Причини виникнення і розвитку осередків ерозії

Кожен осередок ерозії має безпосередні причини свого виник­нення і розвитку. Розробка протиерозійних заходів не може бу­ти ефективною без встановлення конкретних причин ерозії. Усунення цих причин веде до затухання осередків ерозії. При­чини виникнення осередків ерозії можуть бути природними і антропогенними. Однак природні причини розвитку ерозії, як правило, не призводять до утворення осередків ерозії та еродо­ваних ґрунтів. Останні формуються лише при накладанні на природні антропогенних чинників ерозії.

До природних чинників утворення осередків ерозії належать такі.

♦ Рельєф місцевості. Цей чинник впливає на розподіл опадів. Чим крупніші форми рельєфу, тим більша небезпека прояву ерозії. Ерозійна енергія рельєфу залежить від глибини місцевого базису ерозії.

♦ Форма поверхні схилів. Визначається двома основними профілями схилів: поздовжнім і поперечним. Є такі форми по­здовжніх та поперечних профілів: а) опуклий; б) увігнутий; в) прямий.

♦ Експозиція схилів. Впливає на інтенсивність ерозії через пе­рерозподіл тепла та опадів, які, в свою чергу, впливають на грунтозахисну ефективність рослинності. Схили південних екс­позицій прогріваються сильніше. На них швидко протікає вес­няне сніготанення, що підсилює ерозію. Підвищена температура влітку погіршує умови росту і розвитку рослин, що також збільшує інтенсивність ерозії.

Щорічно повторюване підсилення (на південних) і гальму­вання (на північних експозиціях схилів) ерозії приводить до утворення відповідного поздовжнього профілю схилів. Південні схили, звичайно, більш стрімкі і мають поздовжньо-пряму або поздовжньо-увігнуту форму.

♦ Крутість схилів. Впливає на інтенсивність ерозії через під­
вищення швидкості стікання води. Залежність між крутістю
схилів та інтенсивністю ерозії носить експоненційний характер,
до того ж показник стікання, як правило, перевищує одиницю.

Стрімкість схилів — один з найістотніших чинників виникнення і розвитку осередків ерозії. Вона не лише обумовлює площин­ний змив, а й сприяє утворенню великих промивин, непрохід­них для сільськогосподарських машин та знарядь, а також є причиною утворення та росту ярів.

♦ Протиерозійна стійкість ґрунтів. Найбільш стійкими до змиву й розмиву є чорноземи типові і звичайні середньо- та важкосуглинкові, що утворилися на лесах і лесоподібних суг­линках. Менш стійкими є чорноземи на елювії карбонатних по­рід (попелухи), дерново-підзолисті та сірі опідзолені грунти, що сформувалися на грубопилуватих легкосуглинкових лесах. Кое­фіцієнт протиерозійної стійкості суглинкових і глинистих грун­тів прямо пропорційний гранулометричному коефіцієнту струк­турності цих грунтів і обернено пропорційний їх чиннику дисперсності, за Н. А. Качинським.

♦ Розміри природних водозборів. Величина стоку — одна з ви­значальних умов інтенсивного змиву та розмиву грунту — зале­жить від площі водозбору. Чим вона більша, тим більше нако­пичується стоку і тим інтенсивніше проявляється ерозія. Ве­личина природних водозборів залежить від рельєфу і міри роз­членованості території гідрографічною мережею. Ерозійна енер­гія рельєфу прямо пропорційна висоті місцевого базису ерозії та обернено пропорційна площі водозбору.

♦ Зливовий характер опадів. Інтенсивність ерозії за однакових умов прямо пропорційна інтенсивності та тривалості (ерозійно­му індексу) дощу.

♦ Запаси води в снігу. Сніговий покрив на підвищених ділян­ках місцевості нагромаджує енергетичну силу, яка при снігота­ненні спричинює руйнування ґрунтового покриву. Чим вище інтенсивність сніготанення, тим вища потенційна небезпека руйнування Грунтів внаслідок ерозії.

•:• Швидкість весняного сніготанення. Може сприяти реалізації потенційної небезпеки руйнування ґрунтів внаслідок ерозії за умов глибокого шару снігового покриву. Ця швидкість визнача­ється темпами наростання плюсових температур. При високому темпі стік і ерозійне руйнування ґрунтового покриву можуть бу­ти дуже істотними.

Антропогенні чинники виникнення і розвитку осередків ерозії за ступенем впливу на неї можна розташувати в такому порядку.

