характеристик, спільних чи більш або менш підхожих для різних суспільств.

У різних наукових школах поняття «соціалізації» інтерпретують по-різному: у необіхевіоризмі його трактують як соціальне вчення, у школі символічного інтеракціонізму - як результат соціальної взаємодії, у гуманістичній психології - як результат само актуалізації «Я-концепції» тощо.

Для успішної адаптації до предметного і соціального середовища дитині необхідно створити суб´єктивну концепцію світу й одночасно помістити в ньому себе як активного суб´єкта. Дитина ставить такі завдання: впорядкувати навколишній світ, виокремити в ньому фізичні й соціальні (наділені психікою) об´єкти, встановити закономірності взаємодії зі світом предметним і соціальним. Паралельно в неї формується «Я-концепція» (Я - екологічне (фізичне) і Я - інтерперсональне через встановлення еквівалентності Я - інший).

У дослідженнях соціальної поведінки дитини широко застосовують методи спостереження в ситуаціях різного ступеня структурованості.

Соціалізація як одиничний процес пов'язана з індивідуалізацією особистості, виробленням нею власної лінії поведінки, набуттям особистого життєвого досвіду і як результат — становленням індивідуальності.

Дата добавления: 2014-01-04