Три основних види ринкового середовища

× Ô Ø

u середовище, де ціна контролюється ринковою конкуренцією (врахування цін зовнішнього ринку фірмою)

v середовище, де ціни контролюється фірмою (існування високих і низьких цін)

w середовище, де ціни контролюється урядом (комунальні послуги, громадський транспорт, стратегічні продукти харчування)

Споживчий попит дуже сильно впливає на ціну, тому що зале­жить від платоспроможності покупців, бажання і можливостей пла­тити за товар, цін на вироби-замінники, факторів не цінової конку­ренції, рівня еластичності попиту.

В умовах ринкової конкуренції існує обернено пропорційна залеж­ність між ціною і ринковим попитом. Ця залежність пояснюється двома економічними положеннями: законом попиту і цінової еластичності.

Існування економічного закону попиту проявляється в тому, що якщо ціни піднімаються — попит знижується. Із збільшенням обся­гів продажу ціни реалізації знижуються. Ця закономірність полягає у тому, що при підвищенні ціни товару, попит різко знижується, знижується і обсяг продажу.

Існують особливі випадки, які випадають із виявленої закономір­ності. Такі випадки повинні знаходити своє логічне тлумачення. Так, німецький статистик Енгеяь у 1855 році описав емпіричні зако­номірності в галузі споживання:

j із зростанням доходів відсоток витрат на харчування спадає;

k відсоток витрат на одяг, житло залишається незмінним;

l доля інших витрат зростає із зростанням доходів.

Однак з часом були описані два парадокси — «ефект Гіффена», який відмічав, що з підвищенням цін на хліб зростає споживання хліба. Пояснюється це тим, що зростання цін на хліб віднімає знач­ну частину доходів робітників і вони змушені зменшувати покупки інших вартісних продуктів, зокрема м'яса, і замінювати їх хлібом. Із зниженням цін на хліб падає його споживання. Другий — «ефект Веблена»: в окремих випадках у високодохідних групах населення чим вища ціна, тим більший попит (серед багатіїв).

Для визначення ступеня чутливості попиту на товари до змін ці­ни використовують таке поняття як еластичність попиту до ціни. Вона визначається співвідношенням зміни величини попиту (в %) до величини змін ціни (в %).

Еластичним називають попит, при якому відсоткове зниження ціни викликає таке ж відсоткове підвищення обсягів продажу товарів.

Якщо ж відсоткове зниження ціни співпадає з відсотковим рос­том обсягів продажу товарів, тоді ринок продажу перебуває у стані одиничної еластичності.

Якщо ж зниження ціни викликає незначний ріст обсягів прода­жу, або зниження обсягів продажу, тоді прийнято розглядати цю си­туацію як стан нееластичного попиту і виручки фірми.

Цінова еластичність відображає відсоткову зміну у величині попиту на кожний відсоток зміни у ціні.

На рівень еластичності попиту на товари впливають наступні фактори:

u кількість і доступність замінників товарів, тобто ринкова ситуація вибору з багатьох аналогічних товарів найбільш дешевого. У цій си­туації зниження ціни веде до збільшення виручки (еластичний попит);

v важливість і невідкладність потреби;

w наявність у товарі необхідних доповнень у використанні (тенісні ра­кетки і м'ячі, фотоапарати і плівка);

x обсяги споживаного товару;

y рівень грошових доходів і витрат споживачів;

z наявність конкурентів;

{ використання заходів із стимулювання збуту.

В залежності від орієнтації закупівель споживачів поділяють на такі типи: економні покупці (чутливі до ціни, якості і асортименту); персоніфіковані покупці (чутливі до «образу» товару, обслуговуван­ня); етичні покупці (жертвують низькими цінами, платять високі ці­ни для підняття іміджу фірми); апатичні покупці (чутливі до ком­форту, а не до цін).

До зовнішніх факторів ціноутворення відносять учасників товар­ного руху: склади, оптову та роздрібну торгівлю, систему товаропросування, які також здатні впливати на ціни і контролювати механізм ціноутворення продукції,

Із сторони держави за допомогою законодавчих органів теж здій­снюється вплив на ціноутворення та розробляються державні ціно­ві обмеження:

j держава сама встановлює ціни через «м'яке» і «жорстке» регулю­вання їх;

k держава встановлює правила цінової «ринкової гри» щодо заборон на недобросовісну конкуренцію і монополізацію ринку.

Держава може здійснювати фіксацію державних цін трьома спо­собами: введення державних прейскурантних цін, «замороження» вільних цін; фіксування цін підприємств-монополістів.

Дата добавления: 2014-01-04