♦ Велика довжина поля вздовж схилу. Сприяє накопиченню ве­ликої маси води під час весняного сніготанення та випадання злив, концентруванню цієї води у потоки і виникненню на ді­лянках нижчих частин схилів суцільного стрічкового змиву й лінійних розмивів різної глибини. Даний чинник призводить також до утворення западинного мікрорельєфу. Особливу не­безпеку таке явище має на ріллі, чистих парах, посівах просап­них культур. Велика довжина поля вздовж схилу є причиною обробітку ґрунту вздовж схилу, а це ще більше підсилює ерозію.

♦ Знанні розміри штучних водозборів. На відміну від природних водозборів, розміри яких визначаються рельєфом, штучні водо­збори, крім того, залежать і від організації території, напрямку обробітку ґрунту, розміщення доріг, меж полів, лісосмуг, умов сніговідкладення та ін. Розмір штучних водозборів може бути значно більшим, ніж природних. Такі водозбори збирають бага­то стоку і підсилюють ерозію.

♦ Неправильне розміщення рубежів — елементів організації тери­торії. Межі полів сівозмін, робочих ділянок ріллі та інших угідь, а також дороги, лісосмуги й інші види лінійних елементів орга­нізації території при їх розміщенні без урахування рельєфу є од­нією з основних причин сучасної ерозії. Це явище може підси­люватись через те, що при організації території не завжди і не повною мірою можна врахувати ґрунтозахисні вимоги. Внаслі­док цього створюються умови для утворення штучних водозбо­рів, які за площею у багато разів перевищують середні природні водозбори, що живлять окремі осередки ерозії. Таке явище мо­же спричинювати всі види водної ерозії: від змиву до розмиву.

♦ Неправильний напрямок обробітку грунту. Обробіток ґрунту вздовж схилу в 3—4 рази підвищує інтенсивність ерозійних про­цесів у порівнянні з обробітком впоперек схилу. Особливо ве­лика небезпека від цього буває на ріллі, чорних парах, під про­сапними культурами, в садах і на виноградниках. Неправильний напрямок обробітку ґрунту нерідко обумовлений нераціональ­ним внутрішньогосподарським землевпорядкуванням.

♦ Застосування обробітку грунту з обертанням скиби. Обертан­ня скиби позбавляє ґрунт захисного рослинного покриву, рослинних решток, які захищають структуру грунту від руйнівних ударів дощових крапель. Мульча із рослинних решток перешко­джає утворенню ґрунтової кірки, зменшує швидкість стікання талих і дощових вод, що ослаблює ерозію. Перехід до обробітку грунту без обертання скиби у 2—4 рази зменшує змив грунту.

♦ Перевантаження просапними культурами ділянок, що розта­шовані на крутосхилах. Часті розпушування ґрунту в міжряддях просапних культур та слабка захисна дія рослин спричинюють інтенсивний прояв ерозійних процесів.

• Формування мікрозападин на поверхні схилів. У природних біогеоценозах таких процесів не існує. Вони пов'язані з госпо­дарською діяльністю людини. Формування западин на поверхні схилу обумовлює концентрування стоку та прояв ерозійних процесів, характерних для поперечно-увігнутих схилів. Особли­во значної інтенсивності ерозія досягає при наявності впадин на поздовжньо-опуклих схилах. По берегах западин формуються середньо- та сильноеродовані грунти через підсилення змиву зсувом Грунту в бік западин під час його обробітку. По дну за­падин нерідко утворюються великі донні розмиви.

♦ Велике скупчення снігу поблизу природних і штучних перешкод і в зниженнях. Полезахисні лісосмуги, огорожі, щити, підвітряні схили збирають біля себе великі кучугури снігу. Запізніле та­нення цього снігу, а також надходження талих вод на відталі схили є важливою причиною виникнення осередків інтенсивної ерозії.

Вищезгадані чинники виникнення і розвитку осередків еро­зії можуть охоплювати дане поле, а також поширюватись на су­сідні поля, що впливає на розвиток ерозії на даному полі.

Таке ж становище може скластися і відносно окремих гос­подарств. Нерідко чинники виникнення ерозійних процесів трапляються на території сусіднього господарства, що розташо­ване вище по схилу. Осередки ерозії можуть бути обумовлені відразу кількома причинами. Наприклад, істотна протяжність поля вздовж схилу при значній стрімкості цього схилу може призвести до сильного руйнування ґрунту під час весняного сніготанення або випадання злив.

Дата добавления: 2014-01-04