Фізіологічні особливості різних видів діяльності

Н.Е. 2.1. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії

Гігієна праці – це галузь практичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників ц його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

В системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає Закон України «про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Трудову діяльність людини умовно можна поділити на фізичну та розумову.

Фізичній діяльності – характерний енергетичний аспект (навантаження на організм, яке вимагає м’язових усиль).

Розумовій діяльності – характерний інформаційний аспект (інтенсивна робота головного мозку під час отримання та аналізу інформації).

І. Фізична діяльність – визначається роботою м’язів, до яких у процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню та вилучення продуктів окислення. Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання. При цьому відбувається витрата енергії.

За величиною загальних енерговитрат організму фізичні роботи поділяються:

1. легкі:

- 1а категорія – загальні енерговитрати організму 90-120 Ккал/год;

- 1 б категорія – загальні енерговитрати організму 121-150 Ккал/год.

2. середньої важкості:

- 2 а категорія – 151-200 Ккал/год.;

- 2 б категорія – 201-250 Ккал/год.

3. важкі:

- 3 категорія – 251-300 ккал/год.

До 1а категорії належать роботи, які виконуються сидячи (професії сфери управління, швейного і годинникового виробництва).

До категорії 1б – сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням (підприємства зв’язку, контролери, майстри).

До категорії 2а – роботи, пов’язані з постійним ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи (прядильно-ткацьке виробництво, цехи).

До категорії 2б – роботи, які виконуються стоячи, пов’язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг), та супроводжується помірним фізичним напруженням (машинобудування, металургія).

До категорії 3 – роботи з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів і потребують великих фізичних зусиль (гірничо видобувна галузь, металургія).

Чи вища категорія роботи, тим більше навантаження на опорно-м’язову, дихальну та ССС.

В стані спокою частота серцевих скорочень – 65-70 на хвилину, при виконанні важких робіт – 150-170 на хв.

Вентиляція легень в стані спокою – 6-8 літрів повітря на хвилину, під час важкої роботи – до 100 л/хв.

ІІ. Розумова діяльність – визначається участю в трудовому процесі ЦНС та органів чуття.

- уповільнюється ЧСС, підвищується кров’яний тиск, послаблюються обмінні процеси, підвищується кровопостачання головного мозку (у 8-10 разів порівняно зі станом спокою).

- у вчителів, операторів ЕОМ напруженість органів чуття зростає в 5-10 разів.

При інтенсивній та довготривалій роботі виникає втома.

Втома – сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

Втома є захисною реакцією, яка спрямована проти виснаження функціонального потенціалу організму людини. Після відпочинку втома зникає.

Стан втоми супроводжується відчуттям стомленості - суб’єктивним вираженням процесів, які відбуваються в організмі при втомі.

Дата добавления: 2014-01-04