Огляд життєвого і творчого шляху митця

Лекція №11

Тема 1.2.10.: «Життєвий і творчий шлях Л.Толстого».

План:

1.Огляд життєвого і творчого шляху митця

2.Філософсько-етичні та творчі пошуки Л Толстого.

З.Толстой і Україна.

Література.

1.Пронкевич О.Зарубіжна література ХІХст.: Підр.для 10 кл.-К.,1993 с.186-195

9 вересня 1828 - народився в Ясній Поляні, поблизу Тули.

1835 p.- зошит "Дитячі забави" з описами різних порід птахів.

1836 - поїздка в Москву, враження від якої передані у дитячому творі "Кремль".
1841 - переїжджає у Казань до тітки.

1845 - поступив в Казанський університет на юридичний факультет..

1850 р. - почалася його письменницька діяльність, незакінчена повість з циганського побуту (рукопис
не зберігся) і опис одного прожитого дня ("Історія вчорашнього дня").

1851 року - разом з братом Миколаєм Толстой їде на Кавказ. Бере участь у воєнних діях спочатку як
доброволець, а згодом як юнкер і офіцер.

1854 - повісті "Дитинство", "Отроцтво"

1857 - «Юність» — автобіографічні твори, які склали трилогію; та кілька оповідань з військового побуту, повість "Козаки".

нагороджений орденом Ганни і медалями "За захист Севастополя" І "У пам'ять війни 1853-1856 р.". В армії Толстой пише ряд проектів - про переформування артилерійських батарей і створення батальйонів озброєних нарізними рушницями.

1855 - знайомиться з Тургенєвим, Некрасовим, Фетом у петербурзьких літературних колах.

1855 — 1856 - «Севастопольські оповідання»

1856 - повість «Ранок поміщика», автобіографічний твір, у якому показана несумісність проектів
молодого землевласника-ідеаліста князя Дмитра Нехлюдова і реального життя хліборобів, яких він
прагнув ощасливити. Письменник уперше сформулював проблему, яка хвилювала його упродовж
наступних десятиліть: роз'єднаність Росії, несумісність народних ідеалів і звичаїв освічених класів.

оповідання «Два гусари», «Люцерн», «Три смерті», «Сімейне щастя», темами яких стали питання моралі, мріяв про досягнення ідеалу духовної гармонії

1857 р. - відвідує Францію, Швейцарію, Італію, Німеччину. Оповідання "Три смерті", роман
"Родинне щастя".

У 34 роки він одружується і відчуває величезне піднесення сил.

1863 р. - починає працювати над романом "Війна і мир", панорамою воєнних кампаній і сімейних хроніку період воєн із Наполеоном (1805—1812). 1873-го до 1877 р - робота над романом «Анна Кареніна»

1880 р. - переїжджає з родиною в Москву, щоб дати освіту своїм дітям.

1880 р. - створює в Москві видавництво "Посередник", що друкував для народу, книги. Розповідь "Чим люди живуть", п'єси для народних театрів.

1882-1886- стаття "Сповідь", трактат "Так що ж нам робити?", написані після перепису московського населення.

1891, 1893 і 1898 - бере участь в допомозі потерпілим від голоду, засновує їдальні для голодуючих, організовує збирання пожертвувань, пише статті про заходи боротьби з голодом.

Пише також релігійно-філософські твори: "Критика догматичного богослов'я", "У чому моя віра?", "Об'єднання, переклад і дослідження чотирьох Євангелій", "Царство боже усередині вас". 1886 - повісті „Холстомєр. Історія одного коня» та «Смерть Івана Ілліча».

1889-1890 - розповідь і повість "Отець Сергій" (1890-1898), у яких ставляться проблеми любові і шлюбу, чистоти сімейних відносин.

1895 - повість "Хазяїн і працівник".

1889-1899 - роман "Воскресіння", в якому віддзеркалилися його моральні пошуки та етичні ідеали після кризи.

1900 - п'єса «Живий труп»

1905-1907 - памфлетами проти несправедливості царського уряду «Не можу мовчати» — промова проти смертної кари та репресій над учасниками подій!905-1907 p., розповіді "Після балу", "За що?".

1910 р. - утікає з Ясної Поляни і за кілька днів помирає від запалення легенів на залізничній станції Астапово. 2.Філософсько-етичні та творчі пошуки Л. Толстого.

Лев Толстой палко виступав проти насильства і найбільшого зла — воєн, засуджував державний тероризм на Кавказі, ганебну І грізну війну в Чечні,

досягнення Ідеалу, у сім'ї та шлюбі.

повість «Крейцерова соната», правдиву й щиру розповідь про любов і сім'ю, найважче й іноді найтрагічніше — про взаємини статей.

"Жити чесно" у розумінні Толстого означало перш за все жити не для себе одного, а а для людей, їхнього блага і щастя.

Невтомне вивчання процесів людської свідомості, самоспостережливість, дозволило стати Толстому великим психологом і зробити важливе відкриття: в створених ним образах викривається звичайно прихована, складна, суперечлива "діалектика людської душі",

"Детство", "Отрочесттво", "Юность" - загальна картина духовного росту людини. Толстой звертається в цю пору до творів автобіографічного жанру саме тому, що самоаналіз дозволяє письменнику вказати людям на загальнолюдські слабкості і допомогти їм таким чином боротися з цими слабкостями.

Толстой в цей період приходить до думки про аморальність деспотизму, гостро відчуває свою особисту відповідальність за безправність і убогість селян.

Народна освіта, що знаходиться не в руках уряду, а в руках чесних, освічених людей, Толстой вважає засобом вдосконалення суспільного устрою.

1862 - засновує журнал "Ясна Поляна".

Дата добавления: 2014-01-04